Розподіл землі в Ужгороді — таємниця за двома печатями
Останнім часом від ужгородської влади тільки й чуєш, що місту не вистачає грошей на ті чи інші нагальні потреби. І це при тому, що чи не кожної сесії депутати розподіляють десятки гектарів земель обласного центру, що, апріорі, мало б приносити місту мільйонні прибутки. Однак як і за попереднього керівництва міста, так і нині, неодноразово доводиться чути від поінформованих людей, що ужгородська земля продається за безцінь і лише «потрібним» людям. Тобто відбувається те, що в народі вже давно назвали «дерибаном». Сама ж міська влада не дуже поспішає спростовувати ці чутки.
А тому «Старий Замок «Паланок» вирішив сам знайти відповідь на запитання: скільки і за які гроші було продано земель в Ужгороді за каденції нинішнього мера, яка кількість з них була реалізована шляхом аукціонів, скільки коштів від реалізації землі надійшло до бюджету міста і скільки вільних для продажу земельних ділянок залишилося в обласному центрі.
Першим, до кого ми звернулися, став нещодавно обраний голова земельної комісії Ужгородської міської ради, «бютівець» Петро Харевич. Відповідь останнього, на прохання журналіста прокоментувати роботу очолюваної ним комісії і надати статистику рішень міської ради про продаж, оренду та виділення земельних ділянок за 2006 рік відверто здивувала. Як виявилося, пан Харевич, не може зрозуміти такий жвавий інтерес журналістів до земельних питань в той час, коли, на його думку, є чимало більш важливіших проблеми, приміром, питання завищених тарифів на енергоносії чи транзиту газу через територію України, а ви тут про землю…
Що ж до статистики, то нею голова земельної комісії не володіє, оскільки в його роботі її просто не потрібно. Статистика, за словами пана Харевича, — то справа Ужгородського міського відділу земельних ресурсів. Словом, відповідь у стилі: нічого не знаю і чого ви взагалі до мене причепилися…
Водночас, начальник згаданого головою земельної комісії відомства, Ігор Барчан, спочатку ніби-то і не був проти надати потрібну журналісту інформацію, і навіть призначив час зустрічі. Однак, як виявилося, не забув запитати дозволу на розмову з журналістом у свого шефа, себто міського голови Сергія Ратушняка. Останньому ідея із оприлюднення, найімовірніше, не сподобалася, оскільки Сергій Миколайович дав наказ свому підлеглому вирішувати це питання тільки через нього, і тільки після офіційного запиту.
Важко сказати, відколи інформація про виділення землі, як, як відомо, належить місту, тобто усім його мешканцям (а не є приватною власністю міської ради чи тим більше міського голови) стала таємницею, але після такого чиновницького «відфутболювання» закрадаються сумніви щодо прозорості вирішення земельних питань в Ужгороді. Тим паче, що це не перший такий приклад. Свого часу опозиційні депутати довго добивалися від міського голови, аби проекти рішень із земельних питань надавалися їм ще до сесії, а не перед самим її початком або й під час пленарного засідання. Нібито міськвиконком пішов на зустріч міським обранцям . Сподіваємося і ми, що після офіційного звернення в Ужгородську міську раду Ужгороді й усі закарпатці зможуть, нарешті, дізнатися як розпоряджається їхнім майном міська влада.
