Склалося так, що нинішня передвиборна та вступна кампанії збіглися у часі. Для ректора УжНУ, одного з активістів партії «Народний союз «Наша Україна» та керівника її ужгородського осередку Миколи ВЕГЕША це означає витримати подвійне навантаження.
Тому і розмову ми почали з того, як йому вдалося поєднати ці кампанії..
— Під час вступних екзаменів до вузу я політикою не займався. Робота була побудована так, що я мусив бути під час вступної кампанії о 6.30 уже на роботі. Тому справжня виборча кампанія для мене почалася з понеділка, 3 вересня. Я пішов у відпустку, на яку отримав дозвіл від міністра освіти. Тому тепер вільно можу займатися політичною діяльністю.
— Чи задоволені ви підсумками вступної кампанії?
— В принципі задоволений. Найбільші ризики у мене були з приводу того, що збільшили плату за навчання на 22-23%. Ми були змушені це зробити, оскільки Кабмін підвищив зарплати викладачам, а 50% зарплати університет повинен виплачувати самостійно. Аби мати на це кошти, ми пішли на такий непопулярний крок. Тому я боявся, що залишуся без контрактників. Але ми прийняли іх навіть більше, ніж торік. Тож я задоволений. Як і якістю знань вступників - на держзамовлення ми прийняли справді сильних дітей.
— Скільки тепер платитимуть першокурсники?
— Найбільша плата за навчання - на юридичному факультеті - доходить до 10 тисяч гривень на рік. На інші факультети менше - але не нижче 6 тисяч на рік. Та незважаючи на це, люди все ж таки платять, бо хочуть мати вищу освіту.
— І скільки тепер заробляють наші викладачі?
— Ну як вам сказати? Це - відносно. Ще ніколи в житті не було нормальної заробітної плати, тому що її підвищення збігалося з ростом цін на комунальні послуги, продукти і т.д., але зараз нібито стало трохи краще. Зарплата ректора нині становить 6 тисяч гривень, професори наші мають від двох до трьох тисяч. Багато це чи мало? Якщо професор хоче іти в ногу з часом, він має мінімум тисячу гривень на місяць витрачати на літературу.
— Яке місце у вашому житті посідає політика?
— Політика в мене завжди була на другому плані, але присутня завжди. З 1990 року, коли я почав займатися політичною діяльністю, - і по сьогоднішній день. В «Нашій Україні» я з часу її створення. Мене часто питають, чому не перейшов в якусь іншу партію. Бо не хочу зраджувати. Я - довірена особа Віктора Ющенка, а він - почесний голова партії. І я не хочу, щоб мене звинувачували у переході з однієї партії в іншу. Ті партії, в яких я був, - це народно-демократичні напрямки, які виступали за соборність України. Всі вони виступали за визнання воїнів ОУН-УПА, вступ до НАТО. Знаєте, коли одна газета робила свій рейтинг ТОП-50, вони так єхидно написали, мовляв, М.Вегеш каже, що йому деякі партії пропонували місце у прохідній частині, аби набити собі ціну перед новими виборами. Але мені справді пропонували - можу поклястися всім, що в мене є. Такі пропозиції були і від БЮТ, і від соціалістів. Але я відмовився. Я знав, що в «Нашій Україні» було чимало недоліків. Корупційні скандали, які, щоправда, не були доведені, створили нам негативний імідж - після того рейтинг упав. Але я сказав, що залишаюся в «Нашій Україні», хоч би вона набрала й 1%.
— Ви згадали про минулі негаразди «НУ», а яке ваше ставлення до процесів, що відбуваються в партії тепер?
— Позитивне. Я брав участь у всіх засіданнях ради «НашоїУкраїни». Нас там 204 члени, які представляють всю Україну. Кожна наша рада тривала по 3-4 години, інколи ми залишалися й на наступний день. І обговорювалася кожна кандидатура. Переважна більшість членів ради - це прогресивні люди. Завдяки їм дуже багато депутатів, які були замішані у скандалах, просто в спи-
сок не потрапили. Тому думаю, що зараз все буде набагато краще.
— Для чого вам теперішні дочасні парламентські перегони?
- Я сприймаю ці вибори, як підготовку до президентських. Але завдання №1 - змінити владу. Ми зараз все робимо для того, щоб під час виборів перемогла демократія, щоб ми створили свій уряд. І дай Боже, аби цей уряд не повторив тих помилок, які робили попередні «помаранчеві» уряди. Вдруге нам народ цього не пробачить - не допоможе ніяка агітація. Тому ми повинні набрати достатньо голосів, створити коаліцію і працювати так, аби кожна людина відчула цю роботу. Якщо цього не відбудеться - ми зазнаємо фіаско.
— Головні пункти, які декларує блок «Наша Україна - Народна Самооборона» - це скасування недоторканності депутатів та втілення в життя соціальних ініціатив В.Ющенка. На вашу думку, це реально втілити в життя чи це звичайний передвиборний популізм?
— Це ніякий не популізм. В.Ющенко називає конкретні цифри, скільки отримуватиме мама на дитину. Це не те, що називає В.Янукович. Там лунають астрономічні цифри - і це справжній популізм. А пропозиції Президента прораховані, виходячи з показників, що були досягнуті при урядах Ю.Тимошенко та Ю.Єханурова. В роликах Парти регіонів нині лунають заклики про ліквідацію недоторканності - це примітивний плагіат. Однак ми свою справу вже зробили, оскільки перші завели про це розмову - і люди про це знають.
Особисто я вважаю, що в нашій країні скасувати недоторканність потрібно, бо у нас до парламенту проникають бандити. Там, де править демократія, недоторканність, напевно, потрібна. Але у нас це треба зробити, щоб не було корупційних схем. Це перехідний етап, який ми повинні пройти. А потім, можливо, можна буде повернутися до недоторканності.
— Раніше студентів доволі активно залучали до політичної діяльності. У вас не було спокуси скористатися службовим становищем?
— Ні. Знаєте, чому? Тому що це не має ніякого значення. У 2004 році викладачі університету підписали звернення на підтримку В.Януковича. Я тоді спілкувався з тодішнім ректором Василем Русином і говорив йому, що ці звернення нічого не дають. Навпаки, такі дії викликають зворотний ефект. Я точно не пам`ятаю, але, здається, 84% студентів тоді проголосували за В.Ющенка. Це було повне фіаско. Притому, що на дільниці були і ректор, і декани. Студенти - це протестний електорат. Однак, думаю, цього разу вони проголосують за «Нашу Україну». Якщо вірити опитуванню соціолога В.Пащенка, ситуація у нас не надто змінилася з попередніх виборів - більшість студентів підтримують «Нашу Україну», а потім іде БЮТ. Вони демократично налаштовані, тому навряд чи почнуть голосувати за комуністів або «регіоналів».
— Те, що авторитет «Нашої України» на Закарпатті досить високий, це заслуга київських керівників партії чи місцевої організації?
— Думаю, популярність «Нашої України» у нас така висока завдяки двом моментам. Перше - Віктор Балога посідає дуже високу посаду в Києві, а 4 закарпатців мають місця в прохідній частині списку блоку. Всі вони, звісно, намагатимуться допомагати землякам.
А другий момент - я знаю всі обласні організації партії. Наша - найсильніша в Україні. Вона наймасовіша, найпотужніша в фінансовому плані. Тому немає нічого дивного, що партія перемогла на Закарпатті на минулих виборах.
