Призначення Олександра Ледиди на посаду голови Закарпатської ОДА – оптимальний вибір нової влади, оскільки він гарний економіст та гнучкий політик.
На цій думці зійшлися більшість політичних експертів Закарпаття під час онлайн-конференції на порталі «Мукачево.нет».
«Олександр Олександрович – людина з добре підвішеним язиком, має більш-менш чітке бачення економічних перспектив краю, за плечами певну команду, зв’язки у керівництві партії та парламентський досвід», – зауважує політолог та професор Сергій Федака. Серед слабких сторін експерт вказує на тривале перебування в опозиції, яке «дискваліфікує пострадянського політика». Федака висловив сподівання, що новий губернатор зможе консолідувати політикум області: «Ледида здатний виступити консолідатором – чисто через особливості свого характеру як людина контактна і схильна до пошуку компромісів». Разом з тим, професор додав, що так чи інакше Ледида буде змушений йти на компроміс: «Оскільки Закарпаття дуже різношерсте, домінування однієї сили тут просто неможливо. доведеться домовлятися і ділитися».
Зі свого боку, політичний оглядач Дмитро Тужанський звернув увагу на той факт, що новий губернатор не обтяжений бюрократичним мисленням, і водночас не буде змушений як його земляк Едуард Матвійчук в Одесі, витрачати час на доведення, що він головний.
«Серед перших заявлених кроків Олександр Ледида назвав подолання бідності, наслідків кризи та проблеми можливого паводку. Останнє, здається, вже нам не загрожує. А от з приводу перших двох позицій, то в ситуації з Закарпаттям, яке є дотаційною областю у ситуації, коли досі немає держбюджету, – буде ключовим завданням і навіть тестом для губернатора», – зауважив аналітик.
За словами Віталія Жугая, Олександр Ледида – це досвідчений і господарник, і політик, і менеджер. «Головним фактором успішності його роботи може стати консолідація і професіоналізм його команди, здатність знаходити компроміси з опозицією», – зауважив він.
Директор Закарпатського інститут політичних досліджень Віктор Пащенко навів три аргументи, чому призначення Олександра Ледиди на пост губернатора Закарпаття є оптимальним рішенням: «По-перше, це відповідальність президентської вертикалі, тобто Партії регіонів, і водночас спадкоємність влади, оскільки в області вже 5 років діє широка коаліція разом з «регіоналами». По-друге, Ледида економіст, в курсі проблем Закарпаття, власне, долучався до вироблення регіональної політики і не буде під впливом адміністративного "захоплення", що було притаманно Москалю і особливо Різаку. СЕЗ в цьому аспекті є ключовим рішенням, оскільки Єврокар, Ядзакі, Джейбіл на 60-70% формують обласний бюджет. По-третє, він матиме найбільш чисельних союзників з місцевих депутатів у ВР, що лобіюватимуть необхідні рішення».
У свою чергу, Василь Бедзір каже, що Олександр Ледида добре ознайомлений із роботою обладміністрації, оскільки працював там на початку 2000-их, коли там було «набагато більше порядку і відповідальності, ніж останніми роками». Крім того, експерт звернув увагу, що новий губернатор може бути не тільки компромісним, але й принциповим та рішучим політиком: «Витримавши конкуренцію у місцевій організації Партії регіонів з такими амбітними фігурами, як Юрій Бєляков і Василь Швардак, а на пізнішому етапі Василь Феєр, Сан Санич довів, що за певної м’якості своєї натури може бути твердим і рішучим, як політик». До сильних сторін нового губернатора пан Бедзір зарахував:
- належність Ледиди до владної партії і повна довіра з боку В.Януковича, його партійних і державних структур;
- досвід з бізнесмена та знання сфери зсередини;
- відсутність відкритих опонентів у міжпартійних стосунках, а також у обласній раді як депутата та голови фракції;
- дружні стосунки з Віктором Балогою, який «уже десять років то явний, то тіньовий губернатором Закарпаття»;
- здатність бути пластичним у стосунках із підлеглими, тобто, не загострюючи стосунків із ними, добиватися від них належного виконання команд;
- вміння підбирати команду медійників-іміджмейкерів, здатних формувати правильний образ лідера;
- вміння прислухатися до інших;
До слабких сторін експерт зарахував м’якість характеру, яка може стати «передумовою нерішучості».
