
Про всюдисущого перечинця, жорнавську «зірку Голлівуда» і «пальчикових» непальців
Нанізм гіпофізарний – термін, який характеризує карликовий зріст. До речі, карликами вважаються чоловіки нижчі 130 см, жінки – 120. Учені стверджують, що лише в 1921 році вдалося з’ясувати основну причину, яка зумовлює низький зріст, – це дефіцит гормона росту. А за його вироблення відповідає гіпофіз (нижній мозковий придаток). Останнім десятиліттям нанізм лікується в дитячому віці.
Однак це дуже дорого коштує. Чимало фірм Америки, Данії, Швейцарії, Німеччини успішно займаються виробництвом синтезованих гормонів росту. Інколи маленький ріст викликаний не проблемами гіпофіза, а генів людини – структурним порушенням або відсутністю однієї Х-хромосоми. В окремих випадках причина низькорослості таїться у захворюванні кісткової системи. Нагадати б, що такий типовий хворий знімався у відомому фільмі «Анжеліка і король». У росіян є крилата фраза: маленький, да удаленький. Ось і я вирішив розповісти про низеньких, але спритненьких.
За спиною 83-річного низькорослого Юрія Козака з Туриці Перечинського району – 26 років тюрем, таборів і психушок, а також подорожі по Європі й Америці
Цього діда знає пів-Закарпаття, а може, і все. Нині він в Ужгороді, завтра – в Мукачеві, Сваляві, Хусті, Великому Березному, Перечині, а післязавтра – запросто в Києві. Такий його бродячий норов. З Юрієм Козаком, ріст якого 126 сантиметрів, я спілкувався кілька разів. Абсолютно нормальний Що мене завжди приємно дивувало: жодного разу я не зловив діда, мовити б, на брехні. А життя в діда справді цікаве і водночас і нелегке. Цікаве, бо він бував у Чехії, Словаччині, Німеччині, Польщі, Угорщині, країнах Прибалтики, одне слово, об’їздив чи не пів-Європи. До того ж за сприяння церкви і Червоного Хреста двічі бував і в Сполучених Штатах Америки, зокрема в Вашингтоні, Нью-Йорку і Чикаго. А нелегке життя в перечинця тому, що з 18 й до 44 років довелося провести в радянських тюрмах.
Народився Юрій Козак 10 листопада 1929 року в селі Туриця, що на Перечинщині. У батьків був п’ятою дитиною. Уперше його арештували 1947 року за нелегальний перетин чехословацького кордону і за так зване бродяжництво. Утік із ужгородського слідчого ізолятора через каналізацію. І знову подався на чехи. А коли повернувся, його вдруге схопили. Відтак отримав 8 років. Але також зміг утекти зі львівської в’язниці. Помстився ужгородському прокурору Іванові Андрашку тим, що заліз у його квартиру і все потрощив. Після того переховувався кілька місяців. Марно. Зловили втретє. Присудили 10 років суворого режиму. Сидів у Стрию Львівської та Ізяславі Хмельницької областей. У сталінські часи вважався особливо небезпечним рецидивістом. Був і в Комі на лісоповалах. На роботу брати його шкодували, тому підмітав там бараки і носив воду. Кілька років примусово лікувався у Москві і Берегові.
З Юрієм Козаком я спілкувався кілька разів. Нормальний чоловік. Хіба що говорить, мовити б, нервово. Ясна річ, адже пережив 26 років тюрем, таборів і психушок. Запеклий антикомуніст. Цікава деталь: колись любив ставати перед обласним Управлінням СБУ і голосно лаяти його працівників. Але й нині стверджує, що, цитую, «комуністична п….кратія й олігархи вбили В’ячеслава Чорновола», мовляв, якби він свого часу став Президентом, то нині ми мали б іншу Україну. Юрій Козак умовно добре орієнтується в політиці. Звик, м’яко кажучи, критикувати президентів Леоніда Кучму, Віктора Ющенка й Віктора Януковича, мовляв, вони найбільше розікрадали й розікрадають державу.
Ніколи не забуду, що років десять тому Юрій Козак казав мені, що помре в 85 років, бо так йому вирахували в якомусь монастирі…
Валерія Дворовчик із Жорнави, що на Великоберезнянщині, спокійно проходила під вагоном і чудово плела, підтримуючи ліву спицю правою ногою
Колись, у 2000 році я їздив і в село Жорнаву Великоберезнянського району до Валерії Дворовчик. Жінка народилася в Ужгороді 25 грудня 1950 року. Була в батьків 17-ою, останньою дитиною. З 1954 року жила в селі Жорнава. Стверджувала, що ніхто з її предків ні по маминій, ні по батьковій лініях не був карликом. Але її рідному брату доля судила те саме, навіть гірше: Антон узагалі не міг ходити, а все життя сидів або пересувався на інвалідному візку. Був художником, хоч мав, як і Валерія, короткі й покручені руки.
Лише в 6 років Валерія Дворовчик навчилася ходити, а доти пересувалася по підлозі, тримаючи ноги під собою. Згодом батько щоранку носив донечку на руках до школи. З 18 років отримувала скромну пенсію. Підробляла тим, що плела для дітей односельців светри, костюмчики, шарфики, шапочки. Причім плела підтримуючи ліву спицю правою ногою. Жила в своєї сестри Єлизавети. Дуже любила читати любовні романи, дивитися телевізор. Час від часу навідувала родичів в Ужгороді.
Валерія Дворовчик, маючи зріст 95 сантиметрів і важачи 42 кілограми, була донедавна найнижчою дорослою людиною в Закарпатті. Спокійно проходила під вагоном. До речі, була надзвичайно життєрадісною, називала себе «зіркою Голлівуда», знала безліч анекдотів, досконало володіла українською, російською, чеською і, звичайно, рідною словацькою мовами. Їй належить своєрідний крилатий вислів: «Розумію, що я – не така, як усі, але я така, як усі». Померла жінка-крихітка в Жорнаві в червні 2004 року.
Нині в Україні живе 1 тисяча карликів, а найнижчою людиною в світі вважається 72-річний 56-сантиметровий непалець Чандра Дангі
Перше. Легенди про карликів і цілі племена людей малого зросту існують з давніх-давен. Маленькі люди вважалися «міченими» чи то Богом, чи то дияволом. Про карликів, котрі живуть біля витоків Нілу, ще в 5-ому столітті згадував давньогрецький історик Геродот. А приміром, люди африканського племені мбуті вважаються нині найнижчими на планеті. Середній зріст чоловіків – 135 см, а жінок – 120.
Друге. За різними даними, нині в світі налічується десь 50 тисяч карликів. У Росії, приміром, зареєстровано близько 3 тисяч ліліпутів, в Україні ж – плюс-мінус 1 тисяча. До речі, слово «ліліпут» придумав світознаний письменник Джонатан Свіфт, переінакшивши англійське слово «little». Звичайно, йдеться про його безсмертний роман «Подорожі Гулівера»… І останнє: в Європі, а також в Україні та Росії соціально значущим ростом (є такий термін) вважається ріст не нижче 160 см у чоловіків і 150 см у жінок. До речі, ріст імператора Наполеона був 157 см.
Третє. Цьогоріч у книзі Гіннеса зафіксовано новий рекорд низькорослості. Нині найнижчою людиною в світі вважається 72-річний Чандра Дангі з республіки Непал, яка межує з Індією і Китаєм. Зріст чоловіка всього-навсього 56 сантиметрів, вага – 12 кілограмів. Живе він із сім’єю свого старшого брата у глибинці – в селі Рімколі, яке чотиристо кілометрів від столиці Катманду. Чандра ніколи не міг офіційно знайти собі роботу, тому все життя порався по господарству. До речі, всі п’ятеро рідних братів карлика – чоловіки середнього росту. Нині непалець – у навколосвітній подорожі, в якій бере участь у лекціях про історію і сучасність Непалу. Мандри фінансуються комітетом Книги рекордів Гіннеса.
Ще один унікальний непалець – це Хаджендра-Тапа Магара. Він народився 1992 року, його ріст становить 50,8 сантиметра, а вага – 4,5 кілограма. За словами матері, дитина почала самостійно пересуватися лише у 8 років, а з 11-ти хлопчик перестав рости. До речі, довгий час батьки ганьбилися сином, тому й утаювали його. Натомість світознаність юнак здобув завдяки підтримці окремих співвітчизників, які створили в Інтернеті сайт, присвячений винятково йому. Що цікаво: серед родичів Хаджендри в жодному коліні феномену ліліпутства не виявлено. Нині родина заробляє на 20-річному крихітному Магарі чималі гроші, демонструючи його по всій країні.
Підписи під фото:
1.Юрій Козак: «Надзвичайно люблю подорожувати». Фото автора. Перечин, вересень 2012 року.
2. Юрія Козака знає пів-Закарпаття, а може, і все. Фото автора. Перечин, вересень 2012 року.
3. Розповідаючи про щось, Юрій Козак звик оригінально жестикулювати. Фото автора. Перечин, вересень 2012 року.
4. Юрій Козак з автором матеріалу.
5. Жорнавка Валерія Дворовчик була життєрадісною жінкою. Фото Михайла Дороговича. Жорнава, зима 2000 року.
6. Валерія Дворовчик досконало володіла кількома мовами. Фото Михайла Дороговича, зима 2000 року.
7. Нині 72-річний непалець Чандра Дангі – у навколосвітній подорожі, яка фінансується комітетом Книги рекордів Гіннеса.
8. Чандра Дангі любить поратися по господарству.
9. 20-річний непалець Хаджендра-Тапа з батьком.