З наступного тижня депутати почнуть готувати зміни до виборчого кодексу, аби забезпечити проведення місцевих виборів, запланованих згідно із законом на 25 жовтня 2020 року.
За яким законодавством вони будуть відбуватися, що планують змінити та як вплинуть на формат їх проведення можливі карантинні обмеження, в ефірі Українського радіо розповіли депутати від партії "Голос" Ярослав Юрчишин та від партії "Слуга народу" Віталій Безгін.
"У спеціальних робочих групах представники більшості оголошували доволі екзотичні варіанти змін. Наприклад, партія може балотуватися до місцевих органів влади лише тоді, коли її висуває дві третини ОТГ по всій Україні. Планується створення понад 1500 ОТГ, відповідно в близько 900-1000 ОТГ мали би бути представники партії для того, щоб вона взагалі могла висуватися. З демократією таке положення немає нічого спільного", — сказав Юрчишин.
За його словами, не можна обмежувати політичну силу участю у виборах лише в одній області.
"Ми маємо в Європі дуже багато регіональних невеликих партій, які доволі активно беруть участь на регіональному рівні, але не цікавляться національним рівнем. Крім того, планувалося переглянути саму систему списків. У нас зараз є відкриті партійні списки. Тобто можна обирати не лише партію, а й людину зі списку цієї партії. І якщо за неї проголосувала достатня кількість людей, вона піднімається у списку", — розповів депутат.
Водночас він зазначив, що така система є складною і потребує підготовки. Оскільки при перерозподілі бюджету забрали величезну кількість коштів з ЦВК, які були заплановані на фінансування проведення виборів, з’явилася пропозиція забрати цей альтернативний варіант і залишити закриті партійні списки.
"Була ідея підняти прохідний відсоток. Зараз він складає 5%. Є ще один важливий нюанс. Для того, щоб взяти участь у виборах, потрібно внести заставу. Ця сума доволі суттєва. Наприклад, раніше застава на мера Києва була менше ніж 400 тисяч гривень, зараз її встановили на рівні 4,5 млн гривень. Це навіть більше, ніж застава на виборах мера Лондона", — розповів Юрчишин.
Натомість Безгін прихильно ставиться до запланованих змін у виборчому законодавстві. На його думку, новими змінами зменшити заставу.
"Та модель точкових змін до виборчого кодексу, яка зараз обрана і задекларована президентом, є абсолютною логічною. Потрібно зменшити заставу, а зміни до законодавства передбачають зменшення її в 9 разів. Зараз у нас чинна норма по місцевих виборах, за якою нижній поріг складає 90 тисяч. Точиться дискусія щодо мажоритарки і неприв’язки до політичних партій. Я є прихильником показника в 35 тисяч, тому що в нас найбільша сільська громада, яка буде утворена після впровадження нового адміністративного устрою, перебуватиме в межах 34 тисяч населення. Тобто це ключова норма, яка точно має бути змінена", — вважає нардеп.
На питання, чи збираються деякі мери міст створити власну політичну силу, Безгін відповів, що спроба протиставити місцеве самоврядування центральній владі навряд реалізується.
"Звісно, чутки такі ширяться. До прикладу, активність міського голови Черкас з його суто політизованим випадом — це була перевірка боєм, яка буде реакція. Якщо якісь міські голови вирішать, що вони хочуть працювати спільним кулаком і якось протиставляти себе центральній владі і в такий спосіб капіталізуватися політично, це їхнє право. Але, як на мене, спроба протиставити місцеве самоврядування центральній владі — хибна з точки зору розвитку державності. Ця ідея навряд буде реалізована через те, що в нас є дуже багато амбіційних мерів, яким буде вкрай непросто домовитися між собою", — впевнений депутат від "Слуги народу".
За його словами, карантинні обмеження, у випадку їх продовження, вплинуть на явку на місцевих виборах.
"Якщо в нас буде друга хвиля епідемії коронавірусу восени, а про такий ризик заявляють багато епідеміологів, то будуть, перш за все, обмеження по входу на дільниці та контроль соціальної дистанції. Це вплине на явку на місцевих виборах. Вона й так зазвичай нижча, ніж на загальнодержавних виборах, а тут ще й епідемія", — каже Безгін.
Водночас електорально це вплине на партії, які роблять ставку на молодь.
"Хоча попри те, що в зоні ризику у нас люди похилого віку, вони зазвичай ходять на вибори. Для них це щось на кшталт свята. А молодь якраз може самоізолюватися. З точки зору проведення їх онлайн, ми розглядали таку можливість змін цифрової трансформації, але через те, що в нас не було нагоди відпрацювати пілотний проєкт під час виборів громади в грудні, зараз поширити це на всю країну просто технічно неможливо", — зазначає нардеп.
На його думку, вибори відбудуться як зазвичай, однак з деякими винятковими безпековими обмеженнями.
