У ексклюзивному інтерв’ю для Mukachevo.net генеральний директор Центру легеневих хвороб Закарпаття Василь Скрип розповів про актуальну ситуацію із туберкульозом у регіоні, нові методи діагностики, групи ризику та чому відмова від проби Манту допоможе ефективніше виявляти хворобу на ранній стадії.
У березні на Закарпатті, як і в усьому світі, триває місячник боротьби з туберкульозом — інфекційним захворюванням, яке досі залишається одним із найпоширеніших і небезпечних. На ранніх стадіях хвороба часто проявляється непомітними симптомами — легким кашлем, невисокою температурою, зниженням апетиту та слабкістю. Через це багато людей ігнорують перші ознаки, сприймаючи їх за застуду чи перевтому. Втім, якщо туберкульоз не виявити на цьому етапі, за 4–6 місяців він може перейти у важку форму, уражаючи легені і інші органи, що значно ускладнює лікування і навіть загрожує життю.
«Основна мета цього місячника — це підвищення обізнаності населення щодо туберкульозу, покращення діагностики, навчання у школах, в організованих колективах, серед органів влади. Потрібно показати, яку небезпеку несе ця хвороба і як їй протидіяти» — розповів генеральний директор Центру легеневих хвороб Закарпаття, Василь Скрип.
З квітня в Україні поступово впроваджуватиметься новий метод діагностики туберкульозу — тест вивільнення гамма-інтерферону, який дозволяє виявляти хворобу значно ефективніше, ніж проба Манту. З часом саме цей тест замінить Манту, адже він є більш чутливим, точним і здатний визначати інфекцію на ранніх стадіях у групах ризику.
«Говорити, що з першого квітня вже не буде Манту — це не зовсім вірно. Із квітня починається впровадження в практику нового методу. Йдеться про сучасний тест вивільнення гамма-інтерферону, який уже близько двох років застосовують у закарпатських медзакладах. Тепер його використання стане більш масовим. Цей тест значно більш чутливий і високоспецифічніший, ніж реакція Манту. Але повна заміна відбудеться не одразу. Думаю, що до кінця року ми поступово перейдемо на новий метод діагностики» — пояснює лікар.
Попри те, що тест вивільнення гамма-інтерферону є дорожчим за Манту, для пацієнтів він залишатиметься безкоштовним. Його проводитимуть не всім, а лише людям із груп ризику — пацієнтам із ВІЛ, дітям, які контактували з хворими на туберкульоз, людям на імуносупресивній терапії, діалізним хворим та тим, хто має хронічні захворювання. Водночас змінюється і підхід до обстеження населення. Масових перевірок, як це було раніше, вже не проводитимуть.
«Цей тест дуже дорогий, значно дорожчий ніж туберкулінова діагностика. Але держава йде на ці витрати і за рахунок донорів ми це впроваджуємо. Для пацієнтів це абсолютно безкоштовно. Щоб ефективно визначати групи ризику, фахівці проводитимуть анкети серед населення, оцінюючи ймовірність контакту з інфекцією та наявність факторів ризику. Завдяки такому підходу кошти держави і донорів використовуються раціональніше, спрямовуючись на тих, хто найбільше потребує точного обстеження» - наголошує керівник Центру .
Епідемічна ситуація в Закарпатській області залишається складною, тому важливо своєчасно виявляти туберкульоз, каже лікар. У 2025 році в регіоні вперше діагностували 684 випадки захворювання, з них 29 серед дітей до 18 років, що робить регіон одним із лідерів за рівнем захворюваності в Україні — 55 випадків на 100 тисяч населення, тоді як середній показник по країні складає 38 на 100 тисяч.
«Багато людей звертаються до лікаря занадто пізно, коли хвороба вже вразила легені та інші органи і процес лікування стає складнішим, а ризик ускладнень — високим. На жаль, на ранніх стадіях туберкульоз проявляється непомітними симптомами — легким кашлем, підвищеною стомлюваністю, незначним зниженням апетиту. Саме через це його часто ігнорують, а хвороба за 4–6 місяців може перейти у важку форму, яка навіть загрожує життю» - зазначає Василь Скрип, генеральний директор Центру легеневих хвороб Закарпаття.
Зі слів Василя Скрипа, ефективність лікування туберкульозу в області значно зросла завдяки новим препаратам і сучасним схемам терапії.
«Якщо раніше лікування хіміорезистентного туберкульозу тривало майже рік і ефективність не перевищувала 70%, то сьогодні ми маємо високоефективні препарати, і лікування цих хворих дає 93% успішних результатів» — пояснює лікар.
Водночас, за його словами, смертність від туберкульозу в області зростає.
«У 2025 році померло 127 людей, тоді як у 2024 — 119. Причина — люди звертаються по допомогу занадто пізно, часто вже із генералізованими формами хвороби, коли навіть сучасні методи лікування не можуть врятувати пацієнта» — додає пан Василь.
Окремо лікар наголошує на важливості вакцинації, яка залишається ключовим етапом профілактики туберкульозу, особливо для дітей, оскільки щеплення БЦЖ захищає від важких форм хвороби. У 2025 році в області вакцинували 93% новонароджених, що значно більше, ніж роком раніше, і свідчить про зростання відповідальності батьків та покращення охоплення профілактичними заходами. Попри складну епідемічну ситуацію, головне — своєчасне виявлення хвороби та відповідальне ставлення до лікування, адже стадія, на якій діагностується туберкульоз, визначає ефективність терапії та прогноз для пацієнта.
