Останніми роками в наукових колах та лісогосподарській практиці дедалі x0dx0aбільше уваги приділяється проблемам сталого лісокористування, особливо в x0dx0aгорах
Останніми роками в наукових колах та лісогосподарській практиці дедалі
більше уваги приділяється проблемам сталого лісокористування, особливо в
горах. Цьому сприяє швейцарсько-український проект розвитку лісового
господарства Закарпаття (FORZA) та досвід співпраці Карпатського
біосферного заповідника та інших установ із Швейцарським федеральним
інститутом лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL) у рамках
проектів швейцарської наукової фундації (SCOPES).
Актуальність згаданої проблеми набуває особливого значення у зв`язку з
ратифікацією Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат та
прийняттям нової редакції Лісового кодексу України. Стаття 85 цього
документа вперше гарантує охорону пралісів, тому дуже важливо мати
об`єктивну картину про кількісний і якісний їхній склад.
На жаль, повних відомостей про це досі немає. Тому важко переоцінити
значення українсько-голландського проекту "Праліси Закарпаття як ядрові
зони пан`європейської екологічної мережі", що вже втілюється на Рахівщині.
Здійснюється він у рамках Міжнародної програми управління природою
(PІN-MATRA) та підтримується урядом Голландії. Принагідно зауважу, що
впродовж останніх п`яти років за цією програмою завершено інвентаризацію та
картування пралісів Румунії та Болгарії. Аналогічна робота триває у
Словаччині.
Підсумком цього широкомасштабного наукового дослідження має стати включення
решток європейських пралісів до пан`європейської екологічної мережі та
об`єктів охоронних територій Євросоюзу (NATURA -2000). Крім того, з метою
їх ефективної охорони, на основі географічних інформаційних технологій,
створюється необхідна база даних та розробляється відповідний
природоохоронний менеджмент-план.
Організатором усіх цих робіт виступає Королівське голландське товариство
охорони природи, представники якого Петер Фейн, Роб Нійланд, Йозеф Фанта,
Жак де Шмідт та Берт Маес нещодавно відвідали Карпатський біосферний
заповідник. Вони докладно ознайомились з пралісами та потенціалом наукового
колективу КБЗ, надали практичну допомогу у розробці спеціального
методичного посібника з картування та інвентаризації природних лісів,
провели триденний семінар з науковим та науково-технічним персоналом, який
залучений до інвентаризації пралісів Закарпаття.
Під керівництвом професора-лісознавця Йозефа Фанти та методиста Жака де
Шмідта, за участю заступника начальника Закарпатського обласного управління
лісового господарства Володимира Кичури та доцента Українського
національного лісотехнічного університету Василя Лавного безпосередньо у
польових умовах докдадно опрацьовано критерії відбору та оцінки пралісів,
питання характеристики їх вікової структури та біологічної різноманітності
на рівні деревостанів й окремих видів тощо.
Карпатський біосферний
заповідник також відвідали представники німецької урядової комісії з
підготовки матеріалів для подачі природних об`єктів Німеччини до Переліку
Всесвітнього природного спадку ЮНЕСКО, на чолі з професором Петером Шмідтом
(Дрезденський університет) та Гарольдом Плахтером (Марбурзький
університет). Метою візиту стало вивчення досвіду роботи з підготовки
українсько-словацької номінації "Букові праліси Карпат".
Німецька сторона висловила бажання приєднатися до згаданої номінації у разі
включення її до Переліку об`єктів Всесвітнього природного спадку. Якщо ж
цього не станеться, вона налаштована зініціювати нову номінацію
"Центральноєвропейські букові праліси" з участю України і Словаччини.
Пропонується організувати співпрацю між природоохоронними територіями
Європи, в межах яких охороняються букові праліси.
Для цього, на думку німецьких колег, потрібно активізувати дипломатичні
зусилля України у питаннях включення українсько-словацької номінації до
Переліку об`єктів Всесвітнього природного спадку. На рівні наукових
експертів гості обіцяли підтримку з боку Німеччини.
Федір ГАМОР, директор Карпатського біосферного заповідника, "Урядовий кур`єр"
