вважає художник Олег Гарагонич
У галереї "Ужгород" обласного центру Закарпаття відкрилася персональна виставка члена національної Спілки художників України Олега Гарагонича, яка триватиме до 18 вересня. Після 9-річної перерви ужгородці та гості міста знову отримали можливість поринути у різнобарвний карпатський світ мукачівського художника-сонцелюба (так його влучно назвала мистецтвознавець Людмила Біксей).Адже це воно, сонце, створює таке розмаїття кольорів: тут і «Червона вода», і «Рожеве каміння»... Художник, котрий до того ж є і професійним музикантом, передає їх так, що всі полотна зливаються в одну радісну симфонію. Мабуть, за всіх часів потрібно, щоб хтось стояв на варті радості, з якою ми, попри все, дивимось на нашу таку гарну землю.
На запитання, що відбулося за час «перерви», митець розповів, що брав участь у всеукраїнських художніх виставках. «Особливо радий, що моїтвори були експоновані на трьох всеукраїнських трієнале живопису в Києві (1998, 2001, цього року). Це престижні мистецькі акції, на які дуже жорсткий відбір картин. Я єдиний від Закарпаття учасник усіх трьох. У творчості намагаюся досягти максимальної виразності, легкості, виртуозності письма.Це закладено у слові «живопис» - писати живо, з вогнем. Вимучені, «засушені» роботи деяких авторів.наводять на мене сум. Працюй хоч усе життя, але в результаті покажи оту високу і складну простоту виконання, якої прагне кожен митець, - каже Олег Гарагонич. - Хоча живопис - як ревнива коханка, що вимагає всього чоловіка. Художник по суті дуже самотня людина, яка більшість часу проводить біля мольберта. Але яке щастя, коли картина пишеться легко, невимушено, ніби сама по собі! Глядачі й не здогадуються, які муки і радощі, злети і падіння переживає художник під час роботи. Велике покликання митця - зробити видимими невидимі відчуття. Мені дуже близькі слова Огюста Родена: «Найголовніше для художника - бути схвильованим, любити, надіятися, трепетати і жити».
Олега Гарагонича називають художником, який не помічає чорного кольору. Своїй позиції митець залишається вірним. «Взагалі колір таїть у собі ще не розгадану, більш могутню силу, ніж зазвичай думають. Колір - в кожній молекулі життя. Колір - це ставлення до життя, до світу, це — живий образ!Я вважаю, що чорна барва вбиває картину. Навіть сутінки на полотні мають світитися теплом.
Найголовніше в живописі — співзвучність барв. Це — як велике поле різнобарвних квітів, де є маки й волошки, але трапляються і будяк, і лобода. Але все разом утворює безліч напрямів і стилів сучасного образотворчого мистецтва», — резюмує митець.
P.S. Художник запрошує любителів мистецтва на свою персональну виставку, яка відкриється 20 вересня о 16-й годині в Мукачівській картинній галереї.
