Хоча старожили кажуть, що ще пару сонячних пеньків, а якщо вдарять морози - то прийдеться вже сушити весла, тобто гриби. А поки що – беріть свої кошарки, взувайте резинові чоботи, і гайда до лісу!
Найкращі грибні місця вирішив показати закарпатським журналістам власник ресторану-корчми «Підкова» Михайло Барник. Але, виявляється, що для того, аби відшукати «свій» гриб потрібно знати секрети «тихого полювання». Тому не всім пощастило...
«Насамперед не потрібно поспішати, – ділиться своїми секретами краєзнавець Олександр Богданов. – А ще гриби люблять тишу, тому до лісу не слід їхати із галасливою компанією».
І справді – поблизу села Мокра, де відбувся журналістський грибний «забіг», у березняках можна було знайти все що завгодно. Комусь попадалися лише мухомори, а комусь і благородні білі.
Однак всі поверталися додому повними – хто позитивних вражень, а хто і з повними кошарками. До речі, найкращі грибарі – це місцеві мешканці. У селі Тур’ї Ремети на узбіччі можна купити будь-який гриб, на будь-який смак. Це для тих, кому не пощастило...
Один кошик білих грибів коштує від 70 до 250 гривень. Можна і поторгуватися. Вразила всіх одна бабця, яка розповіла, що гриби їй видяться у в сні, а ще вона ворожить, перед тим як відправлятися в ліс - бо інакше прийде з пустим кошиком. Тож у кожного свої методи...
Продовження «грибної теми» чекало на фермі, де вирощують гливи (російською – вешенки). Підприємці з села Зарічєво займаються цією справою з 2007 року. Для цього викупили колишній колгоспний корівник, де тепер справжнє грибне царство. Гливи ростуть у мішках, які набиті вологою соломою. Врожай знімають раз на місяць, іноді до кількох тонн. У приміщенні зберігається постійна температура 14-16 градусів. Однак Владислав Бушко, співвласник ПП «Орфей» скаржиться, що не завжди вдається реалізувати товар. По-перше, існує конкуренція, по-друге, наші споживачі ще не звикли до таких грибів.
Хоча у 100 грамах гливи міститься всього 30-40 ккал. Для порівняння, в 100 грамах м'яса курки міститься 165 ккал. Тобто вешенка в 4 рази менше калорійна. Також ці гриби визначаються високим вмістом білка, клітковини, мінеральних речовин і вітамінів.
Деякі сміливці навіть спробували гливи сирими. Що з ними буде завтра – повідомимо окремо. А господарі запропонували більш «лайтовий» варіант – гливи засолені з приправами та прянощами.
І нарешті - справжнє свято для шлунку, яке влаштував Михайло Барник у своєму ресторані. Всі страви, як пропонувалися були лише з грибів – супчик, пюре з підливкою та навіть голубці.
«Є велике бажання зробити у нас на Перечинщині великий грибний фестиваль, - каже пан Михайло. - Я думаю наступного року, на новий сезон нам вдасться його здійснити. Бо цей регіон давно відомий на Закарпатті як один з найкращих серед грибарів».
У найближчих планах Михайла Барника також бажання встановити перед в’їздом до Перечина велика туристичну мапу, де будуть позначені основні «грибні» місця. По секрету...
