Події, які струсонули всю Україну, ще не завершилися. Євромайдан триває, але перші підсумки можна робити вже нині. Тому що результат його буде тривалим у часі.
Влада
Влада сама себе загнала у глухий кут. Спочатку несподівано відмовившись від підписання угоди про Асоціацію з Євросоюзом, а далі, коли вже протести майже завершилися, брутально розігнала нічний Майдан, криваво побивши кілька сотень молодих людей, що там знаходилися. Таке небачене звірство в Україні, сколихнуло увесь народ. У неділю в Києві на протестну акцію вийшло від півмільйона до 800 тисяч чоловік. Причому ці протести виникли стихійно.
Однак на владу це ніяк не вплинуло, вона й далі вчиняє провокації, нагнітаючи ситуацію і б’ючи людей. Не відправлено у відставку ні кабінет міністрів, який спричинив таку гостру політичну кризу, ні міністра внутрішніх справ, на совісті якого кров невинних людей. Ситуація унікальна для європейської країни, адже там відставка уряду чи міністра -- явище цілком звичне для політичного життя. Янукович же обрав принцип сили, а не діалогу. Ба більше, коли країна знаходиться у такому драматичному стані, він їде на три дні до Китаю. Це взагалі нонсенс для будь-якого цивілізованого суспільства.
Усе це показує, що влада глуха. Вона не чує і не бачить свій народ. Якщо раніше до такої влади була нелюбов, то нині зріє ненависть. В таких умовах виграти чесно президентські вибори у Януковича шансів нема. Їх і так не було, а нині вони просто вивітрилися з усіма його подальшими кроками. По суті нині лінія розділу пролягає вже не між Сходом чи Заходом, а між владою і народом. Захоплення обуреним натовпом міськрад у Запоріжжі та Херсоні це підтверджують.
Влада втратила легітимність в очах людей. Вона стала просто чужою, яку треба скинути за всяку ціну. За рік і кілька місяців до президентських виборів владі вже не вдасться врятувати своє обличчя, і Янукович більше не буде «білим і пухнастим», таким собі кумедним недотепою, про якого складають анекдоти. Тепер його ім’я буде викликати тільки злобу і ненависть.
Народ
Український народ ще раз здивував світ і сам себе, показавши, що хоче мати власну гідність і воліє її захищати. Адже протестні акції виникли цілком стихійно. Це не виборчі перегони, де місяцями працюють цілі команди і штаби зі своїми ресурсами та активістами. Тут усе почалося з молоді. Покоління, яке вже виросло в незалежній Україні і не має тоталітарного страху, першим піднялося на захист свого права жити по-людськи. Студенти спричинили бунт у суспільстві, за ними вже піднялися й інші.
Українці продемонстрували здатність самоорганізовуватися. У неділю влада справді була перелякана. На щастя, вдалося зірвати силовий розгін євромайдану, який планувала влада, під приводом боротьби з некерованим натовпом. Опозиції вдалося оволодіти ситуацією і перевести протести у мирне русло. Боротьба стала позиційною, а значить -- і з кожним днем набуває дедалі більшого розголосу. Адже кожен день стояння майдану є історичним. Згадаймо, що Помаранчева революція тривала три тижні.
Після неділі вже ні в кого нема сумніву, що коли народ буде знову обурений, він вийде захищати свої права. І буде значно підготовленішим, ніж цього разу.
Важливим є й те, що протести відбуваються не під партійними гаслами, а під національним прапором. Українська нація міцніє і гуртується, формується дух солідарності, а це матиме великі історичні наслідки.
Закарпаття
Для Закарпаття головним наслідком євромайдану є пробудження студентства. Адже на останніх виборах студенти Ужгородського університету продавали свої голоси за 200 гривень Партії регіонів. Нині саме вони є найактивнішими протестантами проти режиму Януковича. Це має величезні наслідки до загалом аполітичної закарпатської молоді. У людей пробуджується національна гідність і бажання боротися за свої права.
Закарпаття належить до тих регіонів, де акції протесів відбувалися найактивніше. Ужгород, Мукачево, Виноградів, Хуст, Тячів висловлюють своє обурення. Відставку уряду вимагають Ужгородська міська рада, письменники, художники, старійшини Мукачева.
Треба відзначити і позицію місцевої влади, яка не чинить спротиву протестам і не вдається до провокацій. Значить, відчуває моральну правоту протестуючих.
Світ
Янукович втратив обличчя не тільки перед власним народом, але й перед усім цивілізованим світом. Не бажаючи йти на діалог, не покаравши винних за розправу над мирними демонстрантами, він виставив себе у ролі диктатора на кшталт Путіна і Лукашенка.
Янукович може опинитися у цілковитій міжнародній ізоляції, зустрічаючись тільки зі згаданими одіозними персонами. Янукович може би це й витримав, граючи гольф у Межигірї, але не українська економіка. За три роки він набрав міжнародних боргів більше, ніж попередні уряди за всі роки незалежності. А борги треба віддавати.
Можна, звичайно, круто розвернутися у бік Росії, але Путін нічого задаремно не дасть. Та й український народ нове ярмо на шию класти не хоче. Одне слово, тут у Януковича набагато серйозніші проблеми, ніж розгін мирних демонстрантів.
Тому, якби не завершився євромайдан, влада від нього суттєво втратила.
Олександр Гаврош, для Мукачево.net
