Від хрону

Поки більшість селян зайнята збиранням урожаю картоплі, кукурудзи, окрема когорта людей заготовляє... бур’ян.

Таким на селі вважають хрін, який значно сильніше, ніж пирій, лобода, заглушує городину.

Цьому “бур’яну” знаходять корисне застосування, використовуючи на харчові потреби. Переробні підприємства, які на промисловій основі продукують пікантні приправи, щороку мають потребу у десятках тоннах “пекучого кореня”. Але заготовляти його практично нема кому. Займаються цим на кустарному рівні переважно цигани. В ці дні чимало їх обходять селянські обійстя в пошуках хрону. Ґазди радо кличуть їх до себе, щоб звільнитися від надокучливої напасті, яка “розповзається” під землею на великій площі.

“Хроношукачі” з Іршавського району Закарпаття цілим табором поселилися на закинутій території колишньої тракторної бригади с. Рогачина Бережанського району. На одному лише подвір’ї Паснаків вони за якусь годину-дві накопали 10 мішків хрону (по 40 кг у кожному). Намочили їх, щоб корені не всохли, залишили на зберіганні у стодолі і пішли з кайлами по інших городах. Як набереться кілька тонн продукції, замовлять машину, щоб відвезти сировину в заготконтору. За кілограм хрону їм дають по 45 копійок. Такий заробіток краще, ніж просити по людях милостиню...

Іван ФАРІОН, "Високий Замок"

Закарпаття онлайн