Після анексії Криму Закарпаття має стати центром виробництва України. Такої думки більшість виноробів краю.
Проте, ще до сих пір в Україні виноробство не легалізоване. На сьогодні головними перепонами в розвитку виноробства є: державна політика. Купити ліцензію можуть далеко не всі виробники. У 2007 році вона коштувала 250 тисяч гривень, вже у 2008 сума зросла до пів мільйона. Винороби змушені продавати свою продукцію в дегустаційних залах та приватних винних підвалах. Найбільш прибуткові для виноробів - фестивалі вина. Тому цього річний фестиваль «Червене Вино», що проходить в Мукачеві зібрав чималу кількість учасників.
Винороб Олександр Ковач з Ужгорода займається виноробством вже 18-ий рік поспіль. На фестивалі представив 21 різновид напою. За 5 днів заходу чоловіку вдалось продати пів тонни продукції. Олександр зізнається, що такі фестивалі – це єдина на пів легальна можливість представити свою продукцію та здобути клієнта.
Переможець фестивалю Василь Антоловський з Бобовища, що під Мукачевом, перейняв справу виноробства ще від прадіда. Займається ним вже 24 роки. Чоловік вірить, що Закарпаття зможе стати центром виноробства України.
- Тільки анексували Крим вже відразу відчулося , що є потреба в нашому Закарпатському вині. Тому що, всі туристи відвідують Закарпаття, в них є бажання не тільки відпочити, а й поєднати це з нашими традиціями, а наші традиції - це виноробство та інша промисловість.
У Державних підприємств ситуація із продажем набагато гірша ніж у приватних. Агропромисловій фірмі «Леанка», що знаходиться в с. Середньому майже 70 років. Ще за радянських часів щомісяця його відвідувало тисячі туристів, з 2000 років ця кількість зменшилася до сотні.
- Ми усі розуміємо, що у державі йде війна, тому на цей рік жодних компенсацій виноробам не передбачено. Ми в цьому році вже 900 гектарів землі підготували під насадження кукурудзи, будемо таким чином виходити за рахунок інших напрямків промисловості, щоб залишатися на плаву. Зазначив Юрій ШЕСТАКОВ, директор Державного підприємства «Леанка».
Висаджених виноградників завод має на 90 гектарів землі, на якому працюють тільки 17 спеціалістів. Утримувати землі та працівників важко, а від держави жодних коштів. Тільки на обробку 1 гектара землі, підприємство витрачає 8-10 тисяч гривень. Підприємство «Леанка» мало 28 найменувань різних вин . З них легендарне вино «Троянда Закарпаття», яке вже не виробляється через брак коштів. В асортименті закладу залишились тільки 5 сухих та 3 солодких видів вина.
- Дуже образливо, що ви зайдете в будь-який в Закарпатті ресторан , і спитаєте, дайте мені стакан вина Закарпатського, а вам скажуть, що його немає. Дадуть кримське, херсонське, молдавське, але не Закарпатське.
Виноробство занепадає, зізнаються і самі науковці. Олена Савіна, завідувач кафедри плодоовочівництва і виноградарства, вже не одноразово зверталася до влади зі своїми ідеями збереження виноробства та ще досі жодних рішень керівництво області не прийняло.
- Ми науковці пропонуємо диференційовано підійти до одержання ліцензії від літра. І пропонуємо за літер платити не більше 15 копійок. Я думаю – це вихід із такого становища, де би можна було відновити, і великого, і малого винороба, каже Олена Савіна.
А прийняти питання по виноробству керівництво й не може. Адже в обласній адміністрації колишнього начальника, який відповідав би за цю сферу люструють, а іншого ще не знайшли. Так і залишається питання відкритим. Проте, надія , що Закарпаття таки стане цією центральною точкою в Україні по виноробству, все ж залишається.
Наталія Ігнаці, для Мукачево.Net
