запевняє лідер обласної команди нашоукраїнців Віктор Балога

Обласний виборчий Блок „Наша Україна” першим у Закарпатті розробив і представив стратегічну програму розвитку краю, яку презентував міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Віктор Балога. Оскільки ця політична сила належить до тих, хто, вочевидь, формуватиме представницьку та виконавчу владу у нашому краї після виборів 26 березня, ми попросили Віктора Івановича деталізувати основні напрямки програми дій „Нашої України”.

П’ятирічка по-закарпатськи

— Вікторе Івановичу, для того, аби досягти результату у будь-якій справі, необхідно мати не тільки чіткий план дій, але й команду однодумців. Ви таку маєте?

— Однозначно. І працювати ці люди почали не вчора. Це основа нашої команди. Однак після виборів закарпатці серед „нашоукраїнців” також побачать й нові постаті, які, втім, уже зарекомендували себе у різних сферах суспільного життя. На всіх рівнях представницької влади ми сформуємо команду, яка зможе динамічно домогтися позитивних змін у житті краян. Говорячи про команду я маю на увазі наш список, який зібрав провідних науковців, підприємців, громадських активістів, інтелігенцію. Вони здатні дати поштовх позитивним зрушенням. Людський ресурс – це основа і запорука якісних змін для розвитку ситуації у краї.

— На вирішенні якої проблеми плануєте зосередитися найперше?

— Відновленням нормальної роботи підприємств, які створили на Закарпатті робочі місця. Мова про СЕЗ „Закарпаття”. Вже сьогодні у Верховній Раді України ми зареєстрували законопроект “Про поновлення статусу спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку”. Це важливо, бо ми 6 років йшли до того, щоб у нас працювали вільні економічні зони. А у 2005 році при внесенні змін до Держбюджету, уряд Тимошенко їх ліквідував. Тому нині завдання номер один – відновити статус-кво СЕЗ „Закарпаття”. І ми зробимо це цьогоріч.

— У програмі Блоку „Наша Україна” є теза про спорудження на Закарпатті 5 великих зимових курортів...

— Прискорення розвитку туристично-рекреаційної галузі області буде одним з головних пріоритетів нашої роботи. Ми справді плануємо протягом найближчого часу відкрити п’ять нових туристично-рекреаційних об’єктів, які дадуть можливість серйозно змінити обличчя і характер нашої області, зробивши край візитною карткою туризму, відпочинку і рекреації. Це будуть зимові курорти на Боржавських полонинах (с. Подобовець і Кваси на Рахівщині). У Квасах ми залучимо найпотужніших українських інвесторів і збудуємо там найбільший курорт у державі. Адже маємо там майже 3 тис.га землі і дуже зручне географічне положення. Триватиме й робота, яку ми розпочали торік у селі Кострино на Великоберезнянщині. Перша черга нового зимового курорту буде відкрита й у селі Вишка. Окрім цього, у Великоберезнянському районі вже нинішнього року буде збудовано кілька готелів та підйомників. Ми вже знайшли інвестора для розвитку туристично-оздоровлювального об’єкту на полонині Руна. Упродовж наступних 5 років плануємо запустити дві черги підйомників, готелів і всього того, що потрібно на зимових курортах. Це у першу чергу навколишня інфраструктура (дороги, газ, телефонні лінії тощо), для спорудження якої тебе залучати державні кошти. І це буде зроблено.

— Питання розвитку туризму тісно пов’язане з екологічним станом краю. Небезпека повторення руйнівних паводків у нас зберігається. Чи передбачено у вашій програмі заходи із захисту закарпатців і наших гостей від природних та технологічних катастроф?

— Це надзвичайно гостре і важливе питання, яким ми ніколи не нехтували. До геологічних проявів та паводків додається проблемне забезпечення людей чистою питною водою. Працюючи на посаді міністра МНС я зробив усе для того, аби вже нині почати кардинально вирішувати ці проблеми. Тож є воля держави і бажання громади, а це запорука успіху. Нагадаю, що уряд Юрія Єханурова ухвалив програму “Тиса” і ропочав її впровадження. За 5 попередніх років ми отримали з Држбюджету близько 40 млн. грн. на реалізацію протипаводкових заходів. У нинішньому році отримаємо 70 млн. грн., а наступного — до 150 млн. грн. Це та фінансова база, яка дасть нам змогу убезпечити Закарпаття від можливих руйнацій і підніме наші рекреаційні можливості на якісно новий рівень.

Влада підтримає ініціативу дрібних підприємців

— Які перспективи у малого і середнього бізнесу на Закарпатті?

— У будь-якій цивілізованій країні середній бізнес, малі підприємства складають основу бюджету. Якщо не брати до уваги Київ і Київську область, можу сказати, що ми вже нині маємо на двадцять процентів більше середнього бізнесу ніж в інших регіонах, але нам тепер треба зробити ще більше у цій галузі. Ту роботу, яку розпочав Президент у 2005 році, коли поставив завдання спростити процедури оформлення бізнесу, ми повинні продовжити. Її мета – створити такі умови для підприємництва, щоб приватні фірми могли спокійно, планомірно і гармонійно розвиватися задля створення робочих місць і забезпечення надходження коштів у бюджет. Цю роботу нова влада вже почала проводити. Подивіться хоча б на відсутність тиску податківців на підприємців. При цьому надходження у бюджет зросли.

— Чи передбачено у планах вашої політичної сили відродження колись процвітаючого сільського господарства області?

— З одного боку ми знаємо, що у нас мало землі, а з іншого бачимо, що багато земельних ресурсів не використовується. Ми повинні зробити оцінку наших угідь і визначити, які землі не придатні для сільськогосподарського виробництва. Крім цього ми розробимо окремі плани розвитку для гірських і низинних районів. Останні 15 років ми абсолютно не займались насадженням дикоростучих плодів, але сьогодні, я вважаю, це забезпечить нові робочі місця, розвиток бізнесу.

Ми знаємо, що сьогодні у нас активно працюють представники Італії, Австрії. Вони наші сировинні ресурси відправляють на переробку до своїх країн, заробляючи добрі гроші. Ми повинні створити власні переробні цикли, консервні цехи, які вироблятимуть готову продукцію. Перші паростки є і у Мукачеві і в Ужгороді, і у Міжгірському районі, але це тільки початок. Стоїть питання про серйозний, системний, програмний підхід.

— Колись славні закарпатські сади і виноградники теж потребують реанімації...

— Це окрема тема — відродження наших виноградників і садів. Нині щороку ми садимо 150-200 га виноградників, та це дуже мало. З 2006 року ми робитимемо у 2,5 рази, а у 2007-2010 роках у 3-4 рази більше таких насаджень. Для цього є всі умови. Питання лише в правильному використанні коштів з держбюджету. Діє пільгова система, але її треба якісно використовувати, бо досі ми абсолютно не використовували механізм залучення коштів або покриття процентних ставок з обласного бюджету.

— А як щодо колись процвітаючого у нас високогірного вівчарства?

— Державну підтримку цього виду господарювання розпочато ще торік — через надання кредитів. Але проблема залишається болючою, особливо для гірських районів. Якщо ми не можемо створити достатньо робочих місць в Тячівському, Рахівському, Міжгірському, Воловецькому або Березнянському районах, то наше завдання відновити роботу фермерства. Ще цьогоріч ми плануємо розпочати фінансування сільських дворогосподарств. Хоче людина працювати – ми повинні їй допомагати: хоче взяти 10 овець – ми повинні процентні ставки покривати, це невеликі кошти. Гадаю ми відновимо вівчарство на Закарпатті.

— Розвиток сільського господарства неможливий без наведення ладу у користуванні землею…

— Питання поводження з землею сьогодні вже має політичну ознаку. Вважаю, що контроль над операціями з землею повинні взяти на себе органи місцевого самоврядування. Але в той же час той підхід, який ми спостерігали у 2005-2005 роках, коли за безцінь продавали землю нашого краю – це не допустимо. Підхід нашої політичної сили один – ми приймемо рішення про те, щоб вся земля несільськогосподарського призначення буде продаватись тільки через аукціони.

Ресурси краю

— Як ви маєте намір дати раду з безсистемною вирубкою лісу?

— Це також передусім політичне питання. Основне задавдання. Яке ми вирішимо – розмежуємо функції лісовідновлення та лісозаготівлі. В цьому велику роль буде грати громадськість і преса. Ще 15 років тому держлісгоспи навмисно затягнули у систему субсидування з державного бюджету з єдиною метою, щоб вони самі навчилися заробляти. Вони навчилися заробляти… через рубку лісу і його продаж, через крадіжки, тому сьогодні й немає порядку у лісовому господарстві. Протягом 2-3 років ми зможемо розмежувати ці функції і зробити те, що сьогодні є у Прибалтиці, країнах Європи. Потрібно, щоб наші люди могли брати ліс в оренду на тривалий строк, тим більше, що законодавство України це дозволяє. Та у лісі має бути один господар: Міністерство оборони і Мінагрополітики повинні свої ліси віддати області. Уряд України погодиться з позицією обласної ради, якщо таке рішення буде прийнято. І ми забезпечимо його ухвалення.

— Однак вирощений ліс треба ще й з максимальною користю для краю використати. Мова про переробку деревини...

— На наше глибоке переконання, вона повинна бути глибокою. Ми використовуємо наші лісові багатства не більше як на 20%. Конче необхідно підняти цей рівень хоча б до 50-60%. А це нові робочі місця, суттєві надходження через податки до бюджету, покращення стану цієї галузі.

— Але чи доцільно у екологічно чистому Закарпатті розвивати промисловість?

— У розбудові промислової інфраструктурі ми в першу чергу будемо орієнтуватися на екологічно безпечне виробництво. І у цьому орієнтуватимемося на сучасні світові стандарти. До прикладу, перед нами постало питання виробництва будівельних матеріалів, бо маємо бум будівельної індустрії. Я вважаю, що за 5 років ми зможемо створити нормальні умови для розвитку і відновлення будівельної індустрії. А в соціальній політиці це дасть нам можливість щорічно створювати не менше 25 тисяч робочих місць. На загал, програма Блоку „Наша Україна” передбачає створення упродовж 5 років 100 тисяч нових робочих місць. Це створить конкуренцію на ринку праці і змусить працедавців підвищувати заробітні плати. Коли працюватимемо системно, я впевнений, що Закарпаття за рівнем середньої заробітної плати зможе стати лідером в Україні. Ми також маємо плани з розвитку техноцентрів, де максимально використовуватимемо потенціал закарпатських науковців.

Назустріч людям

— Як плануєте вирішувати одвічно актуальні проблеми комунального господарства?

— Ні для кого не таємниця, що житлово-комунальне господарство слід удосконалювати невідкладно. Робота з впровадженню енергозберігаючих технологій у містах області вимагає ефективнішого підходу, ніж зараз. Нас не влаштовує нинішній рівень господарювання, тому до 2010 року ми завершимо модернізацію, а часом і радикальну перебудову житлово-комунального сектору у містах. Ми не ставимо перед собою популістських завдань. До прикладу, якщо в Рахівському районі немає можливості провести газ, бо для цього необхідні величезні кошти, ми не будемо це робити. Але це не означає, що рахівчани залишаться без тепла. Для гірських населених пунктів будемо застосовувати альтернативні джерела використання енергії. Ми маємо програму, яка дасть можливість раціонально підійти для використання коштів обласного і місцевих бюджетів. Потрібно застосовувати практику, яка сьогодні є в Австрії, Швейцарії. Наприклад, відходи пиломатеріалів, які ми маємо – це чудова сировина для тирсобрикетів, які добре горять, мають високу тепловіддачу. Сьогодні у нас є такі технології. В Україні є багато заводів, які виробляють сучасні як промислові так і побутові котельні. Ми цим обов’язково скористаємося. П’ять років достатньо для того, щоб ми повністю змінили характер ставлення до використання енергоносіїв.

— Ще одне болюче питання для багатьох мешканців міст — відсутність нормального водопостачання...

— Упродовж наступних 5 років наші городяни забудуть, що таке проблема цілодобового постачання якісної, очищеної води в Ужгороді, Мукачеві та інших містах нашої області. Вирішення цієї проблеми також передбачено у нашій програмі.

— Чимало людей на Закарпатті й досі потерпають через відсутність власного житла…

— Ми знаємо, що у нас ціни на житло одні з найбільших в Україні. Це сталося тому, що нема рівних умов для будівельників у містах обласного підпорядкування. Якщо сьогодні ціна у Міжгір’ї, Рахові, Тячеві вища ніж у Мукачеві – це свідчить про те, що влада абсолютно не займалася питаннями житлового будівництва. Тому перше, що ми зробимо – створимо нормальні умови для всіх інвесторів, які бажають працювати у цьому секторі економіки. Ми досягнемо показників у житловому будівництві, які дадуть можливість усім бажаючим придбати житло. І водночас будемо виконувати програму, яка розпочата Урядом у 2006 році. Вона передбачає у 2,5 рази більше виділити коштів на молодіжне будівництво. Обласна влада може виділяти кредити, або покривати процентні ставки для виплати кредитів для житлового молодіжного будівництва.

— Що плануєте змінити у медицині краю?

— “Наша Україна” розробила чіткий план покращення охорони здоров’я як загалом в країні, так і в нашій області зокрема. Стратегічне завдання – надання якісної медичної допомоги та забезпечення кожному громадянину гарантований перелік безоплатних медичних послуг. У цьому напрямку вже зроблені досить серйозні кроки. У 2006 році видатки з бюджету на медицину нашої країни збільшилися на понад 20%, а з бюджету області на 25%. Це дозволило покращити матеріально-технічну базу наших обласних медичних закладів, враховуючи те, що основний акцент робиться на підвищення доступності медичної допомоги людям, які живуть у сільській місцевості. Придбано цілий ряд діагностичних комплексів. Наступного року в селах з населенням понад 1000 чоловік фельдшерсько-акушерські пункти будуть переобладнані на амбулаторії сімейної медицини. Всі ФАПи будуть телефонізовані, лікарські амбулаторії забезпечені медичним транспортом.

— Що, на вашу думку, дасть реалізація стратегія розвитку області „Нашої України”?

— Це стратегія, розрахована на 5 років, оскільки ми не можемо дозволити собі заглядати у далеке майбутнє. Ми говоримо конкретно, що за цей час буде зроблено, щоб закарпатці могли пересвідчитись і дати відповідь: чи не помилились ми на виборах. На мій погляд ця стратегія забезпечить вирішення як мінімум двох концептуальних завдань: захист області від паводків і зайнятість населення. Всі інші здобутки стануть похідними від вирішених цих глобальних проблем.

Петро Поліха

Ужгород