Вони – молоді, активані, повні енергії. Ідеї просто струменять з них. Молодечого запалу і ентузіазму – хоч відбавляй.
Вони всотують ідеї з інтернету, проводять купу часу у соціальних мережах, спілкуються у твіттері, чекіняться у Fourquare, використовують сучасні технології на повну. І при цьому знаходять час для провдення регулярних «івентів» – саме так мовою сучасної активної молоді називаються події, які збирають довкола себе багато людей. Об’єднаних спільними цілями, ідеями і прагненнями.
Вони – це ужгородці Іван Паламарчук, Сергій Пішковцій, Віра Власенко. Вони – відомі в інтернет-спільноті. Адже саме завдяки їх ентузіазмові в Ужгороді пройшли «УжТвівенти» – зустрічі користувачів суперпопулярної соціальної мережі Твіттер, на які з’їхалося купа цікавого люду з поза меж Закарпатської області, щоб познайомитися і поспілкуватися. Саме вони є організаторами «баркемпів» – ще одного формату офлайн-спілкування з обміну досвідом та ідеями. І ось вони затіяли чергову страшно модну, розумну і потужну штуку. Ця річ називається TEDx і від початку взялася, начебто, з Америки. Про подробиці ми попросили розповісти одного з ініціаторів проведення подібного проекту в Ужгороді – Івана Паламарчука і він не зміг відмовити Мукачеву.нет.
- Іване, що ж таке TEDx і чому він вас зацікавив?
- На початку був TED. Сама абревіатура розшифровується як Technology, Entertainment and Design, тобто Технологія, Розваги і Дизайн. Саме ця «тріада» була винесена як тематика першої конференції, яка була покликана поширити цікаві ідеї, поділитися ними. Власне, TED – є назвою конференцій, особливого формату. На них люди обмінюються знаннями, технологіями, думками, досвідом. У формі доповідей і презентацій. Усі ці знання вкладаються у гасло TEDу «Ідеї, варті розповсюдження». Сама сутність цих конференцій є у тому, щоб розширити рамки розуміння світу, людини, можливостей. Відкрити нові «вікна» і «двері».
Загалом, якщо описати ідею дуже просто, то це – спосіб виявити те, що інші люди можуть мислити не так, як ви. І знаходити у старих речах новий сенс. Або бачити нові речі по-іншому, створювати на базі чужого бачення щось своє. Ви уявіть – у іншій частині планети якісь люди можуть мислити геть не так, як ви. Наприклад, люди, які мешкають у Південній півкулі мають зовсім не такі карти як у нас. У них світ «перевернутий» із нашої точки зору. А для них – це звичний погляд на речі.
- Хто і коли почав організовувати подібні конференції? Звідки вони взагалі взялися?
- Організаторами подібних конференцій, які проходять по всьому світу є різні люди. Зазвичай, це люди небайдужі до справи свого життя, до світу, до інших людей. Це підприємці, науковці, митці, дизайнери і технологи. Хто завгодно може зараз організувати подібний захід вже сталого формату. Вперше конференція TED пройшла в 1984 році. Її організаторами стали Річард Сол Вурм і Гаррі Маркс.. Відтоді успіх таких заходів то вщухав то знову виникав. І ось зараз із тотальним розвитком інтеренету, безмежних можливостей комунікувати, із 2009 року TED-конференції проходять регулярно у Лонг-Біч у тій самій Каліфорнії. Саме ось ці три останні роки і є піковими для розвитку руху. Всі записи усіх офіційних конференцій TED зараз є доступними для перегляду через інтернет у відеоформаті. Велика частина із них вже титровані іншими мовами, у тому числі українською. Перекладом і титрами займаються ентузіасти.
- Які ж речі представляють доповідачі на TED-конференціях?
- Найрізноманітніші. Тематика доповідей настільки різна! Протягом свого 27-річного існування до формату TED окрім технологій, розваг та дизайну додалися також медицина, бізнес і ряд інших галузей. І уявіть собі спектр охоплення тем, якщо на одній із TED –конференцій був представлений копм’ютер «Макінтош», який перетворився тепер на надпопулярний і культовий Apple. На іншій конференції японською корпорацією Sony був уперше представлений компакт-диск… Ну а інший бік медалі. Нещодавно я почув доповідь одного вченого, який висунув теорію про те, що найбільш корисним винаходом у історії людства є пральна машина. І цей висновок він опер на свій власний досвід. Коли у його дитинстві його родина придбала пральну машину, у його мами вивільнився час і вона змогла ходити з ним у бібліотеку. Той професор переконаний, що став професором саме через те, що мама водила його у дитинстві до бібліотеки читати книги. Ну а першопричиною була пральна машина. Ну і, мовляв, якщо цей досвід застосувати у масштабах людства – звісно, не усі діти, чиї мами припинять прати руками, підуть у бібліотеки, але хтось таки піде – то от саме це, мовляв, повинно сильно штовхнути прогрес людства уперед.
- Цікава історія! А наскільки цікавими є подібні заходи у цілому? Все ж таки майже наукова конференція?
- Вони є дуже цікавими. Увесь секрет у форматі. Форматом конференції передбачено, що доповідач повинен бути на сцені не менше трьох і не більше вісімнадцяти хвилин. Вважається, що менш ніж за три хвилини неможливо донести досконало будь-яку ідею. Ну а понад вісімнадцять хвилин – можна наговорити багато зайвого і несуттєвого і доповідь «загубиться» через надмір деталей і затягнутість. Ось уже роками цей хронометраж себе виправдовує. Перед доповідачем є таймер і він слідкує за часом. Потім – доповідач може користуватися будь-якими засобами ілюстрації своєї розповіді, а у кінці йому не заведено ставити додаткових питань. Для питань, обговорень і спілкування є перерви, які спеціально зроблено тривалими, щоб можна було обговорити доповідачів, уточнити деталі тощо. Загалом, конференція TED не є чимось обтяжливим. Навпаки, це один із різновидів проведення дозвілля. Свого роду інтелектуальне шоу.
- Мабуть на таких конференціях доповідачами були якісь всесвітньо відомі люди? Можеш назвати когось?
- У різні роки на конференціях та інших проектах TED виступали екс-віце-президент США Альберт Гор, кінорежисер Джеймс Камерон, засновник корпорації Microsoft Білл Гейтс, вчений-біолог і посол миру ООН Джейн Гудолл, письменниця Елізабет Гілберт, засновник корпорації Virgin Сер Річард Бренсон, математик Бенуа Мандельброт, екс-прем'єр-міністр Великобританії Гордон Браун, лідер рок-групи U2 Боно і багато інших видатних особистостей.
На українських TEDx промовцями були також відомі українці: історик Ярослав Грицак, видавець Іван Малкович, письменник Любко Дереш, Олександр Солонтай та інші.
- Чи є теми заборонені у цьому форматі?
- Так. Релігія, політика та комерція. Це не стосується іноваційних ідей у бізнесі.
- Гаразд, а що означає ось цей маленький «x» (ікс) у абревіатурі TEDx-Ужгород?
- О! А ось це і є найцікавіше. Це означає, що проект ми проводимо у форматі TED, але він є незалежним. Адже сам TED тепер належить корпорації Sapling Foundation і її фундатору Крісові Андерсону. І вони дуже суворо контролюють правила проведення заходів під егідою TED. Існує купа правил і обмежень, яких необхідно дотримуватися. Більшість правил недосяжні для тих, хто бажає попрацювати із цим форматом у регіонах, у інших країнах. Тому для таких введено так би мовити незалежний формат – TEDx. Але для його легітимного проведення також потрібно мати ліцензію.
- Ужгород її має?
- Так, я привіз ще у лютому.
- Виходить, великий TED – дуже серйозний захід «не для всіх»?
- Так. За участь у ньому у якості глядача зараз потрібно заплатити до 10 000 доларів. І, як бачите, люди охоче платять такі гроші, для того, щоб почути «ідеї, варті розповсюдження» із перших рук. Присуджується також і щорічна премія у розмірі ста тисяч доларів за «бажання змінити світ». Спочатку видавали три щорічні премії по 100 000, але із 2009 року присуджується тільки одна на рік. У різні роки їх отримали Боно, Біл Клінтон, художник JR…
- На ужгородський TEDx вхід буде також платним?
- Так, ми плануємо зробити квитки по 50 гривень, щоб відсіяти тих, хто прийде просто «поглазєть». До того ж, форматом TEDx передбачена присутність на конференції не більше ніж 100 глядачів.
- А коли відбудеться TEDx в Ужгороді?
- Ми плануємо провести його 24 листопада. Але вже із лютого підготовка йде повним ходом. Шукаємо хороший зал, складаємо програму, думаємо над дизайном сцени, прийомом гстей з інших міст і, найголовніше, намагаємося забезпечити цікавих доповідачів. Тих, хто справді зможе поділитися якимось унікальним досвідом, цікавими ідеями.
- Які-небудь імена?
- Зараз робота з доповідачами на різних етапах. Із кимось – вже поговорили і отримали їхню попередню згоду, хтось ще не підозрює про те, що ми збираємося його запрошувати і, ймовірно, побачивши своє ім’я у інтерв’ю серед списку бажаних гостей, саме так і дізнається про це. Серед людей, яких ми б хотіли бачити доповідачами: проректор УжНУ, туризмознавець і соціолог Федір Шандор, кондитер Валентин Штефаньо, нейрохірург Володимир Смоланка, ресторатор і поет Павло Чучка, скульптор Михайло Колодко, винахідник безтравматичного глюкометра Петро Бобонич, автор проекту «Провулок Гірчичне Зерно» Василь Дідичин… Ще якісь імена записані у моїх колег по TEDx-у Сергія Пішковція і Віри Власенко. Вони працюють по своїх напрямках. Дизайном займається Роман Ключкович.
- Дизайном чого?
- Ой! Я не сказав? Ми ж позавчора запустили сайт TEDx-Ужгород!
- Адреса?
- tedxuzhgorod.com
- Модно. Серйозна підготовка.
- Намагаємося не відставати від інших українських команд, які вже проводять TEDx-и певний час.
- А хто це?
-- Київ, Харків, Донецьк, Харків. Вінниця, Одеса, Львів. В усіх цих містах вже певний час проходять TEDx конференції і дуже успішно. Чим Ужгород гірший? Нічим. У нас навіть є «бонус» -- ми не такі як усі. Довкола нас гори, ми найменший обласний центр. Якщо раніше робоча назва TEDx-Ужгород була «Вибух емоцій», то тепер крутиться така крамольна думка провести конференцію із темою «Провінція». Вперше TEDx в Україні відбувся 18 жовтня 2009 року у Києві. А загалом на цей рік по всьому світу заплановано три тисячі таких конференцій. Три тисячі!
- Я зрозумів, що лекції-доповіді із TED-ів дуже цікаві…
- Називаються, до речі, такі лекції TED-talks.
- Еге ж. То от питання – де їх можна почути і побачити окрім як прийти на захід?
- Всі вони, як я сказав, викладаються у інтернет. Існують багато сайтів, які їх розповсюджують. Можна просто пошукати на Youtube – знайдете незліченну кількість. Те що цікаво нам – ми викладаємо у себе на сайті, який я згадав.
- То можна сказати, що ви шукаєте носіїв цікавих ідей, щоб вони поділилися ними у вашому форматі?
- Так, носіїв «ідей, вартих розповсюдження». А ще – інформаційних партнерів, спонсорів тощо. Нам цікава будь-яка співпраця. Можна заходити до нас на сайт, там багато цікавого і форма, через яку з нами можна зв’язатися.
