Останнім часом серед населення по частішали випадки укусів ядовитих гадюк.
Через велику спеку їх кількість з року в рік збільшується. За допомогою до медиків вже звернулися жителі Синевирської Поляни, Верхнього Бистрого, райцентру та інших населених пунктів. Нерідко “непрохані гості” залі зали в подвір’я, будинки і навіть… у газові плити.
Ця холоднокровна тварина пересувається граційно, безшумно й легко, а також здатна на “хитрощі” і володіє бездоганно розвиненими органами чуття. Про те слабкість у неї все-таки є, і її можна вдало використати для втечі — треба бігти не вздовж, а впоперек, адже такий шлях ускладнює рух змії, вона втрачає швидкість вдвічі, а то й втричі.
Буває дуже важко відрізнити отруйну змію від неотруйної, особливо, коли паралізує страх. Та все ж отруйні мають маленьку голову, короткий хвіст і на тілі хвилеподібний або чіткий чорний зигзаг. Часто через забарвлення до небезпечних плазунів відносять і вужа та веретільницю, які дуже поширені в нашому регіоні. Веретільниця насправді — безнога ящірка, від змії її відрізнити дуже важко, проте вона має рухомі повіки і через це не може роззявити щелепи, щоб укусити чи проковтнути здобич. Вужі мають круглі зіниці очей і дві руді плями на голові.
Слід зауважити, що небезпечними є не тільки отруйні змії. Якщо на момент укусу в ротовій порожнині неотруйної гадюки є залишки їжі, то в кров може потрапити небезпечна інфекція.
Що ж робити, якщо все-таки ви відчули на собі укус змії? Ми проконсультувалися у лікарів хірургічного відділення райлікарні:
Денис Дербак: “Найперше, поставити джгут або міцну тканину вище місця укусу, а потім за можливості продезінфікувати і обкласти холодом. Після цього терміново госпіталізувати в хірургічне відділення. Обов’язково треба заспокоювати постраждалого і дати міцний чай або каву”.
Олександр Шанта: “До лікарні звертатись треба обов’язково, навіть при підозрі на укус, оскільки тільки професій ний фахівець може поставити правильний діагноз. Після укусу на тілі людини утворюються дві червоні цятки, потім виникає набряк, який розповсюджується по усьому тілу. Не варто гаяти час, оскільки тоді, коли проявляються клінічні прояви (холод ний піт, нудота, сонливість, марення) може бути уже запізно…”.
