Гучна справа не такого й давнього минулого – вбивство в листопаді 1996 року донецького олігарха Євгена Щербаня – знов і знов спливає у вирі брудної української політики.
Тепер її згадав Микола Мельниченко, гучно заявивши, що на його легендарних плівках є докази причетності до того розстрілу в донецькому аеропорті нині засудженої Юлії Тимошенко. Політика – справа більш, ніж брудна, а вітчизняна – й поготів. Тим не менш закарпатцям може бути цікавим той факт, що й наш край виявився вплутаним в ті криваві справі, сліди яких марають політиків й по сьогодні.
В усіх журналістських статтях та розслідуваннях по справі вбивства Євгена Щербаня (а також першого керівника Нацбанку Вадима Гетьмана) неодмінно фігурує ім´я Олександра Мільченко – кримінального «авторитета» з Дніпропетровська, більш відомого за призвиськом «Матрос». Підозри щодо організації ним гучних вбиств, зокрема, Щербаня, були доведені в суді, втім, на лаву підсудних злочинцеві сісти не довелося – він помер через рік після сумнозвісного розстрілу в аеропорту Донецька (нагадаю – разом із вбитим олігархом загинули його дружина, а також бортінженер та механік літака). Помер в віці 49 років, повний сил, а сталося це... в Берегові.
«22 ноября 1997 года житель Днепропетровска Александр Федорович Мильченко с служебным заграничным паспортом S 012173 скончался в реанимации районной больницы г. Берегово Закарпатской области. Диагноз: цирроз печени и острый геморрагический панкреонекроз. Все близко знавшие Матроса очень удивились — до этого он не жаловался на здоровье. Похороны авторитета состоялись в Днепропетровске. По словам очевидцев, проводить в последний путь советско-украинского авторитета собрался весь преступный бомонд СНГ. В похоронной процессии принимали участие более 200 авто и четыре автобуса» - так описує цю подію газета «Перша Кримська»
Підозри щодо неприродньої смерті Мільченко-«Матроса» виникли одразу, однак лише в травні цього року його тіло було ексгумовано з могили в Дніпропетровську. Розриту могилу журналісти влучно назвали «підкопом під Тимошенко» (начебто з її рахунків кримінальному вожаку були переведені гроші за виконані найманими кілерами вбивства).
Результати експертизи слідчи Генпрокуратури очікували отримати через місяць після ексгумації (себто в червні), втім, наразі про них не чутно. Цілком можливо, що у влучний момент вони будуть оприлюднені, а тоді – хто знає – справа про загадкову смерть «Матроса», якого, за найпоширенішою неофіційною версією, позбулися як небажаного свідка шляхом смертельної ін´єкції, поновиться.
І тоді Берегово, як кінцева зупинка життєвого шляху одного з найстрашніших «авторитетів» пізньорадянської та ранньо-незалежної доби, опиниться в об´єктивах журналістів, а може, й в папках нових кримінальних справ...
