Оригінальні авторські сережки, кулони, браслети, брошки й шпильки ліпить 21-річна студентка Ліна Ісак. У її колекції вже понад 5 тисяч пар кульчиків та інших усіляких виробів – є тут мініатюрні котики-близнятка, фотоапарати, кавові зернята, фрукти, квіти, комахи, посуд, світлофори, прапори і навіть закарпатський герб, кіфлики й первісні люди.
Ліна родом із далекої Казані. Змалку зростала в творчій атмосфері, адже батьки дівчини – художники. Навчалася в Ужгородському коледжі мистецтв імені А. Ерделі, а нині закінчує Закарпатський художній інститут. Каже, бажання творити щось незвичне – з самого дитинства. Саме ж захоплення авторськими прикрасами пов’язане з не зовсім «дівочим» факультетом художньої обробки металу, де Ліна й почала виготовляти свої перші кульчики й кулони. «Шукала те, що змогла б виконувати і що б приносило користь. Майстерня, де я працювала, була обладнана не для малої роботи, тому я спростила собі завдання й спробувала ліпити з глини-моделіну. Було це два роки тому, влітку».
Спершу робила прикраси для себе й дарувала подругам. Незабаром, каже майстриня, дійшло до того, що подарунки вже не хотіли приймати задарма, тож віддячували грошима. «А для студента це хороший стимул, невеличкий заробіток, що допомагав бути трохи незалежною...Власне, так усе й почалося», – усміхається.
Першою роботою Ліни була яєчня – дівчина зліпила собі «сніданок» із полімерної глини та випікала вдома. Чому саме яєчня? Майстриня тільки всміхається: бо є така приказка – про завжди голодних студентів! А найбільше їй подобається робити прикраси в етностилі.
Роботи Ліни можна переглянути в Інтернеті. Нещодавно про хобі майстрині навіть відзняли рекламний ролик, який теж блукає просторами соціальних мереж. Узяла участь у кількох ярмарках і фестивалях, а найбільш неординарним замовленням уважає кульчики-фотоапарати для світлинарів. «Щоб займатися такою справою, насамперед треба її любити, каже дівчина. – І прагнути повсякчас вдосконалювати свою майстерність – для цього потрібні величезне терпіння й неабиякий хист... А ще обов’язкові бажання, творче мислення й фантазія. Час від часу я організовую майстер-класи вдома. Охочі приходять, творять і йдуть із потужним зарядом позитивної енергії та з прикрасами, виготовленими власноруч».
Аби зробити, до прикладу, одну пару кульчиків, Ліні потрібен мінімум день. Ескізи прикрас розробляє сама, втілюючи ідеї як власні, так і друзів та знайомих. Усі замовлення потрапляють до власника в спеціальних подарункових коробочках. Матеріали, які використовує для виготовлення прикрас – полімерна глина, акрил, лак, фурнітура. Усе це можна придбати в нас чи замовити в інтернет-крамничках. Надає перевагу саме глині-моделіну, а не термопластиці, – бо так працюється цікавіше.
Спочатку Ліна розкатує глину до потрібної товщини – на дотик матеріал як пластилін. Потім ліпить потрібну фігуру, вирізає деталі за допомогою канцелярського ножа. Готовий виріб випікає в духовці газової плити, а потім розмальовує акриловими фарбами. Проте варто стежити за температурою – майбутній аксесуар може запросто згоріти, і вся робота зійде нінащо.
Надихають Ліну рідні й друзі. Дівчина каже, їхню підтримку, тепло, енергію можна відчути в роботах. Адже майстриня не просто створює шедеври власноруч, а надає їм символічного значення. Розповідає, що надалі планує тішити жіночі серця приємними новинками, які прикрасять і доповнять їхню чарівність. «Такі речі цінні тому, що в кожну вкладається частинка власної душі і людське тепло, які не знайдеш у заводській біжутерії. Крім того, це ручні авторські вироби і, як правило, ексклюзив». То хто ж відмовиться носити таку красу?
