на найближчій сесії
депутати Закарпатської обласної ради мають прийняти рішення: бути Регіональному ландшафтному парку «Притисянський» на Закарпатті чи ні. Науковці та представники екологічних громадських організацій закликають депутатів прийняти позитивне рішення, аби не втратити унікальні території. Про це з посиланням на наукового співробітника міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем Роман Кіша повідомив 21 липня власкор ЗІКу.
За словами Романа Кіша, на територіях, які пропонуються під створення парку, упродовж 2003-2008 років проводили дослідження понад 50 науковцями з України та інших держав. Підтримав закарпатців і Світовий фонд збереження дикої природи (WWF), який профінансував окремі наукові проекти. «Територія парку охоплює близько 20 тисяч га і складається з трьох частин: міждамбовий простір Тиси (це остання незарегульована ріка в Європі), Латориці, де ще збереглися болота та ліси, а також Боржавський масив. На цих територіях зосереджено надзвичайно високе біорізноманіття. Найбільш цінними є заплавні ліси, де збереглося 20% рідкісних видів області. Зокрема в’язові-ясеневі діброви, в яких 10-20% становлять дерева 120-300 річного віку. На жаль, більшість таких лісів перебуває на межі знищення і потребують охорони», – каже науковець.
Згідно з дослідженнями на територіях, виділених для резервування, зустрічаються окремі види безхребетних, які є тільки на Закарпатті. Фауна надзвичайно різноманітна: зафіксовано до 74% видів ссавців Закарпаття, понад 60 видів денних метеликів, 160 видів водних жуків, 278 видів жуків-турунів, 12 видів земноводних та п’ять видів плазунів у різні пори року тут зустрічаються від 158 до 192 видів птахів із 229 видів, які є на Закарпатті. Заплавний комплекс Боржави володіє третиною всіх кажанів України. Загалом у заплавних та призаплавних ділянках відзначено більш, ніж 20% видів Червоної книги України, близько 7% Європейського Червоного списку та 65% видів, рідкісних для Закарпаття.
Людвіг Потіш, кандидат біологічних наук (УжНУ), підкреслює, що природоохоронний статус цій території пропонується не для того, щоб щось заборонити. Навпаки, на цих територіях необхідно випасати худобу, проводити сінокосіння, дозволяється рибальство та полювання. А от активне лісокористування може бути обмеженим, так як і авто- та моторалі.
«Створення такого парку на Закарпатті – це чудовий шанс для розвитку територій, туризму та рекреації. Закарпаття знане для пересічних туристів більше як гірський регіон, по унікальній рівнинній частині Закарпаття є маловідомим. Парк має стати головним осередком природоохоронної мережі області та продовженням природоохоронної мережі Угорщини та Словаччини, оскільки межує з резерватами цих країн», – вважає кандидат біологічних наук, керівник екологічного клубу «Рутенія» Василь Сабадош.
Директор інституту ботаніки з м. Вільнюс (Литва) Валеріус Рашомавічіус підтримує своїх колег: «Щоб побачити такі чудові заплавні місця, як на Закарпатті, не потрібно їхати на північ. Саме у вашій області збереглися рівнинні екосистеми, де і зароджувалась власне культура людини. Ці території, без сумніву, повинні бути природоохоронними, і якщо за них не в’язатися тепер, пізніше це буде зробити важче і набагато дорожче для держави».
