Обурені закарпатці, яким схоже увірвався терпець, уже майже тиждень самотужки блокують дорогу, якою вивозять вирубаний ліс. Експерти кажуть, що гнів та протести бездіяльності влади можуть наростати.
Новина про те, що жителі закарпатського села Тур’я Бистра самовільно встановили шлагбаум та перекрили рух для лісовозів шокувала інфорпростір минулої середи.
Відтоді справою зайнялися правоохоронці – і прокуратура, і міліція, однак протести тривають досі.
Ми звернулися до провідних закарпатських експертів за роз’ясненням ситуації, адже кожна зі сторін наголошує на своїй правоті.
Разом з тим, той факт, що люди вийшли на вулиці та не відступають попри загрозу санкцій з боку правоохоронців, є дуже красномовним.
Історик, професор Сергій Федака:
– Ліс - це багатство Верховини. Звичайно люди не задоволені, що його вивозять, при цьому населення немає жодного зиску, до того ж, вантажівки руйнують ґрунтову дорогу, і потім до людей не може приїхати швидка. Зараз така кризова ситуація, що маси радикалізуються, думаю, що такі виступи буду ще. Скоріш за усе активність населення навесні збільшиться.
Кандидат соціологічний наук Федір Шандор:
– Це не перший раз люди протестують, схожа ситуація була у Лопухові. Таке явище стало типовим для населення територій, де здійснюють вирубку дерев з повним ігноруванням нормативів, за відсутності професійних кадрів, які роблять компетентні експертні висновки стосовно транспортного навантаження на дорожнє полотно. Приклад жителів с.Тур’я Бистра, по-перше, продовжує епопею виходів людей, по-друге, може стати початком протестів щодо владної бездіяльності стосовно лісогосподарської сфери. Схожі явища можна очікувати і в інших населених пунктах, де проводиться хижацька експлуатація надр.
Політолог Віктор Пащенко:
– Тут є дві сторони: якщо проблему розглядати локально, то у суспільстві завжди виникають конфліктні ситуації, і у законодавстві багатьох європейських країн задеклароване право людей на протест, чи то з екологічних, чи економічних, чи інших питань. З одного боку це нормальна практика. Але якщо глянути на нинішню ситуацію в Україні, то протестні настрої хоч і поки абстрактні, швидко накопичуються. В країні йде монополізація влади, суспільно-політичного життя, воно зосереджене в руках однієї сім’ї. Їй підпорядковані усі суспільні інститути, суд, преса. Закупорюються можливості громади впливати на своє життя. Перечинці також не мають впливу на інституції в районі, тому й вийшли на протест. У країні зростає назадоволення, в результаті ми маємо підпали машин, протести під судами, невмотивовані спалахи люті. На Закарпатті чи в Києві протестують під судами, тому що люди відчувають, що система не працює, а можновладець вислизує з під закону, а в десь засуджують невинних на догоду слідчим. У тотально корумпованій країні, де закупорені соціальні ліфти і легальні можливості впливати на процеси, кількість вуличних заворушень у найближчі два роки буде зростати. І якщо на Західній Україні це будуть переважно локальні протести, то на Сході, де інша ситуація і інші проблеми – це може закінчитися навіть неконтрольованими бунтами.
