Без Обмежень: від мукачівських школярів з нікудишніми гітарами до зірок шоубізнесу (ФОТО)

За цей час вони встигли змінили до двох десятків музикантів, обзавестися власною армією прихильників та стати одним з найулюбленіших українських гуртів. А починалось все з виступів у мукачівських Будинку школярів, Перемозі та Будинку офіцерів. Перший альбом гурту «Небеса» та однойменна пісня на початку 2000-х стали своєрідною візитівкою та першим хітом серед місцевої молоді. (перший концерт Без Обмежень) Спеціально для Mukachevo.net одні з засновників гурту Ігор Рибар та Владислав Воробець пригадали кумедну історію з тих часів. – Десь у 2000-ому році нас запросили виступити в ужгородському ПАДІЮНі на студентському концерті. Це був один з перших разів, коли нам оплатили дорогу та, навіть, студенти скинулись на невеличкий гонорар. Ми тоді мали зіграти 5 пісень. Приблизно після третьої пісні бачимо під сценою відповідальну за концерт тьотю, яка нам починає махати руками типу «Все, сходіть!». Певно їй наша музика не сподобалась (посміхаються – ред.). Після цього Сергій звернувся до зали і запитав чи продовжувати співати, тоді всі в один голос почали скандувати «Без Обмежень!», і ми доспівали програму. Це було дуже круто! А одним з перших прихильників колективу став декан тодішнього Мукачівського технологічного інституту Володимир Проскура. – Більшість учасників гурту стали студентами МТІ і ми почали репетирувати в університеті, виш нам дуже допоміг з апаратурою та люб’язно надавав приміщення для репетицій. Ми виступали на всіх студентських концертах, і навіть декан Проскура весело тупотів ногою і підспівував під наші пісні, - розповідає Ігор Рибар. Остаточне перетворення «із хлопців в капцях і з нікудишніми гітарами» в поп-рок гурт з продюсером, ефірами на ТБ та радіо відбулось у 2008 році, коли учасники колективу переїхали в Київ. – Ми жили всі в 3-кімнатній квартирі у районі Оболонь. Щовечора, вийшовши на балкон, можна було відчути хмільний аромат, який вирував тільки там, - згадують музиканти. З того часу минуло 9 років, за які гурт декілька разів міняв свій склад. Незмінним залишався тільки соліст Сергій Танчинець. Згодом колектив попрощався з продюсером та став самотужки просуватись на шоубізнесовому полі. І, нарешті, в 2016-ому Без обмежень стали учасниками сьомого сезону Х-Фактору, і хоча й не дійшли до фіналу, втім завоювали безліч нових прихильників. У коментарі для Mukachevo.net Сергій Танчинець розповів, чому гурт таки зважився піти на пісенне шоу: – Ми вже 17-ий рік «фігачимо» і явного результату нема. І от якось кастинг-менеджер Х-Фактору запропонувала нам спробувати. З огляду на те, що раніше там брала участь наша землячка Аліна Паш, а ще хлопці з гуртів Еполетс та Біла вежа, і нам було цікаво за тим всім спостерігати, чомусь мені захотілось піти і ми погодились на пропозицію. Пішли, як то кажуть, «від балди». Після виконання на кастингу пісні «Без неї ніяк» вже і самим стало цікаво, ми почали проходити далі і далі. Бути учасниками телевізійного проекту, над яким працюють більше 300 людей, це дуже цікавий досвід. Ми потрапили у невластиву нам ситуацію, вийшли з зони комфорту, познайомились з цікавими людьми, потоваришували з конкурсантами. Після шоу артисти взялись за роботу над новою платівкою і вже незабаром нові пісні матимуть змогу оцінити прихильники у багатьох містах України. – Наразі займаємось доведенням до ладу нового альбому, презентація якого планується на лютий. Саунд-продюсером платівки стане Артур Даніелян, з яким ми створили пісню «5 хвилин». До збірки також увійдуть дві дуетні композиції з гуртом Врода та Лілією Ваврин. З цим альбомом поїдемо у всеукраїнський тур, який охопить 15-20 міст, серед яких буде і рідне Мукачево, - каже Сергій. Наостанок, Mukachevo.net підготував ТОП-6 маловідомих фактів про гурт Без Обмежень: За 18 років існування гурту учасниками основного складу були 16 людей. Незмінним залишався тільки один – соліст Сергій Танчинець. Перший виступ Без Обмежень за межами рідного Закарпаття відбувся у 2002 році у Львові. Тоді колектив пройшов відбір на фестиваль «Тарас Бульба» та співав на сцені клубу «Лялька». Батько Сергія Танчинця колекціонує всі афіші гурту від моменту заснування, а також десятки грамот. У 2013-ому році учасники гурту отримали відзнаку «Видатні мукачівці». Особливою для гурту є 208-ма аудиторія в тодішньому Мукачівському технологічному інституті – саме тут кожна репетиція перетворювалась на міні-виступ, на який приходили прихильники. Заради зйомок кліпу на пісню «Underground» соліст змушений був лягти у справжню труну, після чого його навіть закопали на кладовищі.