Близько п`ятдесяти дитячих творчих колективів — вихованців культурних центрів української діаспори ближнього і далекого зарубіжжя — зібралися в Міжнародному дитячому центрі “Артек” для участі у Восьмому міжнародному конкурсі-фестивалі дитячої і юнацької творчості “Наша земля — Україна”.
Близько п`ятдесяти дитячих творчих колективів — вихованців культурних центрів української діаспори ближнього і далекого зарубіжжя — зібралися в Міжнародному дитячому центрі “Артек” для участі у Восьмому міжнародному конкурсі-фестивалі дитячої і юнацької творчості “Наша земля — Україна”. З ними разом на гостинній сцені табору “Блакитний” десять днів співали, танцювали, декламували вірші українських поетів юні артисти з Харкова, Києва, Одеси, Тернопільщини, Волині і Донбасу.
— Особливість цього фестивалю, — говорить член жюрі, заслужений артист України Василь Ілащук, — те, що діти спілкуються між собою тільки українською мовою. До російськомовного Криму вони привезли українські пісні і поезію, показали все багатство і різноманітність української національної культури. Таке спілкування йде на користь і дітям, що проживають в Україні, і тим, хто зберігає традиції свого народу за кордоном.
На найстародавніших музичних інструментах — сопилках — грають брати Мирон і Омелян Фіцак з польського Перемишля. Справжнє змагання на звання кращих бандуристів влаштували юні артисти з села Комсомольське в Харківській області (ансамбль “Весняночка”), з Польщі (ансамбль “Перемишль”) і естонського міста Палдіські (ансамбль “Троїстиє музики”). Виявилось, що і запальний гопак уміють танцювати не тільки в Ужгороді (показовий ансамбль народного танцю “Джерельце Карпат”), але і в Казахстані (хореографічний колектив “Забава”, р. Сатпаєв) і в Карелії (ансамбль “Українські ластівки”, м. Петрозаводськ).
Артековці відбили долоні, аплодуючи юним солістам, виконавцям української пісні Поліні Бібе і Аліні Клименко із столиці Казахстану Астани, Альоші Захарчук і Регіні Бедункевич з білоруського міста Брест, Насті Жданової з російського Воронежа. Ансамбль народної пісні “Горлиця” з Москви разчулив навіть членів жюрі. В усякому разі Ніна Матвієнко не намагалася стримати сліз радості, коли почула народну пісню, яку співала в селі на Житомирщині ще її бабуся.
Організатори фестивалю постаралися, щоб ніхто з учасників свята не залишився без нагород. Десять днів кримського тепла і артеквіського братерства вже стали подарунком для них, а ще — численні призи від організаторів і спонсорів.
"Рабочая газета"
