Минулого четверга зайшов на мукачівський кооперативний ринок у центрі міста і не повірив власним очам. Людей у залі було стільки, як напередодні новорічно-різдвяних свят. Біля багатьох яток спостерігалися навіть черги.
Я вирішив довідатися, в чому справа, й поговорити з приватними підприємцями та покупцями. «Уже третій день поспіль люди отримують пенсії, — зауважила продавець Надія, — отож приходять до нас отоварюватися, бо тут найнижчі у місті ціни. Найбільше купують продукти харчування – олію, крупи, борошняні вироби, вершкове масло, маргарин, спеції і навіть сірники. З учорашнього дня мій підсобний робітник, який зазвичай нудьгував, тепер не має часу й вгору глянути, бо із самого ранку й до закриття базару постійно підвозить товар. Якщо наприкінці січня я не могла вторгувати й тисячу гривень за день, то тепер майже удесятеро більше».
Потирають руки й інші продавці. Нестабільність у державі зіграла їм на руку. «Якщо раніше купували по кілограмові цукру, то тепер по три і навіть по п’ять, — додає інша продавчиня Неля. — Так само беруть і рис, гречку та інші крупи». А тут ще й долар різко стрибнув угору. Все це спричинило такий собі міні-ажіотаж, й люди кинулися запасатися продовольством. «Хтозна-чим завершиться вся ця політика, — резюмує мукачівська інтелігентка Ірина, — чи не здорожчають продукти харчування, бо зазвичай у таких непевних ситуаціях завжди ростуть ціни. Отож, отримавши зарплатню, прибігла скупитися на ринок. Я спокійна, коли у коморі повно запасів круп, борошна, олії, а в холодильнику м’яса». І таких господинь, як пані Ірина, сьогодні — більшість.
«Пенсію отримую 4-го числа, — розповідає інша жителька міста над Латорицею Лідія Мирославівна, — найперше сплачую комунальні платежі, купую ліки, а потім йду на базар. По 100—200 гривень звикла відкладати, мовити б, на «чорний день». Та тепер цього не зробила. Усі гроші витратила на продукти харчування. Бачите самі, як знецінилася наша гривня. Долар уже й на позначці 9 не зупиняється. Нема сенсу заощаджувати ті гроші. Раз підстрибнув різко долар, значить, зростуть ціни на всі товари. Тому й вирішила усю пенсію витратити на продукти. Зроблю такий собі маленький запас, а далі вже як буде». І так думають чи не всі пенсіонери. Тож, отримавши пенсію, кожен поспішає на ринок, поки не подорожчало.
Пані Ніна торгує з ятки мийними засобами. Каже, що її денна виручка останнім часом також помітно зросла, чим, звісно, задоволена. Продавчиня помітила, що найбільше купують пенсіонери. І якщо ще восени господині брали по одній пачці прального порошку, то тепер і по дві-три. Більше стали купувати й мила та інших засобів гігієни.
Помітне пожвавлення й у супермаркетах. Як і на базарі, тут в ходу крупи, цукор, борошно, макарони. Біля кас уже створилися черги. «Якби так постійно, то було б непогано, — каже продавець Наталка, — а то після різдвяних свят ми аж дотепер нудьгували». Чимало люду юрмиться тепер і в інших торгових точках міста над Латорицею, і тут їм раді.
Сьогодні є й чимало таких, хто мав депозити в банку й, побоявшись залишитися, мовити б, з носом, розірвав угоду, незважаючи на те, що втратив відсотки. «Гроші дуже знецінюються, — розповідає мукачівець Габріель Іштванович, — їх потрібно вкласти в товар, поки той в магазині не здорожчав. Думаю, що побутова техніка у зв’язку із здорожчанням долара додасть в ціні, тому вже пригледів собі новий холодильник та пральну машину».
Із розмови з менеджером одного з банків довідався, що в докризовий період чимало пенсіонерів, особливо відставних військових, клали свої кошти на короткостроковий депозит і у такий спосіб заощаджували й ще трохи заробляли на цьому. Тепер же свої пенсії в банки вони не несуть, а вкладають у товари та продукти харчування.
Віталій Пумпинець, газета "Нвини Закарпаття"
