Ведуча російського "Першого каналу" Ірада Зейналова пояснила чому в ефірі центрального російського телебачення взявся сюжет про буцімто «розіп’ятого» у Слов’янську хлопчика.
Відповідь прозвучала на запитання журналістки Ксенії Собчак до Владіміра Путіна щодо пропаганди в російських державних ЗМІ: "Федеральні канали сіють і розпалюють ненависть всередині суспільства. Сюжет про розп'ятого хлопчика був визнаний фейковим, ніхто за нього не вибачився. Чи вважаєте ви, що світ ділиться на ваших соратників і бандерлогів?". Однак сам Путін від прямої відповіді утримався.
Натомість це зробили за нього "придворні" журналісти.
У російських журналістів досі нема і не було доказів вигаданої трагедії
«У журналістів не було і немає доказів цієї трагедії, але це реальна розповідь реальної жінки, котра втекла з пекла в Слов'янську. Те, про що вона говорила, стало в один ряд, в ланку у вже нескінченному ланцюжку свідчень. Про долі десятків дітей, розірваних снарядами, розстріляних при спробі втекти, загиблих при авіанальотах і артобстрілах», - сказала Зейналова в прямому ефірі випуску "чергової порції" новин.
Після її коментаря на екрані з'явилися кадри жертв, зокрема дітей, загиблих, як стверджують російські журналісти, на Донбасі за час збройного конфлікту. Де зняті кадри, хто на них - натомість невідомо.
"Так, це не розпяття. Це аутодафе - спалення заживо... Життя виявилося страшнішим за фантазії. Якщо хворобливою фантазією жінки, чия психіка не витримала пекла цілодобових обстрілів Слов'янська, виявилася розповідь луганської біженки», - підсумувала Зейналова.
Тобто практично офційно визнала, що сюжет з історією про буцімто "розіп’ятого" на очах у матері хлопчика у Слов’янську, показаний на Першому каналі Росії в липні, є фейком, тобто брехнею. Тим паче, що жодних інших свідків цієї історії немає. І вона була просто вигадана жінкою, яка назвала себе біженкою.
Нагадаємо, російські ЗМІ у суботу 12 липня у прайм-тайм поширили брехню про публічну страту дитини в Слов'янську. Про це розповіла жінка на ім'я Галина Пишняк.
В Управлінні МВС України ще у липні було встановлено, що цією жінкою є уродженка одного з сіл Міжгірського району Закарпаття. Останній час вона разом зі своєю сім'єю проживала у с. Миколаївка Слов'янського району Донецької області. У 2010 році жінка вже заявляла до міліції про те, що її 16-річна донька вкрала у неї гроші. У березні цього року жінка двічі зверталася до міліції: перший раз — про те, що її побив чоловік, вдруге — про те, що він забрав і не віддає паспорт.
Серед мешканців Слов'янська жодного очевидця не знайшли
Однак слізливу історію одразу спростували самі жителі Слов'янська. Як виявилося в місті немає навіть площі Леніна. Більше того, ніхто не сфотографував скоєння злочину навіть на телефон. Тому в соціальних мережах одразу з'явилися припущення, що це фейк і жінка - просто актриса.
Журналісти російського опозиційного телеканалу "Дождь" теж намагалися знайти інших очевидців, але марно. Не зуміли достукатися і до колег - представник "Першого каналу" Лариса Кримова заявила, що вона перебуває у відпустці до 2 серпня і не має достатньої інформації для того, щоб коментувати цю новину. Журнілістки, яка знімала сам сюжет також відшукати не вдалося.
Розповіді очевидців, з якими говорив в Слов'янську кореспондент «Дощу» Тимур Олевський, також свідчать про те, що ця історія більше схожа на вигадку журналістів і приклад безсовісною інформаційної війни проти України.
13 липня Тимур повернувся зі сходу України. І в момент, коли за версією Першого каналу, в Слов'янську проводилися зачистки, він був у цьому місті, як раз на площі Жовтневої революції, яку жінка з сюжету називає площею Леніна.
Журналіст російської «Новой газеты» Євген Фельдман також розпитав жителів Слов'янська про те, чи правду повідомив російський «Перший канал» про безчинства української армії в їхньому місті. Однак жодних підтверджень не почув.
Незабаром блогери зуміли ідентифікувати "свідка" розп'яття "правосеками" 3-річної дитини в Слов'янську. "Артистку" зі Слов'янська насправді звуть Галина Астапенко. Зі Слов'янськом її пов'язує лише рідня чоловіка, Костянтина Пишняка. Її чоловік, 39-річний колишній співробітник "Беркута" служив в органах МВС з 1995 року, однак цієї весни воював на боці терориста Ігоря Стрєлкова-Гіркіна.
Українська міліція встановила, що жінка справді є уродженка одного з сіл Міжгірського району Закарпаття. Але останній час вона разом зі своєю сім’єю проживала у селі Миколаївка Слов’янського району Донецької області.
В міліції зазначають, що вона є лише "частиною тієї грандіозної афери, яку зараз проводить Російська Федерація".
На Закарпатті чекали Галину, а вона обливала родичів брудом
У селі Сойми на Міжгірщині мешкають мати та брати і сестри Галини Пишняк (Астапенко). При чому вони ріко засуджують слова своєї родички. А мати Олена Юріївна Астапенко навіть не здогадувалася про цю історію. Кажуть, що Галина вже 15 років не появлялася у рідному селі. Жодних зв'язків із нею не підтримують.
"З Галею завжди були проблеми, – розповіла Олена Юріївна газеті "Факти". – Донька ж коли підросла, почала пити, гуляти. У 19 років народила позашлюбну дівчинку, але не виховувала її. Все лягло на мої плечі, правда, сини дуже допомагали. Бувало так, що я зранку на роботу, а молодший син – брат Галі – змушений залишатися вдома, а не йти в школу, бо треба доглянути за маленькою дитиною, поки її мама десь гуляє. Одного разу, повертаючись увечері з роботи, я побачила доньку біля сільського бару в компанії якихось хлопців і запитала: «Де дитина? Ти хоч погодувала її сьогодні?» На що донька процідила своїм залицяльникам, кивнувши в мій бік: «Убийте її!» Потім увечері повернулася додому п’яна і так вдарила мене, що я відлетіла в закуток. Старший син заступився: «Мама виховує й годує твою дитину, а ти на неї руку піднімаєш?!»
Коли дитині виповнилося п’ять років, Галя разом із нею поїхала на заробітки в Чернігівську область. І знайшла там собі чоловіка. Один раз вони всі разом приїжджали в Сойми на кілька днів. Однак сімейне життя не склалося – Галя розлучилася. Пізніше вона поїхала в Київ, де познайомилася зі своїм теперішнім чоловіком і переїхала до нього в Донецьку область. У подальші роки в подружжя народилося четверо дітей...
Із закарпатською ріднею Галина Пишняк контактувала рідко. Але коли почалася війна, донька обізвала своїх братів і невісток різними словами, після чого навіть ці контакти припинилися.
А потім побачили той самий сюжет по телебаченню.
На думку старшого брата Галини Івана Астапенко, що все дуже нагадує інсценування: "Коли я подивився той сюжет, виникло враження, що це не доросла жінка, а маленька дитина, яка вивчила текст під диктовку. Сама Галя таке не могла придумати, власної думки в неї ніколи не було. Це явна заготовка. Але треба мати хоч якусь людську гідність, а не так безсовісно брехати. Про яку «СС-Галичину» розповідали бабусі в селі, якщо цієї дивізії взагалі на Закарпатті ніколи не було? Ти хоча б відкрий книгу перед тим, як нести цю маячню, щоб не виглядати повною ідіоткою!"
Брат також стверджує, що раніше намагалися Галі якось допомогти. І коли почалися військові дії на Донбасі, кілька разів закликали забирати дітей і приїжджайте на Закарпаття.
"Але коли ми запропонували Галі переїхати сюди, знаєте, як вона відповіла? «Вас усіх вішати треба! Ви бендери прокляті, котрих тільки душити, труїти й на вила піднімати!» Ви уявляєте? Ми тоді питаємо – а хто ти, якщо ми бендери? Згадай, де ти сама народилася й звідки туди поїхала! І на цьому припинили спілкування. Я навіть уявити не міг, що настільки можна зазомбувати дорослу людину, так промити їй мізки. Це наче худоба – куди женуть, туди йде й нічого не думає..."
Однак мати впевнена, що донька, якою б вона не була, такого б сама не зробила. "Це або агітація та підкуп з боку російських ЗМІ, або негативний вплив чоловіка", — каже Олена Астапенко.
"Чому пішла на це? Тут два варіанти – або за гроші, або чоловік примусив – він колишній міліціонер, який підтримує терористів. Але навіть у брехні має бути якась межа. Як донька могла сказати, ніби я пообіцяла розстріляти її, якщо ми 15 років взагалі не спілкуємося? Як може нести подібну нісенітницю мати, яка сама виховує п’ятьох дітей? Я не можу цього зрозуміти... Треба ж було на старі роки дочекатися такої ганьби", – каже старенька плакати жінка...
"Мета зйомки подібного роду відеороликів обумовлена тим, що в Росії почалися проблеми з вербуванням найманців для їх приходу в Україну", - таку версію озвучили в МВС України.
Тоді ж Міністерство внутрішніх справ за допомогою МЗС ініціювало звернення до Євросоюзу щодо заборони в’їзду до країн ЄС тим журналістам і власникам російських ЗМІ, які транслюють відверту неправду про ситуацію в Україні.
А де нині знаходиться сама Галина Пишняк, "героїня" сюжету, якому продовжують вірити тисяч людей, зазомбованих російських телебаченням по всьому світу, наразі невідомо.
Мукачево.net
