З дитинства згадуються поширені українські казки про кіз. На жаль, нині цю свійську тварину у господарстві мало хто тримає, хоча у давні часи, поряд з коровами, вона була годувальницею. Основна продукція, яку отримують від кіз — молоко, м’ясо, вовна, шкіра. За продуктивністю породи кіз поділяють на молочні, шерстяні, вовняні, молочно-м’ясо-шерстяні. Але не дивлячись на всі переваги цієї тварини, рідко в якому господарстві зустрінеш козу.
– Вперше козами я зацікавився 15-16 років тому, коли перейшов жити у новий будинок на околиці міста. Умови утримання цієї досить екзотичної тварини дозволяли. Навколо пустирі, неподалік чагарники, на вулиці де-не-де новобудови. Ось і вирішили придбати козу. Купили нашу традиційну закарпатську. Поталанило, молока давала до 4,5 літра на день. Було для сім’ї і молоко, і сир. Вистачало й на продаж. Через рік був приплід – двійко козенят. З цього все і розпочалося, говорить мешканець міста Михайло Теняк, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.
Нині на Виноградівщині найбільше кіз утримують в селах Онок, Олешник, Великі Ком’яти та у місті, – каже Михайло Михайлович. В основному, це безпородна, рогата закарпатська. Будучи на виставках у м. Ужгороді, бачив кіз голландських, швейцарських, американських та інших порід, непритаманним нашому регіону. Ось і вирішив придбати собі занаанську (Швейцарія) та ламанч (США), Це м’ясо-молочна порода, вага тварин у дорослому віці сягає до70 кг., молока дають до7 літрів на день.
Однак у мене виникло і ряд проблем. Ці кози породисті, тож і парування самки з самцем повинно бути однієї породи, а в нашому краї таких важко знайти. І доводиться шукати козі пару по інтернету, щоб отримати породистих козенят. Проблемами селекції кіз на Україні займається тільки Харківський науково-дослідний інститут.
Парування зазвичай проводиться один раз на рік, ранньою весною, причім один козел може покрити стадо до 30 самок. Вагітність продовжується 21-23 тижні, народжуються двоє, рідко троє козенят. Вони з’являються на світ зрячими, з хорошим шерстяним покровом, і вже протчгом кількох годин вільно гуляють. Вік кози сягає до 10 років, максимально – 17. Маю продовж літа до 25 кіз. Продаю. Прості закарпатські від 600 до 1000 грн., м’ясо-молочні заанські або ламанч — від тисячі і більше. Козятка – 20 грн. за кілограм живої ваги.
Кози цих порід не відстають від деяких корів. Догляд за ними необтяжливий. Їх можна тримати в хлівах, навіть на горищі, куди вони спокійно забираються. Кози не вибагливі до корму. Їм достатньо небагато хорошого сіна, гілок, комбінованого корму. Добовий раціон молочної кози складається в основному із грубих кормів – коренеплодів, вівса, сіна і по0,2 кг. концентрату. Воду п’ють тільки чисту, коли з ясел випаде сіно, або якийсь інший корм то коза його не підбере. Влітку, коли є трава, з козою зовсім легко. Раненько подоїв, напоїв, і цілий день на травичку пастися. Вона добре почуває себе на три-чотириметровому ланцюжку.
Про користь козячого молока пишеться багато, це дійсно цілющий напій. Краще всього підходить дитячому харчуванню (не рахуючи материнського молока), поліпшує самопочуття літніх людей та тих, які мають шлунково-кишкові захворювання. Жирність молока складає 7-8 %, корисне для здоров’я і дуже поживне. Наявність мінеральних речовин – кальцію, фосфору – робить його особливо корисним для дітей. Його призначають для лікування простудних та легеневих захворювань. Допомагає при гепатиті, язві шлунка, астмі та інших недуг. У козячому молоці багато вітамінів В, В2, В12, С, А. Немаловажним є те, що коза не хворіє туберкульозом, а це свідчить, що немає небезпеки при споживанні його сирим.
Побутує думка про неприємний запах козячого молока. Все це залежить від догляду за твариною. Коли вона утримується у чистоті, то і запаху не буде.
