Цими днями підприємці рано-вранці вишиковуються у довгі, аж на вулиці, черги під податковими інспекціями. Рядові податківці змушені працювати до пізнього вечора і навіть у вихідні. Така яскрава ілюстрація наслідків запровадження довгоочікуваної, роками розроблюваної «податкової біблії».
До того ж, із 1 квітня вступають у дію окремі нові норми. До чого це вже призвело і що треба мати на увазі підприємцям, «Замок» розпитував юриста-господарника, керуючого партнера юридичної компанії «Греца і Партнери» Ярослава Грецу, який спеціалізується у сфері податкового права.
– Ярославе Васильовичу, третій місяць держава живе за новим Податковим кодексом. Про які плюси і мінуси свідчить практика?
– Позитивним є сам факт: усе, що стосується податків, зведено в єдиний кодекс. Досі податкове законодавство було розпорошене, регулювалося значною кількістю нормативно-правових актів, тому складно було і розібратися в ньому, і застосовувати.
Але позитивні зміни за формою, на жаль, нівельовані негативом за змістом цього документа.
Не виправдав кодекс основного завдання – проведення податкової реформи, спрямованої на розвиток економіки і стимулювання бізнесу до збільшення обсягів виробництва, що у перспективі призвело б до зростання надходжень до бюджету.
Наша держава, на відміну від більшості країн, які в умовах складної економічної ситуації, реформ, давали можливість платникам, завдяки зменшенню податкового навантаження, розвиватися, вкладати інвестиції, пішла іншим шляхом. Бізнес, приватні підприємці нині під серйозним пресом – і безпосередньо фінансовим, і через діяльність контрольних органів.
– Але ж ніби і менше треба платити податків, і менші ставки…
– Скорочення кількості податків відбулося за рахунок малоефективних платежів, які й раніше не несли якогось серйозного навантаження на платників. А зменшення основних податкових ставок відтерміноване. Тільки з податку на прибуток вона з 25 % знизиться до 23 уже з 1 квітня.
– Підприємці нарікають, що суттєво «розв’язали руки» контрольним органам.
– Так, насамперед, зросли повноваження податківців. Розширено можливості проведення документальних перевірок. Збільшено кількість підстав для позапланових перевірок, запроваджено фактичні, а також визначено досить широке коло підстав для їх проведення. На жаль, завдання наповнення бюджету вкотре виконують за рахунок витискання останнього з платників.
Інший негативний чинник – збільшення міри відповідальності. Новий кодекс передбачає і нові види штрафів. Якщо раніше, до прикладу, за наслідками перевірок штрафували тільки у разі донарахування сум податкових зобов’язань, то зараз можуть покарати і при зменшенні від’ємного значення з податку на прибуток. Тобто, скажімо, підприємство визначило суму збитків, а податківці нарахували, що вони менші, то хоч і не визначили суми податку до сплати, доведеться на суму зменшення збитків заплатити штраф. Розширюються можливості застосування такого жорсткого заходу, як адміністративний арешт активів.
– Одна з найболючіших проблем підприємців – повернення ПДВ. Чи є якісь позитивні зміни?
– Останнім часом розпіарили передбачене урядом автоматичне відшкодування ПДВ. Воно мало би застосовуватися до окремої категорії платників за умов, наприклад, що вартість їх основних фондів перевищує суму бюджетного відшкодування, за певної кількості працюючих і відповідного рівня їхніх зарплат тощо. Однак наразі в усій державі визначено аж… 24 (!) платників, які отримали право на автоматичне відшкодування. А всі інші й надалі стикатимуться з цією проблемою.
Позитив – те, що кодекс передбачає зменшення ставок сплати ПДВ до 17 %, хоч і з січня 2014 року. Також, нарешті, передбачена відповідальність за несвоєчасне відшкодування ПДВ. Досі, якщо платник вчасно не розрахувався, то до нього застосовували надзвичайно жорсткі санкції – штрафи, пеню. Тепер і держава мала би платити пеню за невчасне відшкодування. Проте я скептично оцінюю реальність застосування цієї норми. Багатьом підприємцям уже так давно боргують, що вони вже й не сподіваються отримати навіть основної суми відшкодування. Отож, розраховувати ще й на виплату пені можуть, очевидно, лише наївні платники податків.
– Суттєві зміни торкнулися і сплати податку на прибуток.
– Так, квітневе зменшення ставки з 25 до 23 % не останнє – з 21 січня 2012 року ставка буде 21 %, із 2013-го – 19 %, з 2014-го – 16 %.
Також для окремої категорії малих підприємств запроваджується так звана нульова ставка, що може бути справді цікаво для платників. Вона поширюється на підприємства, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком із початку року не перевищує 3 мільйонів гривень та нарахованої за кожен місяць зарплати (доходу) працівників є не меншим, ніж 2 мінімальні заробітні плати. Ця норма діятиме до січня 2016 року. Водночас у законі обумовлена ціла низка категорій платників, на які нульова ставка не поширюється.
Найбільш суттєва зміна – порядок ведення обліку. Податковий облік суттєво наблизили до правил і стандартів бухгалтерського. Раніше валові доходи і витрати формувалися за правилом першої події, тобто у зв’язку з отриманням коштів або з продажем товару. Нині ж виникнення доходів або витрат прив’язані до фактичної передачі права власності на товари або з фактичним виконанням робіт чи наданням послуг. Тобто аванси уже не враховуватимуться ні в доходи, ні у витрати.
– Основним каменем спотикання при прийнятті Податкового кодексу були протести малого бізнесу. Але чи можна говорити про крапку в долі спрощеної системи оподаткування?
– Підприємці відстояли свої права на спрощену систему, але, швидше за все, ця перемога лише тимчасова – урядовці відверто говорять про те, що зміни відбудуться, і, думаю, найближчим часом. Вважаю, що спрощену систему, яка діяла досі, необхідно змінювати, удосконалювати. Потрібен диференційований підхід до різних категорій платників. Адже відомо і чимало випадків, коли цією системою зловживали для явної мінімізації. Та не можна, як кажуть, разом із водою для купелі вихлюпувати й дитя. На моє переконання, спрощена система оподаткування однозначно повинна бути збережена.
Ще один нюанс – із 1 квітня витрати на придбання товарів і послуг від платників єдиного податку не будуть враховуватися у складі витрат платника податку на прибуток при визначенні об’єкта оподаткування, крім витрат на послуги з інформатизації. Із платниками єдиного податку тепер невигідно буде працювати і малі підприємці втратять ринки збуту, клієнтів, контрагентів. На жаль, у нас часто воліють просто заборонити, ніж удосконалити й ефективно контролювати.
– Чому під податковими зараз стоять черги?
– Запроваджено щомісячну звітність щодо податку з доходів фізичних осіб. Новим податковим законодавством цю вимогу поширено на всіх підприємців-фізичних та юридичних осіб, які повинні звітуватися про суми, виплачені найманим працівникам. При цьому звітувати змусили всіх, навіть незалежно, чи є наймані працівники. Раніше це правило діяло лише для тих суб’єктів, які мали найманих працівників і звітність була щоквартальна, а не щомісячна.
Не існувало жодних проблем щодо адміністрування цього платежу, тому зовсім незрозуміло, нащо було ускладнювати ситуацію.
– Податковий кодекс ввели, а тепер, виявилося, не вистачає численних документів для його реалізації. Чого саме?
– Простіше назвати, чого вистачає. Кодекс тягне розробку цілого ряду підзаконних правових актів, які деталізують застосування його положень. Особливо це стосується процедури адміністрування платежів, розробки типових форм податкових документів, у тому числі й декларацій. Нині ж вимоги є, а як їх реалізувати – питання.
На жаль, податкові служби з розробкою цих форм не встигають, усе робиться «по ходу». На мою думку, затверджувати Кодекс треба було в пакеті з цими актами, і робота над ними мала тривати паралельно з розробкою самого кодексу.
– Недарма ж законодавство передбачало, що приймати податкові зміни треба щонайменше за 6 місяців до початку нового бюджетного року.
– Безумовно. Мабуть, це був би той оптимальний термін, аби платники могли і вивчити новий документ, і спланувати свою роботу з урахуванням нових вимог. Податкове законодавство, на мій погляд, – одна з найбільш складних сфер правозастосування, там надзвичайно багато нюансів, і кожен із них може потягнути за собою дуже серйозні фінансові наслідки. Помилки у податковому законодавстві коштують дуже дорого, а уникнути їх у нинішній ситуації буде дуже складно.
– Що б ви насамперед порадили підприємцям?
– Важливо знати податкові зміни. Бо хоч і декларується, що перші півроку штрафні санкції становитимуть одну гривню, але й донарахування самих сум податків, навіть без штрафів, боляче б’є по бізнесу.
Дуже важливо чітко знати свої права та обов’язки і, водночас, контролюючих органів, оскільки не секрет, що навіть за широких повноважень вони часто зловживають ними і виходять за допустимі межі.
Хочеться сподіватися, що на практиці податківці із розумінням ставитимуться до спірних ситуацій і не забуватимуть, що у Податковому кодексі існує правило: всі неузгодженості, колізії правових норм повинні трактуватися на користь платника податків. Досі це практично не застосовувалось. Роз’яснення ДПА України завжди носили фіскальний характер, і колізійні норми трактувалися не на користь платників. Підтвердженням цьому є широка судова практика, коли лише суди ставали на бік підприємців.
– Нововведення торкнулися не лише підприємців, а всіх громадян. Які найсуттєвіші?
– Якщо раніше для всіх була єдина ставка – 15 % податку на доходи, то зараз стільки платитиметься із зарплати, що не перевищує 10 її мінімальних розмірів, і 17 % із вищих доходів.
Якщо людина продаватиме житлову нерухомість, то отриманий від цього дохід не оподатковуватиметься, якщо продаж здійснюється не частіше одного разу на рік, а нерухомість була у власності продавця більше 3 років. В іншому разі – ставка 5 %.
Запроваджено також податок на житлову нерухомість, який треба буде сплачувати з початку 2012 року. Не стягуватиметься він із власників квартир площею до 120 квадратних метрів і житлових будинків до 250 квадратів.
З 2015 року впроваджується оподаткування доходів від розміщення банківських депозитів. Експерти попереджають, що через це можуть зменшитися вклади у банки, що негативно вплине на економіку та фінансовий сектор.
