Пам'ять мукачівських визволителів нетлінна... (ФОТО)

13
21

Жовтень 1944 року, коли останній гітлерівський солдат залишив українську землю, знаменною датою увійшов до Календаря історії. 28 жовтня – 69-та річниця з дня визволення від фашистських загарбників нашого Закарпаття. На два дні раніше, тобто 26 жовтня, свій радісний день визволення святкувало наше рідне місто Мукачево.

О краю мій, тебе стріляли війни,
не раз ти падав у чужім бою,
але тепер ішов солдатом вільним,
тепер війну ти воював свою.
Роки – вони такі ж, як люди, смертні,
грядуть нові – нових  насіють мрій.
Тебе ж виносить рік Сорок Четвертий
навік з полону, рідний краю мій.
Петро Скунць

Щороку Мукачівська міська централізована бібліотечна система широко відзначає ці визначні події в житті міста та краю. У бібліотеках системи проводяться години спілкування, тематичні вечори, вечори зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної, бібліографічні огляди документів, оформляються книжково-ілюстративні виставки, тематичні полички, фото-колажі...

Цьогоріч бібліотеки системи також підготували ряд творчих акцій до 69 річниці визволення Закарпаття та всієї України від фашистських окупантів: діалог двох поколінь „Збережемо пам'ять про подвиг!”, урок історії „Вічно жива пам'ять”, тематична виставка-спогад „Визвольний жовтень 1944-го року”, виставка-пам'ять „Визволення України: ціна перемоги”, тематична виставка „Історія визволення” інформаційно-бібліографічний путівник „Монументи пам’яті” тощо.

24 жовтня Центральна міська бібліотека ім. О. Духновича провела Діалог двох поколінь „Збережемо пам'ять про подвиг!”, учасниками якого були ветерани Великої Вітчизняної війни Іван Іванович Ткачов, Володимир Лаврентійович Чех і Олександр Петрович Русинов та учні Мукачівського ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Молоді курсанти з великою шаною та цікавістю слухали розповіді-спогади ветеранів про події Великої Вітчизняної війни, їх бойові шляхи, відбудову держави в перші повоєнні роки та свої життєві долі.

Ветеран Великої Вітчизняної війни І. І. Ткачов, один із тих, хто  у складі 119 полку 13 стрілецької дивізії брав участь в прориві блокади Ленінграду з боку Синявських боліт. Його розповідь  про страшні втрати і героїчні подвиги народу у роки війни, запали глибоко вдушу кожному із присутніх. Ентузіазму і життєвій енергії ветерана можна позаздрити, адже у листопаді поважному гостю – 90, а він, як мовиться, завжди в строю – Іван Іванович відповідальний секретар міського товариства ветеранів інвалідів війни та активний учасник громадського життя міста.

Про прагнення йти на захист своєї Вітчизни, боротися до останнього подиху за мирне небо для прийдешніх поколінь йшлося у виступі О. П. Русинова. До болю вражаючим був спогад Олександра Петровича про свого друга та односельчанина, який загинув у нього на очах, підірвавшись на міні та тяжкий момент повідомлення його рідним про трагічну загибель товариша.

Участь у визволенні Закарпаття брав В. Л. Чех, тож він детально розповідав про бойові операції на території Закарпаття та славнозвісну лінію Арпада. Згадуючи форсування Дніпра, за який він нагороджений медаллю, на очах ветерана виступили сльози, адже із полку, у якому був Володимир Лаврентійович, залишилося в живих  лише вісім чоловік, серед яких був і він. 

Учнів ліцею цікавило багато питань: як відбулося бойове хрещення ветеранів, які їхні бойові нагороди, які міста вони визволяли, де зустріли Перемогу, чи приймали участь у визволенні Закарпаття, чому доля привела їх в Мукачево та ін. Запитання до ліцеїстів були і з боку ветеранів: чим відрізняються бойові нагороди „За взяття Будапешта” та „Визволення Варшави”, яка кількість загиблих у роки Великої Вітчизняної, які монументи пам’яті є на території міста тощо.

Зустріч завершилася фото сесією ліцеїстів з ветеранами, живими свідками тих грізних років та переглядом книжково-ілюстративної виставки „Визволення України: ціна перемоги

Цього ж дня у бібліотеці-філії № 7 (вул. Росвигівська, 9) для учнів 10 класу ЗОШ № 13 був проведений незвичайний урок історії „Вічно жива пам'ять”, на якому була присутня ветеран Великої Вітчизняної війни Галина Юріївна Плахотник-Головко.

Про історичні події жовтня 1944-го року, які відбувалися на території Закарпаття та, зокрема, в Мукачеві, про те, які війська першими вступили в місто, та як його жителі зустрічали своїх визволителів і, на жаль, про трагічні втрати в роки війни вела мову завідувачка бібліотекою сімейного читання Оксана Морозова.

„Мільйони українців, які в той грізний час робили все можливе, щоб захистити свою Вітчизну, — це наші батьки, діди, брати і сестри. І земля, полита їхньою кров’ю – свята для нас земля. Про це треба пам’ятати”, – наголошувала у своєму виступі Галина Юріївна Плахотник-Головко, яка будучи ще зовсім юною, вступила у партизанський загін, де вела активну боротьбу з ворогом. До речі, саме на війні вона зустріла свого майбутнього чоловіка Михайла Головка, батальйон якого відзначився у боях за визволення Закарпаття.

Наші ветерани – яскравий приклад мужності, героїзму, любові до Вітчизни. Тож згадуймо про них не тільки напередодні свят, але і в будні, своєю турботою, увагою і щирими словами вдячності.

                                                                   Тетяна Туряниця,
провідний бібліотекар сектору краєзнавчої літератури
Мукачівської міської ЦБ ім. О. Духновича

 

Коментарі

Д
Дмитрий

Напоминаю, статья называется "Пам'ять мукачівських визволителів нетлінна..."

С
Слов"янин

Дмитрий, я не знал, что вы так ревниво относитесь к национальному вопросу. Если его игнорировать - проблема роли ФРС США действительно утрачивает свое значение.

Д
Дмитрий

Так это Вы как раз ушли от темы. Я тут был по теме - Вы про ФРС США... Не уходите, я ж только за...

С
Слов"янин

Дмитрий, можно долго рассуждать, кто из умников круче, но для этого не хватит площади данного сайта. Рекомендую не распыляться на ненужные дискуссии, иначе мы "уйдем" от сути темы.

Д
Дмитрий

"Доки коментатори не вивчать, хоча б поверхово..." Хорошо, давайте в комментариях к этой статье поспорим о ФРС США :) Предлагаю в свою очередь ещё несколько тем, для обсуждения в комментариях к данной статье: - поэзия В.Шекспира - уроки Югуртинской войны - тактико-технические характеристики Т-80УД и его боевое применение Пока мы их не изучим, ну хотя бы поверхностно... о чём мы тут можем спорить вообще :)))))))

С
Слов"янин

Доки коментатори не вивчать, хоча б поверхово, суті діяльності глобальної приватної лавки під назвою "Федеральна резервна система США" - вони ще довго і безрезультатно сперечатимуться.

Д
Дмитрий

"визволення передбачає надання незалежності" - по этой логике СССР должен был предоставить независимость также Молдавии, Прибалтике, Белоруссии... Фактически провозглашение Карпатской Украины, скажем так, под большим вопросом. А.Волошин первым делом направил панегерик дяде Адольфу. Просто у того были другие планы (надо было отблагодарить союзника М.Хорти). Потому борцом с нацизмом А.Волошина & Со назвать трудно. Это что-то больше схоже на маршала Петена , Й.Тисо, Павелича. Повернись по другому ситуация в Берлине - был бы ещё один марионеточный режим. Просто дядя Адольф со словаками, французами, хорватами посчитал нужным играть в игры в якобы независимость,а с К.Р. не посчитал, вот и всё... Вместе с тем, те, кто погибли при попытке защитить новопровозглашённую К.Р. возможно субъективно считали, что они защищают своё государство...

Б
Борман

Саме Карпатська Україна за підтримки ОУН першою виступила проти фашистської Угорщини в березні 1939 року. Це в той час коли за підтримки Сталіна Гітлер розпочав розподіл Європи. Чомусь тоді Сталін не підтримав проголошення незалежності Карпатської України. Пізніше СССР підписавши з Німеччиною Пакт Молотова-Рібентропа розв"язав у Європі ІІ світову війну. На ознаменування перемоги над Польщею в Бресті було проведено спільний парад двох союзників: нацистської Німеччини та комуністичного СССР. Щодо визволення Закарпаття про яке йдеться. То його ніхто не визволяв, бо визволення передбачає надання незалежності, а не приєднання до території визволителя. Насправді відбулася анексія території Карпатської України з боку СССР.

ДБ
Дмитрий, бери глубже

Огромные бабки тратит сша( около 23млрд в год) на то чтобы и дальше перессорить славян, столкнуть их лбами..В том числе и тема войны тут очень даже подходит. Бесполезно кому то что то разъяснять. У власти бандиты ..им похеру, а может и на руку раскол страны на запад и восток...Одни за фашистов другие за Красную армию. Вы там ругайтесь, деретесь да хоть поубивайте друг друга..а мы будем пока бабло стричь...

Д
Дмитрий

Славянину и Дмитрию - понимаешь, это надо обсуждать. Пусть один не поймёт, (но и он в той или иной мере с фактами вынужден считаться), но десять других прочтут и поймут. Нужна память и понимание того, что было. Иначе потом новый A.Hitler начнёт искать новых "врагов нации" в людях другого цвета кожи, формы носа, разговаривающих на другом языке и т.п. К сожалению, это уже кое-где происходит...

СИ
Славянину и Дмитрию

Пацаны, кому вы хотите что -то объяснить? Галицаям? Их война в виде упа и галичины сс( которые давали присягу гитлеру)..наша война-это миллионы жизней в боях и фашистских концлагерях..МЫ ПОБЕДИЛИ!!!!!ОНИ ОТСОСАЛИ.... жаль что не добили всех в 45-ом..сейчас их внучики правнучки по клавишам лупят..историю под себя мудруют..

Д
Дмитрий

(имел в виду на рубеже 20-х-30-х гг.) Насчёт "досить з нас вже тої комуністичної пропаганди" - извините, если Вы вправе отстаивать свою точку зрения, почему я не вправе отстаивать свою? Чем для меня одно перекручивание истории лучше другого? На мой взгляд ущербное параноидальное видение истории, вводимое при г-не Ющенко, ничем не лучше сталинского "краткого курса"... Относительно "моя бабуся" - если Ваши предки были готовы лизать сапоги фашистам, ну что ж, это их сознательный выбор в конце концов :) Мои - нет...

Д
Дмитрий

Ніжньоворітець - ну Вы же сами признали что "Для сталіна не було різниці кого нищити" и "тому Ви праві- ми були рівними з іншими націями- наші життя як і інших нічого не вартувало." Зачем же тогда делать прямо противоположные выводы, что "Комуна нас не долюблювала, бо хохли ніяк не хотіли пхати голову в плуг колективізації..." Можно подумать, остальные вот очень хотели, и потому их всех остальных очень любили :) ... Да, действительно, Сталин массово уничтожал советских людей. Но это не умаляет подвиг освободителей от фашизма. Наоборот, с учётом того, что массово репрессировали в т.ч. военных в 1937-38 году, что много людей погибло при голоде 1932-33, страна была ослаблена и объективно было труднее "свалить" Гитлера. Индустриализация (в отличие от коллективизации) была объективно нужна - СССР был отсталым государством, в первую очередь технически, такая страна не имела шансов победить в войне, где многое решала толщина брони танков, мощность авиамоторов и калибр орудий...

Н
Нижньоворітець

Сході Європи їх не цікавило.як зрештою й тепер. На кінець згадаю як говорить боя бабуся: як комуністи сюда йшли, най би їм чорт ноги поламав.Пане Дмитре думаю досить з нас вже тої комуністичної пропаганди-наїлись вже... Цілими поколіннями...

Н
Нижньоворітець

Пане Дмитрий, сталін не мусів нічого оголошувати-робив не словом а ділом. Хоча репресії були офіційною лінією Сталіна з 1930 року. Для сталіна не було різниці кого нищити. Для "визволення " Києва, наприклад тисячі солдатів загинули тільки тому,що сталін забагнув визволити Київ до 26 річниці революції. І ні дня пізніше. Я не буду детально згадувати за репресії нашої інтелігенції (розстріляне відродження), так зване розкуркулення,розстріли НКВД. Комуна нас не долюблювала, бо хохли ніяк не хотіли пхати голову в плуг колективізації і індустріалізації. Через це і маємо мільйони наших людей на сибірі і сході росії виселених туди комуністами. В союзі ніхто ні з ким не рахувався, тому Ви праві- ми були рівними з іншими націями- наші життя як і інших нічого не вартувало. Нюрнерг до кінця не розставив крапки над і. А все через те, що Союз був переможцем, а переможців як відомо не судять. Західна Європа тішилася шо Гітлеру знищили і вони є в безпеці, а шо відбувається на

С
Слов"янин

Позвольте, Дмитрий, с Вами не согласиться. Нюрнбергский процесс далеко не расставил всех точек над "і". В его ходе не были осуждены главные поджигатели войны. По-большому счету, они (со стороны США и Англии) были судьями в этом процессе. Не были осуждены конкретные спонсоры Гитлера - американские банкиры (национальность указывать не будем из соображений толерантности и политкорректности), которые являлись реальными организаторами практически всех войн и революций, по крайней мере, последних 300 лет. Ныне их потомки продолжают дело своих дедов и папаш, стравливая народы, организовывая экономические кризисы, войны и "цветные" революции, в данном случае, в арабских странах. Тема большая, поэтому ограничусь сказанным.

Д
Дмитрий

Действительно с советской стороны воевали миллионы украинцев (как и русских и др.), с другой стороны - коллаборационисты - находились у всех народов (русских, украинцев, французов, норвежцев и т.д., но их было намного меньше) После войны значительная их часть, особенно успевшие отличиться, в частности, в карательных акциях нацистов, получили по заслугам. Некоторых "хероев" (напр. того же Демьянюка) преследовали и через 60 лет после войны (такие преступления срока давности не имеют) После окончания Второй мировой Нюрнбергский процесс "расставил точки над i" именно в отношении гитлеровской Германии, нацистской партии. Эта точка зрения является общепринятой в мире. Не надо представлять СВОЮ СОБСТВЕННУЮ точку зрения как УКРАИНСКУЮ. Полномочий нет на это у Вас. Имеете точку зрения - пожалуйста - я , такой-то такой-то считаю...

Д
Дмитрий

Разница, уважаемый Нижньоворітець, в том, что Гитлер официально провозгласил, в частности в "Майн кампф", что славяне, в т.ч. украинцы, - люди 2-го сорта, Германия должна расширяться на восток, Украина - хорошее место для немецких колонистов, но не для коренного населения, людям низшей расы достаточно считать до 100 и т.п. (рабам не нужно образование). На практике это реализовывалось в плане "Ост" - вывоз людей в Германию на работы, массовые расстрелы и т.д. В СССР украинцы были полностью на равных правах, как и другие национальности, каких-то особых репрессий и т.д. именно по национальному признаку не производилось (и 1932 -33 гг. и 37- 38 и т.д. - трагедии всего советского на тот момент народа).

Н
Нижньоворітець

Шановний Слов'янин. Слова типу "смоляки" прибережіть для знайомих Вам людей.Західно-гевропейці досі бояться поставити знак дорівнює між гітлеризмом і комунізмом, бо бояться неврівноваженої і непередбачуваної Москви. Отже показую версію українську на ту війну. Це шо ми були використовувані всіми країнами навколо як гарматне м'ясо- це відомо думаю всім. Треба дякувати Богу, що ми були "визволені", пізніше від решти України, бо інакше багатьох з нас би сьогодні просто не було б, наші діди лежали б в землі, заморені голодом. Нашим ветеранам потрібна молитва і пам'ять за їхню жертовність. Цього ніхто не заперечує, але треба розіміти чітко, що нас просто використали через відсутність нашої державності. Вічна пам'ять всім хто загинув в той жахливий час.

С
Слов"янин

Нижньоворітівцю. Смоляки "нахваталися" західно-гейропейських версій про війну, і нині з розумним виглядом про щось начебто розмірковують. На "боці Сталіна" воювали не лише мільйони росіян, але і мільйони українців - в десятки разів більше, ніж на боці Третього Рейху... А може краще, щоби наші люди воювали на боці юдо-англосаксів, які були справжніми авторами і "гусской гевоюции" 1917 року, і спонсорами Гітлера?

Н
Нижньоворітець

" Визволення" кровожерливого Сталіна з тією самою метою що мав Гітлер- знищити українців як націю. Доколи будемо оспівувати це "визволення", після якого ми ледве вижили?? А наслідки розгрібати будемо ще дуже довго... Яка різниця між двома сатаністичними режимами?

Читайте також