Одразу варто зазначити, що у колись виноградному краї, як називають Закарпаття, ще років сорок тому було майже 16000 гектарів виноградників.
Тепер їх в чотири рази менше – близько 4000 га. Все це наслідки боротьби з алкоголізмом, що почався у 1980-х. Дії влади, які тепер можна назвати лише абсурдними та навіть злочинними, знищили тоді більшість закарпатських виноградників. А галузь так і не зуміла повністю оговтатись від шокового удару.
Утім Закарпаття все ще залишається традиційним та відомим виноробним регіоном в Україні - на рівні з Одесою, Миколаєвом, Херсоном та Кримом. Відповідний мікроклімат та ґрунти дозволяють вирощувати у нас певні сорти винограду, які є притаманні саме нашому регіону. І виноградарство, як наука, не стоїть на місці і фахівці постійно зайняті пошуком - як нових сортів, так і вдосконаленням вже давно відомих, їх стійкістю до погодних умов та різних шкідників.
Про деякі актуальні проблеми цілої галузі йшлося на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наукове забезпечення розвитку галузей садівництва, виноградарства та виноробства», що відбулася нещодавно на базі Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН. У конференції взяли участь науковці з Інституту садівництва НААН, Інституту помології ім. Л.П. Симиренка НААН, ННЦ «Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова», Національного інституту винограду і вина «Магарач», фермери, виноградарі.
Під час заходу була показана дослідна експериментальна ділянка, де вирощують виноград різних сортів в умовах Закарпаття. Розташована вона на околиці Берегова. Тут представлені найбільш перспективні нові зразки як столових, так і технічних сортів винограду. Серед них переважно вітчизняні - з цікавими назвами: Спринт, Флора, Кобзар, Восторг, Загрей, Ароматний, Данко, Мускат жемчужний та багато інших. Більшість з них відзначає висока врожайність та стійкість до хвороб, а також смак і вигляд.
Отже, було чим помилуватися і спробувати різних чудових ягід. На жаль, це ще не фермерське господарство і тому кожного з сортів винограду поки що представлено лише кілька кущів. Але наші науковці впевнені, що незабаром все-таки прийде той час, коли закарпатські виноградники відновлять свою славу. А приватні винороби та виноградарі на селі матимуть змогу оцінити саме перспективні українські сорти.
Ось, що з цього приводу розповів Олександр Попович, кандидат біологічних наук:
«На початку 1990-х на Закарпатті вирощувалося майже 2 млн. саджанців виноградних кущів на рік. Нині цим займаються в основному приватники – і мають не більше 30-40 тисяч штук. Звісно, більшість – це не сертифіковані саджанці. А для посадки обов’язкова сертифікація. Отже потрібно відновлювати господарства, які будуть займатися виключно вирощуванням посадкового матеріалу. Для цього необхідна державна підтримка. Наша дослідна станція зараз займається вивченням у х агрокліматичних умовах Закарпаття вітчизняних нових столових сортів винограду. Їх ми отримали від наших партнерів - Інституту ім. Таїрова та Національного інституту винограду і вина «Магарач». В області замало вирощується столових сортів – близько 6 відсотків. Тому стоїть питання покращити цей показник. Бо якщо взяти європейські країни, то вони мають до 20 відсотків від загальної кількості. Займаємося також вивченням технічних сортів, нових для нашої області. Як відомо, 65% площ виноградників на Закарпатті займає сорт Ізабелла, виноматеріал з нього містить досить високий рівень метилового спирту. Тому, якщо підприємство розраховує нині на державну підтримку – то повинне висаджувати лише ті сорти, що внесені до Державного реєстру. Науковці можуть порадити європейські та вітчизняні сорти, що стійки до умов та шкідників. А це в свою чергу знизить затрати на відповідну обробку. Вже можемо сміливо радити для Закарпаття сорт Антей, Первенець та Подарунок. Також на перспективу – Данко та Цитронний Магарача. Ці сорти потребують всього трьох обприскувань, а європейські сорти слід обробляти – до дев’яти разів на рік. Відповідно, можна відчути різницю як у коштах, так і екологічності саме вітчизняного виноградарства».
На завершення конференції гості могли взяти участь у незвичній дегустації «наосліп» – під час якої потрібно було оцінити кожен пропонований сорт винограду та яблук за бальною системою. Такий тест також знадобиться науковцям, аби визначити найкращі смакові якості нових сортів для майбутніх споживачі, тобто для закарпатців
