Відвазі та сміливості героя нашої історії можна тільки позаздрити.
На Закарпатті школяр пішов проти зграї розлючених собак. Він кинувся рятувати маленьке ведмежа та сам ледь не потрапив у собачі пащі.
Руслан разом з тіткою йшли на дачу. Аж тут їхню увагу привернули собаки. Ті несамовито гавкали на щось у кущах. Хлопчик одразу кинувся розганяти псів.
Коли собак відігнали і розгорнули чагарники - очам своїм не повірили.
Руслан Герич, урятував ведмедя:
Дивимось, там ведмідь. Ми так неожиданно дивимося, щоб не було мами його. Пішли ми туди дивимося, там він.
Тієї ж миті у клишоногого з’явилося ім’я, ба навіть два.
Руслан Герич, урятував ведмедя:
Колись ми ловили, дивимось - мішка, так всі зразу - мішка. Так і назвали Мішка або Машка буде.
Малого Мишка в мішку принесли додому.
Марія Герич, мама Руслана:
Приносять мішок і говорять: «Ми принесли ведмедика». Якого, кажу ведмедика? - Маленького. -Якого маленького? Відкриваю мішок, дивлюся, точно – ведмедик.
На сімейних зборах гадали, що робити із порятованим ведмежам. Удома його залишати не можна. А в ліс відпускати, то може загинути. Відтак вирішили передати звірятко у відомий на Закарпатті Центр реабілітації диких ведмедів.
Михайло Маслей, ветеринар:
При прибутті до нашого Центру його вага складала 3 кілограми 600 грам. А зараз, бачите, контрольне зважування наше було - 11 кілограмів.
Ветеринари з’ясували - новоприбулий таки Мишко, а не Машка. Йому 3,5 місяці. Нині він десятий і наймолодший мешканець Центру реабілітації.
Михайло Маслей, ветеринар:
Зараз, на майбутнє у нас плани: до річного віку він буде знаходитися в індивідуальному вольєрі, доки він не набере відповідної ваги і росту, щоб його можна було підключить до основної групи. Цю групу складає майже десяток дорослих ведмедів.
Мирослав Бундзяк, начальник реабілітаційного центру бурих ведмедів:
Майбільший Дюрі, Беня, Іра, Стелс, Роза, Потап, Бубочка і Малиш. І сама стара то в нас Іра. Їй 30 років.
Щоб не травмувати психіку малого ведмедя, увесь цей час його триматимуть і подалі від спалахів фотокамер та туристів. Як виняток провідувати ведмежа дозволили лише його рятівникові. Він вже привчив ведмедя до солодкого, бо годує тим, що смакує й самому.
Руслан Герич, урятував ведмедя:
Молоком, медом, чупачупсами. - Чим? –Чупачупсами.
Руслан пообіцяв принести смаколиків і наступного разу.
Руслан Герич, урятував ведмедя:
Будь чемним, слухайся, їж, набирай вагу, їж, рости. Ну і щоб розумним був.
