Чергова колегія управління освіти і науки облдержадміністрації розглянула найактуальніше питання сьогодення – якість освітніх послуг, зокрема з навчання іноземних мов та в навчальних закладах з малою кількістю учнів.
До роботи колегії долучилися керівники всіх районів краю, начальники відділів(управлінь) освіти, завідувачі районних і міських кабінетів, директори шкіл, педагоги. У роботі зібрання взяли участь голова облдержадміністрації Олександр Ледида, його заступник Іван Качур.
Як вирішувати проблему шкіл з малою кількістю учнів запропонував начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Михайло Мотильчак, а його заступник Ганна Сопкова підбила підсумки моніторингу викладання іноземних мов у школах області.
Проблеми викладання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах Закарпаття порушив особисто голова державної адміністрації Олександр Ледида ще минулого року. Тривогу викликало те, що за результатами зовнішнього оцінювання знань наші випускники мали одні з найнижчих показників в Україні з англійської, німецької, французької мов.
Щоб об’єктивно проаналізувати ситуацію, що склалася протягом останніх трьох років, виявити причини недоліків, управління освіти і науки обласної держадміністрації детально вивчало це питання протягом останнього навчального року. У 515 навчальних закладах області пройшли контрольні зрізи знань 13569 дев’ятикласників. Більше 9 тис. з них складали тести з англійської, майже 3 тис. – з німецької, ще 1,5 тис. – з французької. За результатами моніторингу тільки у 8 навчальних закладах (1,1 процента) усі учні, які виконували завдання, підтвердили свої знання за рівнями – їхні контрольні оцінки збігалися у більшості випадків з оцінками підсумкової атестації.
Контрольні завдання були уніфіковані для всіх шкіл незалежно від типу чи спеціалізації, відповідно до навчальних програм і державних стандартів. Однак більшість школярів (особливо Тячівського, Рахівського районів) не впоралися навіть із завданнями середнього рівня. А початковий рівень аж ніяк не задовольняє потреби самого школяра, його батьків, суспільства. «Юнак чи дівчина зі знаннями іноземних мов, - зазначив О.Ледида, - вже на 50% працевлаштовані. Особливо в нашому регіоні, де розвивається прикордонне співробітництво, спільні підприємства тощо».
Матеріали моніторингу зі скрупульозними аналітичними висновками, численні діаграми, схеми, порівняльні таблиці доступні кожному освітянину на управлінському сайті та записані на CD-дисках, які отримали представники кожного району.
Про проблеми загальноосвітніх шкіл І-ІІ ст. з малою наповнюваністю говорив Михайло Мотильчак. Переважна більшість їх працює у пристосованих приміщеннях, без належних санітарно-гігієнічних умов, порушується розподіл тижневого навантаження педагогів.
Вчитель одного фаху викладає 5-7 предметів. Більшість з цих закладів, зазначив доповідач, потребує термінової реорганізації. Фахівці підрахували: завдяки реорганізації шкіл та оптимізації штатів, запровадженню енергозберігаючих технологій можна заощадити понад три мільйони гривень, що дасть змогу відновити роботу 10, створити 12 навчально-виховних закладів.
«Головна мета такої оптимізації мережі навчальних закладів, підсумував О.Ледида, - створити належні умови для отримання якісної шкільної освіти. У разі реорганізації, особливо на селі, місцеві органи самоврядування, державні органи повинні забезпечити виконання програми «Шкільний автобус».
