Увага угорських ЗМІ останнім часом прикута до проблеми мігрантів – вихідців з Африки та Азії, яких, за даними медіа, в 2015 році в країну прибуло понад 100 000.
Зокрема, про це нещодавно офіційно заявив міністр закордонних справ Угорщини Пітер Сійярто, зазначивши, що практично всі з них потрапили в країну через її південний кордон з Сербією.
Сійарто заявив, що Угорщина і Сербія зіткнулися з "безпрецедентним тиском імміграції", і що нині більше мігрантів прибувають в Європейський Союз через Балкани, ніж через Середземне море. Таким чином, цього року серед держав ЄС найбільша кількість нелегальних іммігрантів прибула до Угорщини.
У зв’язку з нечуваним напливом не надто бажаних гостей Угорщина спочатку оголосила про призупинення для себе на невизначений термін дії так званого дублінського положення ЄС щодо захисту прав мігрантів. Згідно з ним країни Європейського союзу можуть відправляти шукачів притулку назад у ту країну ЄС, через яку вони вперше прибули до Євросоюзу. Угорський уряд оголосив про таке рішення наприкінці червня, мотивуючи його перевантаженням можливостей країни приймати нелегальних мігрантів. Гучно пролунали також наміри влади країни звести на кордоні із Сербією справжню Стіну – у чотири метри заввишки, протяжністю у 180 кілометрів.
Автору цього допису на минулому тижні довелося на власні очі побачити, як виглядає процес прибуття мігрантів до Європи.
На вокзалі невеличкого македонського міста Гевгелія, що на кордоні з Грецією, збираються купи переселенців з Азії та Африки, які вантажаться на спеціальні поїзди чи у спецвагони до рейсових поїздів.
Процес відбувається під супроводом поліції та представників міжнародних організацій. Далі шукачі європейського щастя вирушають в бік Сербії, проїжджаючи столицю Македонії Скоп’є. А вже звідти вони прямують в напрямку Угорщини.
Важко зрозуміти політику Євросоюзу, влада якого не наважується оголосити на весь світ, що сил Європи не вистачить на прихисток всіх нужденних світу. І можна хіба поспівчувати керівникам таких країн, як Македонія, Сербія та Угорщина, територією яких відбувається «велике переселення народів».
Олег Супруненко, для Mukachevo.net
