Хотіли золота, а маємо екологічну проблему. Євро ’2012 наближається, а на дорогах Закарпаття – воротах країни – яма на ямі. Ці проблеми нашого краю стали головними темами Координаційної наради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради, що пройшла 8 квітня у Берегові.
Почали розмову з екологічної ситуації на сумнозвісному, вже зупиненому Мужіївському золоторуднику. Голова обласної ради Іван Балога, відкриваючи засідання, зазначив: із цією проблемою самотужки місцева влада не впорається – ні берегівська районна, ні закарпатська обласна. Тож треба долучати загальнодержавні структури. Іван Іванович принагідно нагадав: саме так нашій області нарешті вдалося позбутися преміксу. У цей же спосіб слід діяти і з вирішенням проблеми Мужієва – виробити чіткий план дій, відтак звертатися до уряду.
Представник державної екологічної інспекції в Закарпатській області Юрій Бандурович нагадав, що підприємство припинило роботу 5 років тому, а торік господарський суд області взагалі визнав ТОВ «Закарпатполіметали» банкрутом і почав процедуру ліквідації. Екоінспекція тим часом видавала приписи щодо потреби будівництва очисних споруд для нейтралізації дощових кислотних стоків на всіх промислових майданчиках рудника. Але цього через брак грошей ніхто не зробив. Нині на території підприємства 5 відвалів, на яких зберігається 164 тисячі тонн рудовмісних порід. Екологи встановили: основні джерела забруднення довкілля – саме відвали руд, які містять сульфіди й окиси важких металів. А оскільки рудник географічно розміщений зверху, то непотріб стікає вниз до меліоративних каналів у Мужієві. Що коїться у самих шахтах золоторудника, нині невідомо нікому: Держгірпромнагляд заборонив туди будь-кому спускатися, оскільки це небезпечно для життя. А ще, наголосив пан Бандурович, під час процедури ліквідації підприємства не зроблено екологічного аудиту.
Водночас начальник Закарпатської геологорозвідувальної експедиції Василь Клямка заявив присутнім, що екологічні наслідки діяльності підприємства не є настільки негативними, як про них говорять останніми роками. «Для нейтралізації важких металів розроблено спеціальні методики, і їх можливо застосувати в Мужієві», – вважає науковець.
Вислухавши думки всіх зацікавлених, Координаційна рада рекомендувала голові обласної ради звернутися до ліквідатора ТОВ «Закарпатполіметали» та Природоохоронної прокуратури з вимогою забезпечити екологічний аудит об’єкта. А управління охорони навколишнього природного середовища, державну екоінспекцію й санітарно-епідеміологічну станцію попросили постійно моніторити довкілля в районі підприємства, а також брати на аналізи питну воду в Мужієві. Звернулися члени ради й до облдержадміністрації – розробити для розгляду депутатів проект звернення до Мінпромполітики та Мінекології про виділення коштів. За ці гроші треба провести експертизу технічного стану дамби хвостосховища та очистити від замулення ставок-відстійник і відвідний канал у Мужієві.
«Щодо екологічного впливу діяльності золоторудника, то досі цьому питанню не надавалося достатньої уваги, – прокоментував Іван Балога. – Свого часу, коли відкривали підприємство, і громадськість, і місцева влада очікували від нього позитиву, великої соціальної розбудови Берегівщини. На жаль, цього не сталося. Нині не час шукати винних. Нам слід екологічне питання винести на широке обговорення, об’єднати довкола цього громадські організації й органи місцевого самоврядування».
Інша проблема, яку розглянула Координаційна рада, – стан доріг. За інформацією першого заступника начальника ДП «Служба автомобільних доріг у Закарпатській області» Василя Заяця, нині загальна довжина крайових шляхів становить понад 3 347 кілометрів, із яких 2 711 км дороги місцевого значення, 636 км – державного. 62 % шляхів – у гірській місцевості, 55% – поблизу річок. «Щорічно автодорожня галузь області потребує 150 мільйонів гривень на поточний ремонт, – констатував Василь Заяць. – Натомість цього року служба поки що отримала лише 37 мільйонів».
Дорожник також наголосив, що в останні три роки через брак грошей не будувалися ні об’їзна дорога навколо Берегова та села Астей від КПП «Лужанка», ні об’їзна на трасі «Київ-Чоп» навколо Ракошина. А це має бути зроблено в рамках підготовки до Євро ’2012.
Оцінюючи стан закарпатських шляхів, голова обласної ради був відвертим – вони мали б бути кращими. «На останній Раді регіонів Президент України Віктор Янукович доволі критично висловився з цього питання і вимагає динаміки та нових підходів у ремонті й будівництві доріг, – зазначив Іван Балога. – Щодо Закарпаття, то є такі речі, які можна робити без суттєвих капіталовкладень. Це насамперед утримання придорожньої інфраструктури, висадження дерев, скошування узбіч».
Представники Координаційної ради констатували: стан автодоріг області – незадовільний, а обсяг фінансування галузі – недостатній. Відтак присутні рекомендували голові облради винести на розгляд обласних депутатів звернення до уряду, аби Київ збільшив видатки на підготовку дорожньої інфраструктури області до Євро ’2012. Облдержадміністрацію члени Координаційної ради попросили винести на розгляд чергової сесії зміни до регіональної програми будівництва, ремонту й утримання шляхів. А до служби автомобільних доріг – ставити підрядникам вимогу дотримання гарантійного терміну відремонтованого полотна.
