Уже за місяць може розпочатися будівництво каскаду ГЕС на Тересві

Хоч і розпал літа, але аж морозом проймає від розмов, що незабаром газ для України коштуватиме 400 доларів. Одна з альтернатив – електроенергія. На Закарпатті тривалий час говориться про перспективи будівництва каскаду гідроелектростанцій на наших гірських річках для виробництва електроенергії. А що маємо на ділі, розповів радник голови Закарпатської облдержадміністрації  Олександр Карташов.  

– Років 15 тому інститут “Укргідропроект”, за завданням Міністерства палива та енергетики, розглядав схему розміщення на Закарпатті гідроелектростанцій. Проте все так і залишилось лише на стадії схеми.

Один з перших реальних кроків – 4 роки тому в Рахівському районі запроектували на невеликому потічку маленьку гідроелектростанцію, потужністю 500 кВт, два роки назад вона вже запрацювала.

У 2006-му з’явився й інвестор, який звернувся до обласної адміністрації з проханням дати можливість запроектувати і збудувати каскад з чотирьох гідроелектростанцій на Тересві. Ця фірма вивчала ситуацію разом з “Укргідроенерго” – структурою, котра будує та експлуатує всі гідроелектростанції в Україні, зокрема й дніпровський каскад.

На нинішній день вони зібрали усі погодження різних відомств на розміщення об’єкта, двічі провели у Тячівському районі громадські слухання. Усі зауваження, що звучали на цих слуханнях, враховані у техніко-економічному розрахунку. До речі, він уже готовий і зданий на державну експертизу. Відтак, очевидно, ще цього року, планується розпочати будівництво першої гідроелектростанції, вона буде поблизу села Добрянське. Загальна потужність усіх запланованих ГЕС – 19,2 МВт. Терміни будівництва – 5,5-6 років.

– Планувалося також звести каскад гідроелектростанцій вздовж Тиси. На якій стадії цей проект?

– На жаль, поки що немає серйозних інвесторів, які взялися б до справи. Було багато охочих, з різних країн, але все закінчувалось на тому, що вони просили схему, мовляв, поїдуть, подивляться на місці, але ніхто не повертався. Зацікавленість висловлював угорський уряд, зокрема, торік про це йшлося на зустрічі нашого Президента з угорським прем’єром.

Більш конкретно розглядали це питання під час останнього візиту Президента Угорщини в Україну, який відбувся зовсім недавно. В контексті економічного співробітництва йшлося про залучення угорських інвестицій у розвиток малої гідроенергетики на Закарпатті. Облдержадміністрація вже тривалий час працює над розробкою проектів малої гідроенергетики, адже область має колосальний потенціал щодо використання енергії гірських річок – майже такий, як в цілому України. Тож Віктор Ющенко запропонував угорським інвесторам вкладати кошти в українську, вірніше – закарпатську, малу гідроенергетику.

Проект, який розробляли 15 років тому відклали, бо це була схема зі спорудженням греблі і підтопленням близько 1000 га , як на Дніпрі. Сучасні технології дозволяють робити станції без спорудження водосховищ, а використовувати існуючий режим Тиси. Відповідні пропозиції розробляє “Укргідропроект”, але вони повинні забезпечити збереження екології і отримати згоду сусідніх з нами країн.

Як розвиватиметься ця справа, поки що важко сказати, адже законодавча база у нашій країні ще не відповідає вимогам, які б дозволяли вкладати в гідроенергетику гроші. Скажімо, у Європі це називається поновлювальними видами електроенергії, “зеленим кіловатом”, і держава надає фірмам, які ними займаються, дуже серйозні пільги, аби вони вкладали кошти у виробництво енергії з вітру, сонця, річок.

Маю інформацію з Мінпаливенерго, що і в Україні вже розробляється відповідний пакет з декількох десятків законів, положень. Але казати, що дуже швидко піде робота з будівництва цих електростанцій, і не тільки на Закарпатті, але й загалом в Україні, поки що зарано. Тому щодо проекту на Тересві ми робимо все, аби інвестор таки взявся працювати і  почалося використання гідроресурсів області. До слова, це дуже довгострокове вкладення інвестицій – прибуток може з’явитися років через 15.

– Чи докладно прораховано безпечність цього майбутнього проекту? 

– Наша основна мета: щоб усе робилося відкрито, прозоро і без шкоди для Закарпаття, аби після спорудження ГЕС було хоча б так, як зараз, або й краще. Це навіть дещо затримало проектування, бо фірма залучила понад 20 різних наукових інститутів – біологів, екологів, медиків, рибників тощо, і всі вони давали свої рекомендації.

Фірма-інвестор, “Корлеа Укргідропавер” працює з  “Укргідроенерго”, а проектування проводить “Укргідропроект”. За попередніми даними, буде вкладено більше 15 мільйонів євро. До речі, за вимогою керівництва області, аби податки залишалися у нас, фірма зареєстрована в Ужгороді.  

– Одне з нарікань мешканців Білина, поблизу якого вже звели міні-ГЕС на Рахівщині, що вони ні для своїх осель не мають дешевшої електроенергії, ні, наприклад, для соціальних об’єктів, аби зекономити кошти бюджету. Яким чином можна зацікавити громаду у спорудженні таких будов?

– Насамперед потрібна відповідна законодавча база. У Австрії громада, на території якої є такі об’єкти, отримує електроенергію за пільговими тарифами. Сподіваємось, ближчим часом так буде і у нас. А безпосередньо при проектуванні ГЕС на Тересві передбачено 10-15% вартості проекту спрямувати на поліпшення соціальної сфери. Чотири сільські ради, які поруч, розглядали на своїх сесіях, що треба зробити – садочок підремонтувати, абощо. Також за пропозиціями людей буде два проїзди через русло річки на другій і четвертій гідростанції.

– А загалом для області, яке значення матиме проект?

– Насамперед він сприятиме енергетичній незалежності. Під час зимових пікових навантажень по всій Україні дуже складна ситуація. Буває, голова адміністрації змушений просити міністерство не зменшувати ліміти для садків, шкіл, лікарень. А вироблена в нашій області електроенергія не  лімітуватиметься. Відтак і законодавча база колись зміниться, і тарифи для нас будуть нижчі.

– Коли говорилося про будівництво міні-ГЕС, йшлося, що вони працюватимуть і на протипаводковий захист…

– Питання формулювалося дещо інакше: при розробці програми протипаводкового захисту “Тиса” обласна адміністрація просила передбачити, аби захисні споруди не лише захищали, але й виробляли електроенергію. Це стосується польдерів і акумулюючих ємностей. Чотири станції на Тересві запроектовані так, що вони під час повені регулюватимуть сток і забезпечать пропуск води, обсягом не меншим, ніж під час паводків 1998 та 2001 років.  Для цих ГЕС будуть збудовані герметичні дамби, що простягатимуться від них вгору на 500-1000 м, і територія за дамбами буде захищена від повені. Тобто з’являться великі площі, які можливо використовувати, наприклад, для відпочинку. Залучався навіть київський інститут, який займається рекреацією, він розробляє свої пропозиції.

– А яка перспектива нашої “бабусі” – Теребле-Ріцької ГЕС?

– Обленерго, під кураторством Мінпаливенерго, займається проектуванням її реконструкції. Планується прокласти другий трубопровід і замінити гідрогенератори, що діють ще з 1953 року. Заміна їх на сучасні дасть можливість збільшити виробництво електроенергії удвічі. Словом, у гідроенергетики Закарпаття справді велике майбутнє, і воно уже втілюється в реальність.