Керував департаментом боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України.

Очолював Рівненську, а з травня 2011-го — начальник Чопської митниці.

 

Торік одна з найпотужніших митниць на заході України — Чопська — спрацювала професійно та ефективно. Це засвідчили й результати роботи. Через зону її діяльності імпортовано товарів, які підлягали оподаткуванню, на суму 5 мільярдів 230 мільйонів гривень загальною вагою 264,1 тисячі тонн. Порівняно з 2010 роком вартісні обсяги оподаткованого імпорту зросли на 56 відсотків. Що ж до фінансових завдань, то Чопською митницею досягнуто рекордної суми перерахувань до бюджету — 1 мільярд 445,1 мільйона гривень! Тобто більше від попереднього року на 552 мільйони гривень, або на 62 відсотки.

 

Але новий рік дещо змінив нові правила гри на митниці: зокрема, «гуманізовано» деякі економічні правопорушення в господарській діяльності. Із 17 січня замінено кримінальну відповідальність (покарання) на застосування штрафних санкцій поправками до митного законодавства. Про це та інше розмова з начальником Чопської митниці, державним радником ІІІ рангу Олександром ПОХИЛЬКОМ.

— Рушіями економічного зростання торік стали реформи. Позитивні зміни у процесі митного оформлення вивели нашу співпрацю з бізнесом на якісніший рівень.

 

А зміни в законодавстві, які вже діють із 17 січня, — це наступний і дуже важливий крок. Відтепер декриміналізовано так звану товарну контрабанду та підвищено рівень фінансової відповідальності за такі правопорушення, як переміщення поза митним контролем, приховування від митного контролю, зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів, ввезених в Україну поза митним контролем або з приховуванням від нього.

 

Ці протиправні діяння тягнуть за собою накладення штрафу на всі 100 відсотків від вартості цих товарів та їх обов’язкову конфіскацію. А також конфіскацію товарів зі спеціально виготовленими сховищами, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України. У разі виявлення правопорушення суд приймає адміністративне рішення, товар конфіскується, а на правопорушника накладається штраф.

 

На сьогодні вже маємо дві постанови судових інстанцій, якими до порушників застосовано штрафні санкції в розмірі півмільйона гривень. Одна постанова стосується нещодавнього резонансного випадку, за результатом якого конфісковано в дохід держави приховані від митного контролю 1,3 кілограма ювелірних виробів і годинників та 15 кілограмів посуду зі срібла загальною вартістю 428 тисяч гривень.

 

Що стосується кримінальної відповідальності, то на сьогодні злочином вважається: переміщення через митний кордон України культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів, а ще — «модних» останнім часом спецтехзасобів негласного отримання інформації — «підслушок».

— Україна чи не єдина європейська держава, де митники не займаються оперативно-розшуковою діяльністю. Як досвідчений оперативник, розкажіть, чи це ускладнює роботу пошуковцям і дізнавачам?

 

— Практика свідчить, що контрабанда посідає вагоме місце в низці завчасно спланованих, підготовлюваних та ретельно замаскованих злочинів, що робить її розслідування особливо складним. Встановлення «по гарячих слідах» осіб, причетних до злочину, одержання предметів та документів, які можуть мати важливе інформаційне значення і допоможуть намітити слідчі версії, виявлення свідків — це запорука швидкого і повного розкриття злочину. Проте застосування непроцесуальних оперативних та оперативно-технічних засобів митними органами не передбачено чинним законодавством, а звернення до інших правоохоронних органів призводить до втрати часу і зменшує вірогідність встановлення всіх обставин. І ще.

 

Відсутність у вітчизняних митниць права на здійснення такої діяльності призводить до того, що відповідні розвідувальні та оперативні підрозділи іноземних служб під час проведення міжнародних операцій відмовляються не лише надавати нам необхідну інформацію, а й не розглядають Держмитслужбу України як рівноправного партнера. Крім того, право на оперативно-розшукову діяльність дає можливість вчасно отримувати інформацію про зловживання серед працівників митних органів і вживати відповідні попереджувальні та профілактичні заходи.

— І все-таки, Олександре Івановичу, які найбільш серйозні затримання зловмисників в активі чопських митників? Які види порушень найчастіше фіксуються?

 

— Вдамося до фактів. Торік Чопська митниця порушила 36 кримінальних справ на загальну суму понад 40 мільйонів гривень. Зокрема, за контрабанду товарів порушено 21 кримінальну справу; контрабанду наркотиків — 12; одну — за замах на контрабанду історичних та культурних цінностей і дві — за контрабанду зброї.

 

Вагомі затримання так званої «товарної контрабанди» зафіксовано на україно-словацькому кордоні в пункті пропуску «Ужгород». Водій однієї з українських фірм намагався оформити вантаж із заниженою вартістю товару в 20 разів! Ми звернулися до колег із правоохоронних органів сусідніх держав і завдяки тісній співпраці оперативно отримали відповідь про фактичну вартість вантажу — понад  2 мільйони гривень. За ст. 201 Кримінального кодексу України митниця порушила кримінальну справу. В іншому випадку припинена спроба незаконного перевезення цигарок на україно-румунському кордоні в пункті пропуску «Дякове». Кмітливий порушник виготовив у вантажівці подвійну стелю та завчасно приховав у ній 52 тисячі пачок тютюнових виробів. Якби не митники, то контрабандний товар приніс би в Європі прибуток у розмірі близько   3 мільйонів гривень. Блискавичне виявлення факту протиправного переміщення через україно-угорський кордон «Мерседеса CLS 320 CDІ» зафіксовано в пункті пропуску «Тиса». Власник дорогої іномарки, вартістю понад півмільйона гривень, намагався ввезти її за фальшивим дорученням на територію України та перепродати без сплати митних платежів. Але досвідчених митників не обдуриш. Отриманий висновок від експертної установи компетентних органів іноземної держави дав змогу вивести громадянина Угорщини на чисту воду та притягнути до відповідальності. Ще у двох випадках на цьому ж посту вилучено приховані від митного контролю брендовий одяг, взуття та предмети дитячого асортименту на суму 19,3 мільйона гривень.

 

— Наприкінці минулого року суміжні контролюючі служби з кордону «зняли», а їхні повноваження делегували митникам. Наскільки це скоротило паперову тяганину й час проходження контролю і чи не породило нові проблеми із ввезенням небезпечної продукції?

 

— Питання справді актуальне. Якщо дотепер митні процедури проводили як у пунктах пропуску працівниками відповідних контролюючих органів, так і на внутрішній митниці, то тепер увесь контроль сконцентровано на внутрішніх митницях.

 

Тобто суб’єкти господарювання набагато менше відчуватимуть систему державного контролю під час переміщення товарів, щодо яких не виникає сумнівів. Якщо товар супроводжується всіма необхідними документами, передбаченими законодавством та міжнародними угодами. Якщо товари постачаються у спеціальній або в упаковці виробника. Якщо вони постачаються з держав, де не зафіксовано захворювання, де епізоотична ситуація не є ризикованою. У цих випадках вантажі максимально швидко проходитимуть кордон. На митниці призначення разом з оглядом та митним оформленням здійснюватиметься весь обсяг розширеного контролю (ветеринарний, санітарний, фітосанітарний контроль, лабораторні дослідження із всіма необхідними елементами).

 

А якщо мова про те, що дав попередній документальний контроль (ПДК) для митниці, то це, звісно, додаткові функції. Тепер митники здійснюють контроль за наявністю в перевізника справжніх документів, сертифікатів виробника тощо, які передбачають міжнародні перевезення товарів. Ми пропускаємо такі товари на територію України на внутрішні митниці.

 

З початку року через пунки пропуску Чопської митниці, де здійснюється попередній документальний контроль, пройшла 21 тисяча транспортних засобів. Понад 4 тисячі вантажів підпадали під здійснення ПДК. У 2800 випадках чопські інспектори провели попередній документальний контроль. Тобто 70 відсотків вантажів були з усіма необхідними дозвільними документами під час переміщення товарів через кордон.

— Очікується, що на Євро-2012 через пункти пропуску Закарпаття проїде рекордна кількість туристів-уболівальників із країн Євросоюзу.

 

— За прогнозами, більшість футбольних фанів і туристів до Львова їхатимуть саме через міжнародні пункти пропуску «Тиса» та «Ужгород». Ми вже зустрічалися з колегами з Угорщини та Словаччини. Прийнято рішення, що для вболівальників виділятиметься додаткова смуга руху. На митному посту «Тиса» вантажівки їхатимуть у реверсному режимі, у такий спосіб звільнимо для автобусів окрему смугу, а на «Ужгороді» проблеми взагалі не виникатимуть. Там достатня кількість смуг, щоб одну виділити для гостей Євро-2012.

Наші інспектори готові. Чекаємо гостей.

 

— І все-таки проблема черги на україно-угорському кордоні є. І вже не перший рік. 

 

— Уперше митна служба підписала угоду стосовно інформування про надзвичайні події. Ними вважається випадок, коли транспорт затримується на пункті пропуску дві години. Це стає приводом для контакту старших змін по обидва боки кордону. Через дві години вже спілкуватимуться начальники митних постів, ще через дві — вирішують начальники митних органів. Я, приміром, постійно спілкуюся у телефонному режимі з колегами зі Словаччини та Угорщини. Серед об’єктивних причин затримок на україно-угорському кордоні назву низьку пропускну здатність моста через річку Тису, часові вимоги для огляду машин у наших угорських колег (вони істотно відрізняються від наших нормативів), необхідність сканування вантажівок у словацьких митників... Проте в екстрених випадках ми досягаємо консенсусу. Тим паче що голова Держмитслужби України ставить категоричне завдання: черг на кордоні бути не повинно.

— Спілкування з іноземцями — це не лише нова приваблива уніформа і досконале володіння європейськими мовами, а й ціла низка інших нюансів...

 

— Згоден. Проте все пропрацьовано. 120 інспекторів митниці офіційно отримують доплати за знання іноземної мови. Найбільше працівників вільно володіють угорською, англійською, словацькою декілька — чеською, польською, іспанською, німецькою і румунською мовами. Торік до нас прибуло поповнення — 56 випускників профільної академії, які досконало знають англійську. Тож жодного мовного бар’єра не виникатиме. Звичайно, працювати ще є над чим. Але є і запас часовий. Та завдання поставлено так: митники перші зустрічають гостей і проводжають їх, тому мають зробити — і зроблять! — усе, щоб гості із задоволенням відвідали нашу країну. І ще не раз. Щоб відчули українську гостинність з першої хвилини перебування на нашій землі, пройнялися щедрістю душі нашого народу і своїми очами побачили Україну — велику сучасну європейську державу!..