Закон "Про засади державної мовної політики України", який Клацнути став влітку минулого року причиною жорсткого протистояння у парламенті і на вулицях багатьох міст, відзначає перший "ювілей" - півроку з дня ухвалення.
Перші підсумки дії цього закону, що їх роблять представники опозиції і владних політичних сил, а також експерти, суттєво відрізняються від тих оцінок, що лунали півроку тому. Аналіз ситуації у регіонах, яких закон стосувався безпосередньо, показує, що він не мав того ефекту, про який так багато говорили у парламентських дебатах та під час громадських Клацнути акцій протесту як представники влади, так і опозиції.
Загрози були завищені?
"Говорити про якісь радикальні зміни було б смішно. Цього не сталося. І скажу чесно, коли закон ухвалювався, я перевищував загрози від дії цього закону", - каже ВВС Україна тодішній голова комітету з питань культури і духовності, представник "Батьківщини" Володимир Яворівський.
"Казати про якісь значимі зміни не можу, цього не сталося. Думаю, цей закон був і є зараз передусім подразником для опозиції", - вважає член фракції Партії регіонів Владислав Лук'янов.
Нині і самі політики, і експерти кажуть про передусім суто політичні і навіть моральні наслідки ухвалення суперечливого закону.
"У загальнодержавному і загальнолюдськомому вимірі мало що змінилося. Закон напівмертвий, напівлежачий, хоча, звісно, він як терміт він під'їдає коріння українськості" - Володимир Яворівський, об'єднана опозиція "Батьківщина"
"Безумовно, цей закон готувався і ухвалювався, перш за все, заради російськомовних громадян. Але законодавче закріплення статусу російської мови - це був вимушений захід, реакція на внутрішньополітичну ситуацію в Україні. Це була протидія ставленню до російської мови як до "мови окупантів". Проблема не була б настільки гострою, якби противники закону більше боролися за українську мову, а не протистояли російській", - сказав в інтерв'ю ВВС Україна керівник компанії "Research & Branding Group" Євген Копатько.
Запеклий противник ухвалення закону Володимир Яворівський також каже про політичні наслідки, але дещо інші.
"Звісно, тепер цим законом користуються регіонали, уся чиновницька рать, яка тепер вільніше використовує російську. Їм справді тепер легше. І це - певна моральна перевага. Проте назагал, у загальнодержавному і загальнолюдськомому вимірі мало що змінилося. Закон напівмертвий, напівлежачий, хоча, звісно, він, як терміт, під'їдає коріння українськості", - вважає опозиційний політик.
Гроші і бізнес
Володимир Яворівський нагадує, що ще під час ухвалення мовного закону лунала інформація про те, що для його втілення необхідно мати у держбюджеті 17 мільярдів гривень.
Це були підрахунки міністерства фінансів. Начальник відділу департаменту фінансів соціальної сфери мінфіну Валентина Брусилова, називаючи тоді таку цифру додаткових бюджетних витрат, мала на увазі необхідність забезпечити державні та комунальні установи перекладачами з регіональних мов, а також відкрити додаткові класи та групи у школах і дитсадках для представників національних меншин. Окрім того, до цієї суми представниця мінфіну включала заміну дорожних знаків, табличок з назвами вулиць тощо.
"Безумовно, цей закон готувався і ухвалювався, перш за все, заради російськомовних громадян. Але законодавче закріплення статусу російської мови - це був вимушений захід, реакція на внутрішньополітичну ситуацію в Україні" - Євген Копатько, політолог
Проте кошти у державному бюджеті на це виділені не були. Як і не було втілено більшість із перерахованих вище заходів. Як твердить депутат Володимир Яворівський, уряд "скинув" ці проблеми на місцеві органи влади, які насправді не мають грошей на такі заходи.
Невдовзі після ухвалення суперечливого закону Європейська бізнес-асоціація прогнозувала виникнення проблем для бізнесу, передусім - для продовольчої і фармацевтичної галузей, оскільки закон зобов'язував маркувати продукцію регіональними мовами.
Проте і ця норма закону "забулася", оскільки - тепер це підтверджують і ті, хто голосував за закон, - не вона була найбільш принциповою під час ухвалення закону.
"Питання мовної політики - набагато глибше. Наші опоненти не хочуть розуміти того, що невизнання інших мов і, перш за все, російської, веде до того, що створюється прошарок людей, які не визнаватимуть українську мову, і не лише на побутовому, але й політичному рівні. Це актуально для Півдня, Сходу України. Ті, хто заявляє про загрози українській мові, насправді нічого не зробили для її підтримки", - сказав у коментарі ВВС Україна представник Партії регіонів Владислав Лук'янов.
Дослідження наслідків дії закону про мови у низці областей України демонструють, що перш за все, він легітимізував ситуацію, яка в Україні зберігається багато років поспіль: жителі російськомовних регіонів, як і раніше, користуються своєю мовою там, де вважають за необхідне. Більшість міст і сіл, де компактно проживають представники інших національних меншин, так само послуговуються своїми мовами і мовний закон мало що їм додав. Натомість, ті, хто реально претендував на таке право, зокрема, болгари в Одеській області та кримські татари у Криму, поки що від дії мовного закону не отримали нічого.
Крим: кримськотатарська і далі без прав
У вересні минулого року Рада Міністрів Криму затвердила план заходів із реалізації в автономії мовного закону. Документ, зокрема, передбачав, що влада сприятиме застосуванню і вивченню державної і регіональних мов у державних і комунальних навчальних закладах, їх використанню в діловодстві, документації, листуванні з органами влади тощо.
Цей план мала ухвалити Верховна Рада Криму, однак досі цього не зробила. Керівники автономії заявляли про пряму дію мовного закону і обіцяли, дочекавшись офіційних довідок від управління статистики про національний склад півострова, почати безпосереднє його впровадження. Прем’єр-міністр Криму Анатолій Могильов переконував, що в автономії, крім російської, регіональний статус здобуде кримськотатарська мова.
Однак зрушень не сталося. Відомі лише дві публічні спроби офіційного застосування кримськотатарської мови. Перша – на початку вересня минулого року, коли журналісти інтернет-видання "Аргументы недели – Крым" надіслали запити кримськотатарською до голови уряду автономії Анатолія Могильова, спікера Володимира Константинова та представника президента Віктора Плакіди. Лише останній відповів журналістам згідно з нормами нового закону.
Другий випадок – коли наприкінці вересня заступник голови кримськотатарського меджлісу, депутат місцевого парламенту Рефат Чубаров виступав на сесії рідною мовою і йому надали не дуже фахового перекладача.
"У Криму, як і раніше, тотальне домінування однієї мови – російської. Закон не працює, не видно навіть прикладів його функціонування. Закон популістський, і ясно, що він ухвалювався під парламентські вибори, щоб привабити електорат російськомовних регіонів", - сказав ВВС Україна головний редактор "Аргументы недели – Крым" Заїр Акадиров.
Луганськ: у судах стало легше
У Луганській області 13 із 17-и районів області та 14 міст обласного підпорядкування підтримали мовний закон. Минулого року районні ради проголосили, що основною мовою роботи, діловодства і документації є державна мова, але може також використовуватися російська.
"На повсякденне життя луганчан мовний закон не вплинув, оскільки люди у нас як користувалися, так і користуються російською", - каже луганський адвокат Ігор Чудовський.
"Щодо органів влади, то документи там, як і раніше, переважно видають українською, за винятком органів місцевого самоврядування, де документів російською стало більше. Правоохоронні органи власну документацію ведуть лише державною мовою", - підсумовує Ігор Чудовський.
"У судових інстанціях ситуація змінилася", - вважає луганський адвокат Сергій Щуров.
За його словами, у кримінальних процесах можна було користуватися і російською, і українською, багато процесів у судах слухали російською. Але цивільні справи могли слухати лише українською, бо щодо цього існувала пряма норма закону.
"Якщо особа не володіла українською, фактично вона була позбавлена права на захист: вона мала за власний рахунок найняти перекладача, суди відмовлялися приймати документи російською мовою. Тобто була можливість маніпулювати судовим процесом: деякі цивільні справи вигравали лише завдяки тому, що одна із сторін не володіла українською. Зараз такої практики вже немає", - каже адвокат.
Донецьк: українських класів не поменшало
Донецькі обласна і міська ради, а також низка місцевих рад нижчого рівня проголосили статус регіональної російської мови. Місцеві греки на це не претендували, оскільки не підпадали під вимоги закону про наявність 10% носіїв цієї мови від загальної кількості мешканців території.
Багато заяв захисників мовного закону стосувалися права навчатися у школі російською. Проте начальник управління освіти Донецької облдержадміністрації Юрій Соловйов каже, що станом на осінь 2012 року пропорція тих, хто навчається українською та російською, не змінилася.
"Навіть на 1,5% більше дітей, ніж торік, записалися до першого класу з українською мовою навчання. Це менше, ніж ми прогнозували, але все одно було зростання. На 2013 рік заяви батьки ще не подавали, але гадаю, той консенсус, який склався, - приблизно 50 на 50 відсотків (українська мова навчання та російська), - так і залишиться", - сказав чиновник у коментарі ВВС Україна.
Він також твердить, що за п'ять останніх років не отримував від батьків жодної скарги із приводу мови навчання; із претензіями зверталися лише дві громадські організації. Юрій Соловйов каже, що було б неправильно сподіватися на те, що після набуття чинності закону про мови стануться великі зміни.
"Якщо діти навчаються шість років в українському класі, а з сьомого у них буде можливість перейти до російського класу, навряд чи це буде правильно, оскільки державне замовлення було саме під таку кількість учнів, які навчалися українською", - підсумовує Юрій Соловйов.
Буковина: для румунів нічого не змінилося
У Чернівецькій області румунська мова стала регіональною для понад 46 тисяч жителів.Ідеться про Герцаївсьий район, до якого входять місто Герца та 23 села, і який має 25 кілометрів спільного кордону з Румунією. Регіональною румунська тепер стала також у селах Сторожинецького району.
Секретар Йорданештської сільради Мар'яна Савюк розповіла, що послуги з боку сільської ради, організацій та установ на території села і раніше надавалися румунською мовою. Так само двома мовами - українською і румунською - позначалися назви установ у селі.
"Тому після ухвалення нового закону у селі нічого не змінилося", - підсумувала пані Мар’яна у коментарі ВВС Україна.
Те саме кажуть і в інших сільських радах: документація, як і раніше, ведеться лише українською мовою, але населення може отримати будь-які послуги румунською.
"Це усе було і раніше, але тепер це узаконено, - розповідає Василь Терицану, голова обласного фонду культури "Дім румунської мови", головний редактор газети "Аркашул". - Послуги надаються рідною мовою, і це відповідає європейським нормам і стандартам".
Закарпаття: угорці задоволені, хоч закон і не діє
Угорська мова стала регіональною з ініціативи двох угорських партій у населених пунктах двох районів області - Виноградівському та Берегівському.
Проте виявилося, що виконати усі норми мовного закону не так просто. Зробити бланки, печатки, вивіски тощо двома мовами - угорською і українською - завдання нескладне, а ось опанувати нову регіональну мову тим, кого закон зобов'язує - державних службовців - поки не вдалося. Навіть у Берегові, 48% жителів якого - угорці, лише третина чиновників володіє угорською.
Викладач Закарпатського угорського інституту ім. Ф.Ракоці ІІ Іштван Черничко, однак, каже, що вимога про двомовність документації та вивісок також ще не виконана, бо на це потрібні додаткові кошти.
"Ухвалення закону для угорської мови був однозначно позитивним. Однак про наслідки його дії поки що рано говорити, хоча б тому, що немає всіх умов для його виконання", - сказав пан Черничко у коментарі ВВС Україна.
"Знаю, що директори двомовних шкіл в області вже отримують від батьків заяви з проханням видавати учням двомовні атестати. Наші випускники також збирають підписи під проханням видавати їм двомовні дипломи. Але побачимо, як реагуватиме на це міністерство освіти та уряд", - додає представник угорської громади Закарпаття.
Окрім того у селі Біла Церква Рахівського району статус регіональної отримала румунська мова, проте місцева влада каже, що і до нового закону послуговувалися у діловодстві українською і румунською, тому особливих змін не сталося.
