За перехід до табору ужгородського мера обласний керівник РІП Іван Берец отримав… по писку
Столичні редакції телефонують на Закарпаття: «Що у вас трапилося?? Мер побив керівника обласної організації партії «Реформи і порядок»??». Дійсно, щось таке трапилося.
Принаймні, Іван Берец сам про це повідомив, розповсюдивши заяву від імені облорганзації РІП. «28 червня, близько 20 години 10 хвилин в Ужгороді міський голова Сергій Ратушняк напав на голову Закарпатської обласної організації партії `Реформи і Порядок`, помічника народного депутата України Івана Береца та одного з відповідальних працівників обласної державної адміністрації. У звичній для себе манері Сергій Миколайович використав у суперечці як найвагоміший аргумент кулаки. У результаті тілесних ушкоджень отримав як голова обласної організації партії, так і відповідальний працівник ОДА», – цитата з офіційного повідомлення РІП.
А продовження заяви до болю нагадало писемний стиль самого Сергія Ратушняка: «Закарпатська обласна організація партії `Реформи і Порядок` звертається до Президента України, прем’єр-міністра України, міністра внутрішніх справ з проханням вгамувати новоявленого боксера від використання власних кулаків проти ужгородців, котрі не згідні з його `весняно-осінньою` політикою. Одночасно просимо голову Верховної Ради України Володимира Литвина ретельно звернути увагу на `особистості`, котрі представляють його в регіонах». Тут тобі й образи, й натяки на неадекватність та психічні розлади мера. Враження, що писали заяву для однієї з Ратушняківських «новинок».
Хоча, коли подумати, то це й не дивно. Адже тільки в суботу (27 червня – за день до інциденту) в головній газеті Ратушняка вийшла стаття, підписана Іваном Берецом, де він не вибираючи слів, не шкодуючи паперу, розносить голову Закарпатської ОДА Олега Гаваші та Віктора Балогу.
Людська пам`ять коротка, тому, очевидно, Берец, вірить, що після кількох років закарпатці забули, з ким він працював багато років, чиєю людиною вважався, за чиї, зрештою, гроші досить таки непогано жив. Тривалий час Іван Берец очолював газету «Старий Замок», зумівши своїми інтригами вижити з неї засновника і головного редактора Юрія Клованича. «Видатний професіонал», він всього за кілька років примудрився буквально знищити популярну в області газету – нині такого видання не існує, а Юрій Клованич очолює «Старий Замок «Паланок».
Ну а Берец після того, як його нарешті оцінили належним чином і вказали на двері, вочевидь, затаїв образу. Практично відразу після звільнення вирішив нове джерело прибутку шукати у ворогів Балоги. А чим він міг бути корисним для цих людей? Звісно, огульною критикою колишнього шефа. От цим і зайнявся з особливим задоволенням. Зрештою, зупинився в проратушняківській (в точніше було б сказати - антибалогівській) пресі. Новий шеф же віддячив зраднику з короткою пам’яттю як слід – натовк пику. І за що? Іван Берец всього й зробив, що підрізав на дорозі гауляйтера Ужгорода. Очевидно, через вже згадуваний склероз, забув неборака, що невдячних зрадників не поважають навіть нові шефи, котрі й спонукали їх до зради…
«Думаю, що винен сам Берец. Тільки-но «наїхав» на Гаваші у різних ратушняківських `Трибунах` як отримав по чайнику від свого нового `боса`. Бо той йому мабуть не забашляв як слід. Молодець Рата!», – це не ми, це один з перших коментарів під повідомленням про побиття Івана Береца на одному із закарпатських сайтів. Глас народу, так би мовити, який свідчить, що за подібні діяння розраховувати на співчуття не варто.
