З року в рік закарпатці масово спалюють опале листя дерев, траву, залишки городини, гілки та сухостій. Мовляв, мій дід так робив, і я так роблю. Чому спалювати небезпечно, яке покарання передбачене за спалювання трави та листя, та що робити з непотребом восени? Mukachevo.net знайшло відповіді на ці питання.
Розпочнемо з того, що спалювати листя та траву це справді дуже небезпечно. Шкідливі сполуки (наприклад бензопірен) потрапляють у повітря при спалюванні і здатні згубно вплинути на організм людини, особливо страждають від цього діти. Вдихання диму від тліючого листя може провокувати легеневі захворювання та навіть онкологію.
Відповідальність за спалювання листя та трави
Важливо також знати, що за спалювання трави чи листя в Україні передбачена цілком реальна відповідальність. Якщо поліцейські помітять факт розведення такого багаття, вас швидш за все оштрафують.
Як розповіли редакції Mukachevo.net у Головному управлінні національної поліції Закарпаття, така відповідальність передбачена статтею 77 з позначкою 1 КУпАП, тут йдеться про випалювання рослинності на полях, луках, пасовищах, або ж випалювання залишків такої рослинності, чи опалого листя на землях сільськогосподарського призначення та інших зелених насадженнях. Йдеться про будь-яке місце окрім лісу та приватної території. То за таке порушення громадянин заплатить від 3 060 до 6 120 гривень штрафу.
А якщо ці дії вчиняють посадові особи то штраф починається від 15 300 гривень до 21 420 гривень.
Якщо ж ці самі дії були вчинені на території природно-заповідного фонду, штраф для громадян починається від 6 000 гривень.
За спалення листя на приватній території, тобто у себе у дворі, людину притягують до відповідальності за статтею 152 КУпАП. Тут йдеться про порушення державних стандартів норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів. Штрафи від 340 до 1 360 гривень. Посадові особи від 850 до 1 700 гривень.
Компостувати - найкращий вихід з ситуації
Ну і найголовніше питання - що ж робити з залишками городити восени? Відповідь - компостувати. По перше, це збереже ваше здоров’я, по друге, це не нашкодить навколишньому середовищу, а навпаки - допоможе йому. Адже компост чудове органічне добриво.
Як правильно робити компост та який він буває
Компостувати насправді дуже просто, і за умови, що все зроблено правильно, вже на наступний рік у вас буде прекрасне добриво власного виробництва.
Можна зробити компост в землі, або над землею. Для цього необхідно викопати яму чи змайструвати наземну конструкцію з металічної сітки.
Кілька правил вдалого компосту:
- Чергуйте зелені відходи (трава, бадилля, зелене листя) з сухими (сухе листя, сухостій, гілки)
- Пересипайте шари ґрунтом (у ґрунті вже є багато необхідних для швидкого розчеплення елементів)
- Використовуйте поліетилен (його можна постелити на дно ями, або прикрити її згори, тоді процес компостування буде проходити швидше)
- Час від часу перемішуйте вміст компостної ями
- До компосту можна додавати органічні відходи (шкарлупа яєць, горіхів, очистки картоплі, яблук та інше), не варто додавати залишки м’яса чи риби.
Якщо ж ви лінивий господар, можете опале листя просто згребсти під дерево, воно слугуватиме додатковим утепленням для рослини, а на весні його можна перекопати та отримати добриво.
Ось кілька прикладів, свідомих закарпатців, які компостують і всім радять це робити:
Макс Адаменко - туризмознавець
Мене надзвичайно захопив досвід компостування Франції. Там навіть у лісах збирають нижні гілки дерев та складають їх у купи, потім щедро поливають водою, все це починає перегнивати і в середині такої купки при розкладанні утворюється температура до 80 градусів Цельсія, креативні французи провели туди труби і мають теплу воду, приблизно 4 літри за хвилину. Я теж в цьому році спробував зробити компост, навесні побачу, що вийде. Я робив саме наземний варіант. А ще бачив, як прямо навколо дерева майструють невеликий циліндр з сітки і туди складають опале листя. Воно там собі перегниє і стане добривом для того ж дерева.
Зоя Туряниця - учителька, майстриня
Я стараюсь сортувати і компостувати. Наприклад, яєчні шкарлупки, кавову гущу я складаю у коробочки, які гарно оформила і потім яєчні шкарлупки віддаю мамі в село, там їх подрібнюють і дають курям, а залишки кави чудове добриво для квітів, або просто для ґрунту на ділянці. Таке, як бананові шкурки чи інші органічні рештки ми також складаємо окремо, щоб потім компостувати. Щоб ви знали, неприємний запах із смітника вдома може бути тільки від органічних залишків. Тому їх у загальний смітник краще не кидати. Потім листя, траву, яку кілька разів за сезон косимо, складаємо у яму і за кілька сезонів можна використовувати чудовий компост. Скажу вам з власного досвіду, що він у рази кращий за те, що можна купити в магазині, чудово підходить для кімнатних квітів і абсолютно безкоштовний.
Наталія Васько - пенсіонерка
Я компостую вже близько 5-ти років. Колись в Інтернеті натрапила на цікаву японську технологію. Там казали про те, що за допомогою спеціальних бактерій середньостатистична родина за рік може виготовити до 500 кг чистого компосту. Мене це дуже зацікавило, я замовила ті висівки зі спеціальними бактеріями і результат справді чудовий. Та, як виявилось, нічого секретного в цьому немає, бо технологія дуже схожа до тієї, якою користувалися ще наші предки. Це звичайний процес квашення і головне умова тут, щоб кисень не потрапляв у компост. Тоді процеси відбуваються дуже швидко. Зараз я маю кілька спеціальних герметичних відер в яких перетворюю на компост рештки їжі, а такі відходи, як листя, трава я поміщаю у великі поліетиленові мішки, також додаю туди трохи спеціального розчину для прискорення перегнивання і все. Шкода, що не всі люди розуміють наскільки важливо компостувати. Звісно, це не так просто, як спалити чи викинути у сміття, але користь для нас та нашої планети колосальна.
Також нагадаємо, що закарпатець вигадав технологію створення паперу з опалого листя.
Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.
Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.
Дізнайся першим!
