Днями в редакцію порталу «Мукачево.нет» надійшов лист-звернення від жителів Рахова до Президента України з проханням захистити їхні конституційні права. Текст листа – нижче.
Президенту України
п.Віктору Януковичу
мешканців м. Рахів, вул. Вербник, буд.10 кв.1.
Закарпатської області
Волощука Василя Васильовича,
Волощука Володимира Васильовича.
Відкритий лист
Прошу Вашої допомоги захистити мої законні та Конституційні права на користування земельною ділянкою в місті Рахів, по адресу вул.. Ів. Франка, 2-а. та від шантажу і переслідувань зі сторони керівництва
ДП «Закарпаттурист» м. Ужгород, вул.. Кошіцька,
Дана проблема виникла ще в 1948 році коли було репресовано батька дружини Понзеля Івана Івановича (реалібітований посмертно в 1990 році). В результаті репресій в сімї було забрано будинок, господарські споруди, земельну ділянку тощо і передано на комунальний баланс. Під час знаходження батька в Радянських концтаборах основна частина земельної ділянки була віддана під розширення турбази « Тиса» в м. Рахів правонаступником якого є ТОК «Тиса» ДП « Закарпаттурист» Укрпрофтура Незалежної профспілки України, тобто власником відібраного у репресованих стали профспілкові організації.
Після повернення батька з підірваним здоровям із тюрми в 1958 році сімї було повторно виділено 0,025 га для будівництва будинку із колишньої ділянки, де було збудовано невелику хатину-"времянку". На жаль і на цю територію претендувала турбаза «Тиса» забороняючи будуватись і сімї дочки Понзеля І. І. – Понзел (Волощук) Софії Іванівні, якій довелось простояти майже 20 років в черзі на отримання довгожданої квартири, яку було отримано за 1 місяць до смерті залишивши напівсиротою 13-ти річного сина Волощука Володимира Васильовича. Тодішнє керівництво «Закарпаттуриста» вивчивши документи гарантувало отримання 3-х кімнатної квартири.
Я, Волощук Василь Васильович, пропрацював в галузі туризму більше 30-ти років і не раз нагороджувався за добросовісне відношення до роботи в т.ч. Центральною радою профспілок в м. Москва, обирався головою профкому і ніколи не мав проблем в відносинах в колективі. Тому мене дивує таке вороже ставлення і неповага теперішнього керівництва ЗАТ «Закарпаттурист» до людей які пропрацювали в галузі все життя.
В нас в країні злочини держави проти рядового громадянина проводили всі владні інститути: міліція, КДБ, прокуратура, навіть профспілки ставали набувачами майна репресованих, а коли потрібно захистити інтереси людей всі заявляють, що то не в їх компетенції.
В нас складається враження, що репресії проти вже 3-тього покоління членів нашої родини продовжуються в даний час керівництвом ДП « Закарпаттурист», коли майно профспілок продається по невідомих правилах, по невідомих цінах, невідомим для трудових колективів особам, а ми не маємо ніяких прав. В 1990 роках ми хотіли викупити окремі будинки і пропонували в 2-3 рази більші ціни ніж ті за які було продано по стороннім людям, видно в даній галузі діют свої правила.
В даний час керівництво ЗАТ « Закарпаттурист» постійно пише листи в різні державні органи та органи місцевого самоврядування, зводить наклепи на нас. Просимо допомогти відстояти наші права на користування ділянкою і захистити від неправдивої інформації зі сторони профспілкових організацій, що займаються невідповідною діяльнісю.
Для повного вивчення даного питання представимо копії та оригінали підтверджуючих документів, фотографії з 1940-х років по даний час.
Маємо надію на Вас як гаранта Конституції який захистить нас вже третє покоління репресованих від переслідування державних та проспілкових чиновників.
