Скоро весна, тож кожний господар бере секатор, ножиці та поспішає навести «порядок» у своєму садку на присадибній ділянці чи дачі, аби отримати в цьому році урожай з тих деревцят, що посадив. Один добрий знайомий прийшов до мене і каже: «У тебе яблуньки до пояса у висоту, а вони всі згинаються від плодів. А я майже 10 років чекаю і не дочекаюся врожаю».
Він весною її так обрізає, що залишаються одні скелетні гілки і до наступної весни забуває. Бідне деревце всю силу і енергію віддає на відтворення крони, про плодоношення тут не може бути й мови. І так повторюється з року в рік. Другий мій сусід обрізав усю верхівку дерева і до наступної весни з ним нічого не робить. Таке дерево влітку схоже на велетенського їжака – в крону не можна просунути руку стільки поросло пагонів.
Так що ж робити, щоб і дерево відразу почало родити і не було високим до неба? Все починається із придбання саджанця – головне, на чому воно привите. Яблуні, наприклад, можна прививати на дусенах від 2 до 24, на парадизці від М-8 до ММ-109, червонолистковій чи кримській парадизці для скальних ґрунтів. Кожен підвой впливає на майбутнє деревце. Є і добрі якості, і недоліки. За кожне неможливо сказати у невеликій статті.
Наші садівники-аматори, які вирощують саджанці на продаж, як правило, не можуть сказати, на чому привите деревце. Більше прививають на дикій яблуньці, лише пару чоловік на М-106 – це напівкарликовий підвій. Привозні саджанці в своїй більшості теж привиті на ньому. На превеликий жаль, вони вирощують саджанці на ринок, їх не цікавить, що буде потім. Головне для них, щоб була красива рекламна фотографія і саджанець був великий та стрункий. Для цього після щеплення насипають багато мінеральних добрив і деревце виростає за рік до 2-х і більше метрів. Ви всі бачили кільця на поперечному зрізі стовбура.
Так от, чим ширше кільце, тим м’якша деревина. Такі саджанці – це ласий шматочок для всіх видів жуків деревоточців, всіх наточених грибків і трутовиків. Такий саджанець без надійного захисту скоро може загинути. Також фотографія часто не співпадає з тим, що є насправді. Навіть, якщо й співпадає, то яблука за своїми смаковими якостями далекі від сподівань господаря. Ось чому до мене звертаються десятки людей, щоб їм перещепити уже велике родюче дерево, бо викинути шкода, а таке, як є, їм не треба.
Тепер на рахунок стрункості саджанця. Всі опираються на застарілі поняття і вибирають лиш рівненький стрункий саджанець без всяких сучків і ушкоджень. Насправді, для того, щоб саджанець відразу почав родити, його треба гнути, скручувати, підрізати (але не зрізати).
Пам’ятайте, що яблуньки привиті на дусенах і парадисках М-8, М-9, М-12, М-27, №195, №257, Т-48-41 – це будуть карликові дерева, які потребують підпор або розміщення на шпалерах і прикриття коренів від вимерзання, а влітку для збереження вологи. Вони, а також клонові спурові, привою не потребують того, щоб заставляти родити. Всі інші треба. Ви вже посадили дерева, вони вже великі, а не родять. Любе дерево в першу чергу старається наростити крону, захопити більший простір і об’єм. Але можна їх заставити відразу родити. Мої рекомендації не можна використовувати у промислових садах, а на присадибній ділянці це може зробити кожний.
Перший спосіб – це обробляти дерева хімічними препаратами типу алар чи ШІМ-80. Але ними потрібно проводити обробку декілька разів за період вегетації і кожен рік, тому краще робити механічну дію. Механічна дія викликає перерозподіл цукрів і поживних речовин в дереві, затруднює відтік цукрів та інших органічних речовин із листків у кореневу систему. Отож, почнемо:
1. Старі люди казали, якщо дерево не родить, треба взяти сокиру і кілька раз рубанути по ньому, примовляючи: «Якщо не будеш родити, то на другий рік зрубаю». Дерево «лякалося» і давало перші плоди. Зараз це потрібно робити так: на стовбурі дерева зробити виріз кори 2-3 мм на півстовбура. Потім вище на 50-60 см зробити такий самий наріз лише з другого боку. Поріз ретельно замастити садовим варом.
2. Ранньою весною, коли буде найбільший сокорух (це перед розпусканням листочків) на стовбурі, де немає сучків і різних пошкоджень, обережно зняти пояс кори висотою 10-15 см. Цю кору треба перевернути і поставити на своє місце тільки верх буде вже знизу. Рани слід обв’язати ізоляційною стрічкою (щоб не було до ран доступу повітря). Якщо стовбур занадто товстий, цю процедуру необхідно зробити на скелетних гілках, тільки це займе більше часу.
3. Якщо саджанець ще не дуже великий, потрібно всі гілки і верхівку зігнути вниз. Для цього можна використовувати і сам стовбур, чи забиті кілочки, чи заповнені водою пляшки, де кількістю налитої води можна регулювати якість нахилу гілок. Але з часом на місцях згину почнуть рости вертикально пагони і якщо нічого не робити, то це майже нічого не дасть. Тому потрібно, як тільки з’являться пагони висотою 5-8 см, прищипнути пальцем верхівки і так повторювати кожні 1,5-2 тижні. А в липні секатором відрізати дві, а якщо проросле і треті, бруньки.
Тут дерево запанікує і ніби закричить: «Караул! Не дають рости! Треба хоч скоріше розмножатись». Воно закладе замість ростових плодові бруньки і на другий рік всі гілки будуть згинатися від плодів. Але може бути, що верхівка вже занадто товста або стовбур (особливо груші) дуже крихкий, що не можна зігнути. Треба взяти пилку (краще по металу) і в той бік, куди будете згинати, зробити 10-12 пропилів за 2-3 мм один від одного на глибину в залежності від товщини стовбура (середній глибше, але до середини, а по боках менше). Ці прорізи за місяць-два заростуть, що їх не буде видно. Гілки в кроні треба обрізати всі ті, що перетинаються і загущені. Практично потрібно, щоб через крону спокійно пролітав горобець. Ці прийоми – нахил гілок, надламування і скручування пагонів, кільцювання, підрізка гілок і коренів, кожен окремо чи в складі декількох із них, дають більш ранній вступ у плодоношення. Якщо мої рекомендації хоча б комусь стануть у пригоді, буду дуже задоволений. Не можу в одній статті дати рекомендації по всіх видах дерев, тому звертайтеся особисто по телефону 2-62-81. Буду радий допомогти.
