Двоє українських художників — Олександр Сидорук і Володимир Мишанич із Ужгорода — знайшли свій спосіб співпраці з партнерами в сусідній Словацькій Республіці. За останні два місяці вони двічі побували з благодійною місією в соціальних закладах на сході цієї країни.
Спершу їздили на запрошення директора будинку для людей похилого віку Міхала Іванца у село Новоселиця. Наступним став візит у село Дубрава, куди образотворців запросив директор будинку для осіб з особливими потребами Петер Фекура. Село розташоване всього за десять кілометрів від пункту перетину українсько-словацького кордону біля закарпатського села Убля.
— Минулого разу ми намалювали 38 портретів, — розповідає Володимир Мишанич. — Цього разу в спільному доробку на 20 портретів більше. Варто зауважити, що мешканцями обох цих закладів зазвичай є люди зі складними долями, тож наше прибуття стало для них засобом психологічного розвантаження. Малювання з натури такої великої кількості портретів було серйозним іспитом і на фізичну витривалість, і на професійну підготовку. Втім, ми ні на хвилину не засумнівалися в правильності своєї поїздки. Справа в тому, що люди в цих закладах вимагають підвищеної уваги до себе і, звичайно, урізноманітнення їхнього дозвілля. Ми з Олександром бачили, як позитивно впливає на них малювання. Це — свого роду сеанси психотерапії. Люди терпляче позували, а потім мали змогу порівняти сприйняття самих себе з художницьким поглядом.
Цікавою була відповідь майстра на запитання, чому благодійництво привело до Cловаччини. Невже для портретування не знайшлося охочих майстрів у самій Словаччині?
— Маємо давні творчі контакти з Міхалом Іванцом, який очолює Союз русинів-українців міста Гуменне в цій країні, — відповів В. Мишанич. — А ще слід визнати й те, що художників, готових працювати за «дякую», у сусідній країні поки що не знайшлося.
Два виїзди (першого разу на три, тепер всього на два дні) — і в дарунок соціальним закладам від Володимира Мишанича та Олександра Сидорука залишилися понад 80 творчих робіт. На цьому співпраця з закарпатцями не завершиться. Директор Петер Фекура має намір усі портрети, намальовані художниками, вкласти в рами і влаштувати окрему виставку в Дубраві вже 23 вересня.
У подальшому ж усі роботи закарпатців партнери обіцяють об’єднати і сформувати з них виставку для Музею сучасного мистецтва Енді Воргола, що діє у словацькому місті Меджилабірці.
