Цими днями понад 130 юних верховинців мали можливість відвідати святині православної Хустсько-Виноградівської єпархії. Для поїздки 6 автобусів виділили голова райдержадміністрації Василь Щур та в. о. селищного голови Василь Юрик, які, до речі, особисто проконтролювали наявність транспорту та провели з напутніми словами паломників у дорогу.
Крім учнів райцентрівської православної церковної школи, в поїздці взяли участь діти недільних церковних шкіл зі своїми священиками В.Бистрого (настоятель Василій Добош), благодійний захід яких профінансувала сільський голова Руслана Жабляк, Прислопа (настоятель Володимир Бітлян) та Запереділля (священик Василій Ігнат). Супроводжувала також юних паломників доктор педагогічних наук, доктор наук з риторики, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Галина Сагач, яка протягом п’яти днів перебувала на Міжгірщині з просвітницькою метою.
Вже не вперше відвідують монастирі Закарпаття діти, які навчаються при церковній школі Петро-Павлівського православного храму смт. Міжгір’я (вчитель Олена Добра). Настоятель храму прот. Євгеній Добра вважає, що такі поїздки дуже потрібні для школярів, особливо молодшого віку, бо дають можливість краще засвоїти теоретичні духовні знання.
— Душа дитини проявляється у відношенні до життя, що її оточує, — каже прот. Євгеній. — На жаль, більшість дітей виховується на принципах життя, яке пропонує телебачення, Інтернет, вулиця тощо. Завдання церкви — пропагувати серед підростаючого покоління інше життя, де немає насильства, гордині, де всі рівні як перед Богом, так і перед людьми, проповідувати життєвий шлях у Христовому дусі, де панують добро і любов, яких так бракує сьогодні в суспільстві загалом, навчити дітей традицій нашого народу, поважного ставлення до батьків та дотримання Божих заповідей. Я вважаю, що церква робить добру справу, залучаючи дітей до духовного навчання. На сьогоднішній день на території нашого благочиння діють чотири церковні школи. Наша мета — створити їх при всіх православних храмах району.
Я впевнений, — наголосив о. Євгеній, — що така спільна подорож по святинях об’єднає дітей різних населених пунктів не тільки духовно. У їхніх душах залишаться розповіді духовенства про чудодійність старовинних ікон, силу мощей святих угодників, що, в свою чергу, спонукає їх усвідомити, що Господь є господарем нашого життя і ми повинні прагнути жити в гармонії з Богом.
Звичайно, у нинішній фінансово складний час не так і просто організувати такі подорожі, — продовжує священик. — Я завдячую за розуміння благородної справи керівникам нашої влади — голові РДА Василю Щуру та в.о. селищного голови Василю Юрику, які завжди з розумінням ставляться до проблем церкви, за першого поклику сприяють в організації паломницьких поїздок не тільки для дітей, а й дорослого населення. Гадаю, що не пройдуть безслідно і зустрічі з нашою гостею з Києва, професором з наук риторики Галиною Сагач, котра також виявила бажання супроводжувати в паломницькій подорожі наших школярів.
У цей день діти в супроводі священнослужителів ознайомилися з духовними цінностями святих монастирів: жіночого — в Липчі, чоловічого — в с. Нанково (Іза-Карпутлаш). Цікаву історію цього монастиря, яка має глибоке коріння, розповів дітям о. Амфілохій. Його розповіді про життя ісповідника Закарпаття Преподобного Алексія Карпаторуського, його чудодійну силу зцілення хворих заполонили увагу юних паломників. Діти довідалися також і про чудодійну силу ікони Божої Матері, встановленої в храмі. Та найбільше вразила дітей чудо-смерека, яку свого часу висадив на алеї Преподобний Алексій Карпаторуський. З одного стовбура гордо височіють у піднебесся три стрункі високі дерева, як символ Святої Трійці, яка оберігає святу обитель, її духовенство.
Паломники з Міжгірщини мали можливість отримати благословення мощами Преподобного Алексія Карпаторуського та святого Іови в монастирі с. Угля Тячівського району, де о. Сергій розповів дітям про життя цього святого, мощі якого тут покояться, історію обителі.
Ближче до вечора, сповнені вражень від пережитого дня, духовно збагачені поверталися додому юні паломники, в своїх серцях несли в домівки Боже благословення.
