Від 1 березня вступив у дію закон про обов'язкове ліцензування в Україні імпортних ліків. Заявки на отримання ліцензій устигли подати 80 виробників
В аптеках зізнаються, що теперішніх запасів їм вистачить до кінця квітня. Що буде далі – ніхто не знає.
Дехто з клієнтів закуповує ліки на кілька місяців наперед, побоюючись дефіциту або зростання вартості.
У Державній службі лікарських засобів переконують, що нічого страшного не станеться, бо для виробників пройти контроль та сплатити 1 тис. 147 грн ліцензійного збору – дрібниці.
Натомість закон, твердять чиновники, дасть змогу контролювати іноземного виробника та уникнути посередництва.
Хворі райдужним обіцянкам не дуже вірять. ВІЛ-інфікована Наталя Ковнір живе 8 років за рахунок ліків – кожен день 4 пігулки гальмують розвиток вірусу в крові.
Жінка налякана, бо знає, що таке затримки з ліками. Торік на її очах через відсутність медикаментів помирали такі самі пацієнти, як вона.
"Ситуації, котрі відбуваються із тендерами, ну, вірогідність того, що їх не буде – це дуже страшно", - зізнається хвора.
Громадські організації порівнюють новий закон із бомбою вповільненої дії. На знак протесту активісти вишиковувалися під стінами Верховної Ради в імпровізовані черги. Однак до їхніх вимог скасувати документ ніхто не дослухався.
"Антиретровірусна терапія для ВІЛ-позитивних – це 94% імпортні препарати. В онкології це 92%", - пояснив серйозність ситуації голова пацієнтської організації Дмитро Шерембей.
А ще, за його словами, є ліки від туберкульозу, гепатиту та дитячі антибіотики.
Активіст переконаний, що справжньою причиною появи закону є бажання запровадити нові корупційні схеми. Які призведуть до того, що ціни на імпортні препарати полізуть угору.
"Все те, що заплатять компанії у вигляді хабарів, вони всі ці гроші вкладуть у вартість препаратів, і це з нашої кишені заплатять чиновникам хабарі", - підозрює Шерембей.
