Головна спортивна споруда Закарпаття ужгородський стадіон «Авангард» незабаром святкуватиме своє 60-річчя. Але історія розбудова інфраструктури для активного дозвілля в регіоні принаймні вдвічі довша.
Починалося все на Вербовій
У 1893 році міська влада Ужгорода виділила на вулиці Вербовій сім гектарів під спортивний майданчик, який згодом перетворився на перше в краї футбольне поле. Саме тут 15 серпня 1901-го відбувся футбольний матч між місцевою гімназичною командою та Будапештським атлетичним клубом − перша офіційно задокументована баталія зі шкіряним м’ячем. Згодом стадіон на Вербовій став рідним для футболістів Ужгородського гімнастичного клубу. У другій декаді минулого століття тут гостювали найсильніші колективи Чехословаччини та Угорщини.
Період новобудов
В чехословацький період на Закарпатті з’явилися ще кілька спортивних арен, що вони головним чином зводилися силами самих футбольних осередків. Зокрема, своє поле збудували ЧсСК, Ужгородський атлетичний клуб і СК «Русь». Поєдинок за участі останнього, в серпні 1936 року проти чеської «Баті», відвідала рекордна на той час для місцевих спортивних подій аудиторія − понад 10 тисяч уболівальників. На радість симпатикам «Русі» господарі розгромили авторитетного суперника, здобувши право виступати в елітному чехословацькому дивізіоні.
Затишний, гостинний, багатопрофільний
Після війни, коли Ужгород став стрімко розбудовуватися, з’явилася потреба в новому стадіоні. Будівництво спортивного комплексу велося за проектом архітектора Євгена Вальса. 3 травня 1953 року «Авангард» гостинно розчинив двері. Окрім головного футбольного поля з трибунами, розрахованими на 15 тисяч глядачів, тут обладнали ще три газони, баскетбольний та три волейбольні майданчики, шість тенісних кортів, майданчики для бадмінтону та городків, гімнастичне містечко.
Ужгородська висота Валерія Брумеля
Другою, після футбольної, спеціалізацією багатофункціональної арени була легка атлетика. «Авангард» неодноразово приймав змагання королеви спорту не тільки союзного, а й міжнародного значення. Одним із героїв тих стартів у 1962 році виявився легендарний стрибун у висоту Валерій Брумель, поновивши на ядрі ужгородського стадіону рекорд Європи − 220 см. Іншою історичною подією тридцять років потому став перший матч національної збірної України проти угорців. Синьо-жовті в день своєї прем’єри поступилися, однак без гола з поля не пішли, і забив його закарпатець Іван Гецко. Досить часто «Авангард» стає місцем проведення концертів та інших масових заходів.
Арена шукає господаря
Протягом існування «Авангарду» він двічі переживав капітальний ремонт. До 30-річчя тут змінили бігові доріжки, те покриття й досі вірою та правдою слугує легкоатлетам. У 2005 році − збудували нові трибуни, обладнавши індивідуальними пластиковими сидіннями, під футбольне поле провели підігрів і встановили нове табло. На жаль, відтоді стан стадіону, м’яко кажучи, не покращився й наразі керівники міста розглядають пропозицію щодо довгострокової оренди споруди футбольним клубом «Говерла-Закарпаття», який гарантує ремонт і подальше утримання арени.
Не один «Авангард», так інший
Проблеми ужгородського «Авангарду», котрий розглядався як одна з тренувальних баз ЄВРО-2012, свого часу ледве не спричинили переїзд ФК «Закарпаття» до Мукачевого, на місцевий... «Авангард». Однак арена обласного центру пройшла ліцензування й наразі візитний клуб краю проводить на мукачівському стадіоні контрольні поєдинки. Взагалі в усіх райцентрах Закарпаття головні футбольні арени підтримуються у відмінному стані. Насамперед мова про «Локомотив» у Чопі, «Харчовик» у Мукачеві, «Дружбу» в Берегові, про стадіони Тячева, Хуста, Виноградова та Іршави.
