Унікальна готична дерев’яна церква знаходиться у селі Олександрівка (Шандрово) Хустського району.
Дерев'яний храм святої Параскеви почав діяти у 1753 році, хоча в офіційних згадках вказано, що нижні її бруси походять ще з XV століття.
Церква у селі Олександрівка входить до четвірки старовинних дерев’яних церков Хустщини, проте має свої особливості.
Храм з дерева побудований з нахилом стін до середини. Навідміну від інших подібних церков, тут перед входом є дерев’яний ґанок, а дах оздоблений гострим шпилем і чотирма фіалами (вежками).
Найцікавіше в цій церкві - розпис
Намальовані у 1779 році, Стефаном Теребельським та народними умільцями, ікони вражають та дивують.
Окрім зображень святих, верхівку іконостасу прикрашають місяць та сонце, а одразу при вході до храму під стелею зображені дивні створіння з рогами, верхом на тваринах, схожих на коней та жінки.
Місцеві гадки не мають що означають ці малюнки. Розгадку повідомив закарпатський історик Олександр Шершун.
Це - вершники апокаліпсису - головні герої з останньої книги Нового Заповіту Івана Богослова. Їх відправляє на землю Бог і наділяє силою хаосу та руйнування.
Вони їдуть на конях різної масті та везуть з собою різні предмети.
Перший на білому коні з вінцем на голові та з луком і стрілами. Його називали антихристом, «Завойовником», а пізніше «Чумою», а дехто вважає, що це сам Христос.
Другий вершник на рудому (червоному) коні з мечем у руці. Він символізує лайку, а більш масштабніше - війну. Рудий, або червоний колір його коня - агресія та ненависть.
Третій вершник на чорному коні з терезами у руках. Ними він зважував гроші та пшеницю. Про нього відомо найменше. Його символізували з голодом, або з ситуацією коли багаті мають все, а бідні - нічого.
Останній, четвертий вершник на блідому коні, не на білому, а саме на блідому, який символізує хвороби, біди, епідемії. Це найстрашніший вершник, і він єдиний з усіх хто мав ім’я - «Смерть». Його зображували голим, інколи у вигляді скелета з косою.
У храмі в Олександрівці всі чотири вершники зображені особливо страхітливо з рогами, кігтями та хвостами, ймовірно для того, щоб люди розуміли наскільки страшними та нищівними можуть бути ці вершники.
У храмі також є зображення жінок з келихами в округлих рамках. Що здається не менш загадковим. 5 з них зображені з одного боку храму і вони веселі, а інша п’ятірка на стіні напроти і вони сумні та розгублені.
Ці ілюстрації розповідають притчу про 10 дів. І в руках у них не келихи, а каганці. В притчі розповідається про 10 дів, що йшли на зустріч до «молодого». 5 з них були мудрі, а 5 нерозумні. Вони всі взяли з собою каганці (світильники), але тільки 5 взяли з собою запас олії (для того, шоб світильник горів довше) і коли нарешті прийшов «молодий» 5 завбачливих дів змогли піти з ним, а 5 нерозумних - ні.
Трактування цієї притчі - за земне життя потрібно готуватися до зустрічі з Богом. І думати про свої вчинки. Олія символізує віру. А «молодий», що прийде на землю це Христос. Тобто - потрібно все земне життя готуватися до «Страшного суду», не грішити, вчасно каятись у гріхах і бути готовим до зустрічі з Христом.
На жаль, храм давно закритий на замок бо не функціонує майже 100 років. Різьблений вручну чотирирядний іконостас розсипається. Щоб зберегти історичну пам’ятку, потрібна термінова реставрація. Місцеві кажуть, нещодавно тут були представники обласної влади та пообіцяли привести до ладу пам’ятку. Жителі Олександрівки сподіваються, що нарешті їх унікальний храм все ж врятують.
Зазначимо, що вартість реставрації дерев'яної церкви у селі Олександрівка становить 4 мільйони гривень.
Читайте також:3D-тури дерев’яними церквами Закарпаття: які пам'ятки можна відвідати не виходячи з дому.
Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.
Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.
Дізнайся першим!
