Нещодавно на нараді з головами місцевих рад Міжгірського району звістка про те, що Верхньобистрянська сільська рада виконала робочі намітки 2011 року з наповнюваності дохідної частини бюджету на 122 відсотки, викликала в залі щирі усмішки у її учасників і, власне, у сільського голови В. Бистрого Руслани Жабляк. Оскільки цю сільраду образно можна назвати ровесницею незалежної України, діє з 1991 року, ця новина є подвійно радісною.
Створена з ініціативи районного керівництва на основі адміністративно-територіального розподілу Майданської, ще тоді селищної ради, вона в подальшому мала непогані перспективи забезпечення сталого соціально-економічного розвитку населеного пункту, розташованого обабіч асфальтівки та швидкоплинної річки Бистрянки. За частих повеней і липневих опадів у цих місцях вона безжалісно “злизує” кам’янисті береги по обидва боки власного русла, завдаючи непоправної шкоди обійстям верхньобистрянців.
О тій порі на території села ще функціонувала низка лісогосподарських структур, працювала майже на повну потужність обласного підпорядкування станція технічного обслуговування, довкруж ізумрудом радували зір смерекові крутосхили і місцевою водою поправляли своє здоров’я сотні приїжджих, мандрівних людей. Тож так чи інакше, а податкові надходження таки мали солідно поповнювати скарбничку сільської ради.
За ряду об’єктивних і суб’єктивних причин цього не відбувалось із року в рік, а згодом і найбільш ваговиті у грошовому плані структури із вищеназваних канули у Лету. Та й взагалі село, звідки відправляли форель до цісарського столу Австро-Угорщини, яке неодноразово у свій час відвідував чеський письменник Іван Ольбрахт, віднайшовши тут героїню для своєї художньої стрічки “Марійка-невірниця”, в останні роки поступово втрачало свій імідж. Це при тому, що через село проходять чотири потужні продуктопроводи. Тож не дивно, що нелегкий спадок дістався Руслані Юріївні за її першого обрання сільським головою.
Виконання робочих наміток з наповнюваності дохідної частини бюджету часто провисало павутинням у повітрі. Однак економіст, вчорашня випускниця Тернопільського національного університету, не здавалась. Щонайперше, Руслана Жабляк спільно з секретарем виконкому Надією Жабляк та бухгалтером Марією Войтовою (ті вже мали за плечима чималий стаж роботи в сільраді) посилила контроль за справлянням податків, зборів і обов’язкових платежів на території села. Адже відомо, що у всі часи були і зараз є СПД, які ухиляються від сплати таких або ж норовлять сплатити не в повному обсязі.
В кожній справі вона намагається заручитись підтримкою громади, членів виконкому, депутатського активу і людей, які по-справжньому вболівають за розвиток села, набуття ним усіх ознак сучасного гірського населеного пункту. Такою тут знають володарку чудової оселі сільського туризму “Червона Калина” Калину Блинду. Це вона за власні кошти провела берегоукріплення стрімкої Бистрянки у верхньому кінці села майже на 100-метровому відрізку. До речі, за головування Р.Ю. Жабляк берегоукріплення здійснено на найбільш уразливих відрізках водного потоку, що котить свої води селом. А працівники сільського ДНЗ власними силами провели ремонт дошкільного закладу. І таких фактів, за словами Руслани Юріївни, можна навести чимало.
Взяти хоча б керівництво ТзОВ НВФ “Орус” на чолі з Петром Кратюком. Львів’ян по праву можна назвати щедрими спонсорами-опікунами малечі села. Упродовж останніх двох років ними закуплено все необхідне для дошкільного закладу, побудовано дивної краси капличку в урочищі Ясінь. Хоч не все задумане ними втілюється в життя, але вони твердо налаштовані на ділове співробітництво з сільрадою у розв’язанні низки питань соціально-економічного розвитку Верхнього Бистрого. Вже, до речі, готуються до грудневої акції “Кожній дитині — новорічний подарунок”.
Крім цього, за останній час у селі проведено ремонт дороги по вул. Радянській, побудовано міст через річку Повчова, в ході благоустрійних акцій ліквідовано несанкціоновані сміттєзвалища. Практично завершено і розпаювання земельних часток (паїв). Нині на території сільради діють 12 торгових точок, дві лісопильні рами, Верхньобистрянське лісництво, надає послуги автомобілістам СТО “Закарпаття-авто” та ще ряд суб’єктів підприємництва. Звичайно, за розв’язання наболілих питань керівництво села постійно відчувало ділову підтримку РДА на чолі з головою Василем Щурем. Така, за словами Василя Михайловича, буде надаватися в ході встановлення вуличного освітлення в 2012 році. Позаяк з райбюджету на це буде виділено майже 50 відсотків потрібних коштів. Так само узгоджено питання спорудження моста в урочищі Барсуків по вул. Рози Лаптєвої.
На фініші поточного трудового року в сільського голови В. Бистрого Руслани Жабляк вже болить голова, образно кажучи, де взяти кошти на ремонт даху сільського клубу, комунальних доріг, добудову ЗОШ І-ІІ ст. та спортзалу, відкриття ще однієї групи в дошкільному навчальному закладі та вирішення низки нагальних питань стосовно забезпечення сталого соціально-економіч-ного розвитку населеного пункту. Оскільки верхньобистрянці вдруге виявили їй високе довір’я, обравши керівником села, Руслана Юріївна мріє таки, що земляки згодом запалять в оселях “голубі вогники”. Хоч всім зрозуміло, що без державної підтримки у цій справі ніяк не обійтись. Своїх коштів ледь-ледь вистачає на вирішення поточних питань.
Вона і весь актив сільради добре розуміють, що першу скрипку у всіх діяннях сільради, втіленнях у життя програми розвитку населеного пункту відіграє територіальна громада. Тож можна сказати, що село буде красне добрими ділами, коли орган місцевого самоврядування діятиме в унісон з нею. Тільки за цього збуватимуться мрії верхньобистрянців, вимальовуватимуться ознаки Верхнього Бистрого, як сучасного села.
