Про це йдеться в листі Вченої ради історичного факультету Ужгородського національного університету до голови Закарпатської ОДАx0dx0ax0dx0a

Голові Закарпатської обласної державної адміністрації

п. Гаваші О.О.

Вченої ради історичного

факультету Ужгородського

національного університету

Шановний Олеже Олодаровичу!

Історичний факультет УжНУ в силу своєї специфіки повинен тісно співпрацювати з архівними установами. Конструктивне співробітництво між нашим факультетом і Державним архівом Закарпатської області (ДАЗО) було налагоджене наприкінці 40-х років ХХ сторіччя. Усі питання обома сторонами вирішувалися швидко, легко, в дусі взаєморозуміння.

Ситуація кардинально змінилася відтоді, коли директором найбільшого архіву області став Михайло Делеган. Він уважає ДАЗО своєю вотчиною, якою можна управляти за принципом: "Своя рука владика, що хочу, те й роблю". Під надуманими, бюрократичними (коли формально правильно, а по суті - це знущання) приводами Михайло Делеган чинить усілякі перешкоди нашим спробам заохотити студентів до роботи з архівними документами. Цей супротив директора архіву впродовж останніх десяти років не тільки не слабшає, а, навпаки, зростає, що йде в розріз з тенденціями демократизації суспільно-політичного життя в Україні загалом і в архівній справі зокрема. Так, 22 червня 2006 року він не дозволив нашим студентам, що проходять архівно-музейну практику, відвідати обласний архів.

Подібним є ставлення цієї особи до аспірантів, кандидатів і докторів історичних наук. Для прикладу, тривалі клопоти з доступом до архівних документ в мали доктори історичних наук, професори Михайло Тиводар, Василь Ілько. Боляче і соромно нам було слухати відомого українського історика, доктора історичних наук, професора Володимира Сергійчука (Київський національний університет ім. Т.Г.Шевченка), який 24 вересня 2004 року під час захисту однієї з кандидатських дисертацій в УжНУ поскаржився, що він після 1991 року об’їздив ряд країн Центрально-Східної Європи, Росію, і лише в Ужгороді його не допустили до роботи в архіві. Зазначимо, що такі дії є грубим порушенням ст. 3,4,15,16 та 18 Закону України "Про Національний архівний фонд і архівні установи" від 13 грудня 2001 року.

Такі факти можна було б наводити ще довго. Але справа не в нагромадженні фактів. Посаду, яка важлива для розвитку історичної науки на Закарпатті, формування його позитивного іміджу в наукових колах України обіймає неадекватна людина, законсервована ще у ХХ сторіччі, дуже і дуже далека від вимог сьогоднішнього дня.

Просимо розглянути питання про доцільність перебування Михайла Делегана на посаді директора Державного архіву Закарпатської області, поскільки будь-які інші заходи впливу на нього дадуть, в кращому разі, скороминучий результат.

Застерігаємо за собою право звернутися з подібним клопотанням до депутатського корпусу Закарпатської обласної ради, в Державний комітет архівів України, до приймальні Президента України в Закарпатській області та у ЗМІ.

Всього присутніх - 14 чол., з них членів Вченої ради - 12 чол.

За вищенаведений текст звернення проголосувало - 11 чол., з яких докторів історичних наук, професорів - 6 чол., кандидатів історичних наук, доцентів - 3 чол.

3.07.2006

Голова Вченої ради, доц. В.Фенич

Секретар Вченої ради, доц. Н.Керецман