Росвигівський бій: Маловідома сторінка з історії Закарпаття

33
49

Як 80 років тому прикордонний інцидент біля Мукачева міг призвести до початку війни між Чехо-Словаччиною та Угорщиною.

Православний Свят-вечір 1939 року жителі Мукачева зустріли під гуркіт гармат і тарахкотіння кулеметів. Чехословацька артилерія завдала кілька ударів по центральній частині міста, внаслідок чого було пошкоджено міський театр, готель «Чіллаг» і декілька будинків на головній площі.

Прикордонний інцидент між чехословацькими та угорськими військами у передмісті Мукачева – Росвигові загрожував перерости у масштабний збройний конфлікт між двома державами. Повідомлення про бойові сутички заполонили перші шпальти провідних видань світу, давши привід для спекуляцій на тему можливого початку війни.

Після Мюнхенської кризи (вересень 1938) чехословацький уряд переживав кризу. Прага погодилася надати автономію Словаччині та Підкарпатській Русі (Карпатській Україні), де у жовтні 1938 р. були сформовані автономні уряди. Чехо-Словаччина офіційно перетворилася на федеративну державу чехів, словаків і карпатських українців. У цей час територія Закарпаття стала ареною «гібридної війни» з боку сусідніх Угорщини та Польщі. Прагнучи встановити спільний кордон у Карпатах, останні намагалися всіляко дестабілізувати ситуацію у краї, засилаючи через кордон групи військовослужбовців під прикриттям і добровольців для здійснення актів саботажу і диверсій у чехословацькому прикордонні.

Зокрема, угорський генеральний штаб організував диверсійно-терористичні групи «Собот Чопоток» та «Рондьош Гарда», які з початку жовтня 1938 р. регулярно непокоїли чехословацьких прикордонників і місцеве населення з півдня, намагаючись створити назовні враження про існування тут потужного проугорського руху.

Угорські апетити на край були частково задоволені Віденським арбітражем за участю Німеччини та Італії, які 2 листопада 1938 року вирішили передати головні міста Підкарпатської Русі – Ужгород, Мукачево та Берегово – до складу Угорщини. Відступ південно-східних територій із переважаючим угорським населенням призвів до порушення головних комунікаційних, економічних і торговельних зв’язків у межах одного краю.

Нова демаркаційна лінія була накреслена доволі хаотично, а часом і зовсім абсурдно. Не обійшлося і без курйозів. Так, британський журналіст Майкл Вінч, який подорожував на околицях Мукачева на початку 1939 року, описував як новий кордон буквально пройшов через подвір’я одного селянина, внаслідок чого його кури були угорськими, а когут – чеським (!). Інший приклад був не менш промовистим: саме Мукачево перейшло під угорський контроль, а міський цвинтар залишився на чехословацькому боці.

Центр Мукачева у листопаді 1938 р. після включення південно-західної частини краю до складу Угорщини

Проблеми такого роду мали бути врегульовані за участю спільної угорсько-чехословацької делімітіаційної комісії, що засідала у Будапешті. Зокрема, одним із питань на переговорах було проведення розмежування на північ від Мукачева. За рішенням арбітрів кордон мав проходити тут по Латориці, але угорці відмовилися це визнати з міркувань безпеки і вважали Росвигово частиною своєї території. Обидві сторони усвідомлювали нетривкість Віденського рішення і прагнули змінити існуюче статус-кво.

Передача південних територій Угорщині не зменшила напруги на угорсько-чехословацькому кордоні і впродовж всього періоду існування автономної Карпатської України (жовтень 1938 – березень 1939) тут майже не вщухали прикордонні сутички й інциденти, які здебільшого провокувала угорська сторона. 

Взимку 1939 року ситуація в зайнятому угорцями Мукачеві була особливо складною. За три місяці після Віденського арбітражу населення міста скоротилося із 26 тис. до 16 тис. Із колишнього торговельного центру Мукачево перетворилося на звичайне прикордонне містечко, яке внаслідок переривання залізничного і дорожнього сполучення опинилося відрізаним від головних джерел постачання і ринків збуту товарів.

Зокрема, у місті відчувався гострий дефіцит палива, зокрема деревини, постачання якої із гірських районів було заблоковано внаслідок перекриття кордону з боку угорців, які застосували тактику економічної й транспортної блокади Карпатської України. Як наслідок ціни на деревину підскочили учетверо, а у холодні місяці 1938/1939 місто практично не було чим опалювати. Закривалися громадські заклади, а міський кінотеатр працював лише один раз на тиждень.

Не кращою була і ситуація на околицях міста, зокрема у Росвигові, через який пройшов новий кордон. Британський журналіст Майкл Вінч зафіксував зміни у житті цього села, яке тільки у 1944 році стало частиною Мукачева:

«Це передмістя, в яке я вирішив заїхати, складалося з невеличких котеджів та декількох магазинів і видавалося зовсім вимерлим. Раніше усе його життя було пов’язане з Мукачевом, а тепер воно залишилося підвішеним у повітрі. Філії магазинів були відрізані від головних магазинів; роботи для мешканців цих котеджів, які раніше працювали дрібними урядовими чиновниками чи службовцями на приватних підприємствах, не було; і не було кому заходити до двох невеличких привабливих ресторанчиків у парку. Кордоном був залізничний переїзд із шлагбаумом на південній стороні передмістя. За двома зораними полями я міг бачити Мукачево та його димарі, з яких не йшов дим».

Саме Росвигово в ніч з 5 на 6 січня 1939 року стало епіцентром одного із найбільших збройних інцидентів на чехословацькому прикордонні у період так званої Другої республіки. За чехословацькою офіційною версією, о 3:55 ночі жандармський патруль, що ніс службу на демаркаційній лінії біля Росвигова, був обстріляний угорськими терористами, внаслідок чого поранення зазнав один жандарм. Підрозділ StOS (Stráz obrany státu – мілітаризованої прикордонної охорони) відразу відкрив вогонь у відповідь, внаслідок чого зав’язалася перестрілка. Після цього чехи стягнули значні військові підкріплення у силі двох рот 1-го батальйону 36-го піхотного полку, чоти прикордонників і чоти броньованих автомобілів (три бронемашини vz. 30), і під покровом ночі розпочали «зачистку» Росвигова від терористів. Не орієнтуючись у пітьмі, вони перетнули демаркаційну лінію і продовжили переслідування нападників. Під прикриттям трьох броньовиків чеські вояки в ході майже тригодинного бою витіснили угорських терористів (200 осіб) і прикордонників за Латорицю і повністю зайняли Росвигово. Дійшовши до моста, вони отримали наказ відійти за лінію розмежування.

Наслідки чеського обстрілу центру Мукачева. Пошкоджена будівля міського театру

Як з’ясувалося пізніше, командування 12-ї піхотної дивізії із центром у Сваляві було саме заскочене подіями біля Мукачева. Ініціатива у проведенні «відплатної акції» проти угорських терористів належала командиру 2-ї роти 1/36 батальйону надпоручику Ярославу Ржізі, якому напередодні командир батальйону Богумір Маржік надіслав військові резерви зі складу 4-го прикордонного батальйону та чоту бронеавтомобілів. У відповідь на постійні випади та провокації з боку угорців місцеві чехословацькі командири вирішили «показати зуби», спланувавши у таємниці від дивізійного командування операцію із захоплення Росвигова. План полягав у тому, щоб зайняти правий берег річки Латориці та вибити угорців із стратегічних позицій у передмісті Мукачева, яке за Віденським арбітражем повинно було належати ЧСР.

Один із мукачівських будинків, пошкоджений чеським артилерійським обстрілом 6 січня 1939 р.

Для цього ще ввечері 5 січня на демаркаційній лінії були сконцентровані військові підрозділи, відділи фінансистів і StOS, які отримали конкретні завдання щодо наступу на Росвигово вночі наступного дня. О 03:55 6 січня угорська прикордонна охорона була напоєна вином, після чого чехословацькі війська, не зустрічаючи спротиву, увійшли у Росвигово і зайняли місцеву школу, де розміщувалися угорська прикордонна застава. Тут зав’язалася перестрілка, внаслідок чого впали перші жертви. 

Один із мукачівських будинків, пошкоджений чеським артилерійським обстрілом 6 січня 1939 р.

На вимогу командира роти Ржіги, який командував наступальною операцією, о 5:45 до бою була залучена артилерія. Дві 100 мм гаубиці із 5-ї батареї 12-го артилерійського полку під командуванням поручика Вілема Свободи, розміщені у Чинадієві, випустили по Мукачеву та його околицям загалом 37 снарядів, поціливши у росвигівський міст, підгорянські цегляні заводи, головну площу, готель, ратушу, театр, кінотеатр, приміщення школи і декілька будівель у центрі міста, чим викликали велику паніку серед населення. У відповідь угорська артилерія зробила два постріли на чеський спостережений пункт. Після зіткнення у Росвигові чехословацькі війська о 7:35 повернулися на попередні позиції за демаркаційною лінією. 

Чехословацький броньовик Татра-30, який заїхав у рів  та був захоплений угорцями. Росвигово. 6.01.1939

Росвигівський інцидент спровокував перестрілки між угорськими та чехословацькими військами на ширшій смузі навколо Мукачева – у Підмонастирі, Ключарках, Страбичові і Чомонині. Після невдалої спроби досягнути перемир’я через зв’язкових офіцерів, о 9 год.  6 січня угорські терористи при підтримці регулярних військ штурмом захопили Мукачівський монастир василіан, де були розташовані чехословацькі військові позиції. Під час нападу їм вдалося відтіснивши чехів від Росвигова до мукачівського передгір’я. Однак вже за кілька годин чехословацькі війська при підтримці артилерії здійснили контратаку і повернули собі контроль над обителлю. Протистояння вдалося припинити ближче до вечора внаслідок домовленості між зв’язковими офіцерами. Втім, окремі постріли лунали аж до ранку 7 січня 1939 року.

Внаслідок Росвигівського бою втрати чехословацької сторони становили 2 загиблих, 3 поранених, 5 полонених і 1 броньований автомобіль, який, заїхавши у канаву, не зміг звідти вибратися і потрапив до рук угорців. Мадяри втратили  19 вбитих, 23 поранених і 4 полонених.

Угорські гонведи біля тіл загиблих чехословацьких вояків Ілька Колячука та Франтішка Вистрчіла після бою у Росвигові. 6.01.1939

Інцидент у Росвигові набув широкого міжнародного звучання, продемонструвавши рішучість чехословацької армії до оборони кордонів ЧСР. Будапешт висловив протест у Празі, звинувативши чехословацький уряд у провокації, та попередив, що наступні інциденти можуть мати далекосяжні наслідки. Польські та угорські газети писали про цілеспрямовану атаку чеських військ спільно з міфічними «боївками Волошина» на Мукачево з метою його захоплення.  У політичному плані угорський уряд скористався інцидентом, щоб привести аргумент про неконтрольованість ситуації на кордонах Карпатської України з боку Праги та звинуватити місцевий автономний уряд очолюваний Августином Волошином у сприянні терористичним нападам на Угорщину. 

Угорські військові відповіли на мукачівський інцидент здійсненням провокації 8 січня 1939 року у с. Довге Поле на південь від Ужгорода, де чехословацькі прикордонники цілу ніч перебували під обстрілом угорських терористів і регулярних військ, які перейшли демаркаційну лінію. 10-11 січня 1939 року відбулося ще кілька дрібних нападів і диверсій в околицях Ужгорода (Великі Лази, Баранинці, Барвінкош, Доманинці). 

Для врегулювання Росвигівського інциденту та з’ясування його обставин була створена спільна угорсько-чехословацька військова комісія. Переговори також велися на вищому рівні між Будапештом та Прагою. Хоча сторони так і не зійшлися в оцінці подій 5-6 січня, продовжуючи звинувачувати одна одну у провокації, їм все ж таки вдалося провести обмін полоненими та загиблими (10 січня). В результаті досягнутої 8 січня домовленості  чехословацька сторона погодилася в односторонньому порядку очистити нейтральну смугу шириною у 1,5 км на північ від Мукачева від регулярних військ. Озброєним цивільним особам було заборонено перебувати у цій зоні з двох боків. Угорська сторона зберегла за собою контроль над Росвиговим, але погодилася не розміщувати там військових підрозділів (окрім прикордонної охорони). За підсумками Росвигівського інциденту чехословацьке командування видало детальні інструкції, які забороняли військовим підрозділам переходити демаркаційну лінію навіть у випадку ворожого нападу. Також суворо заборонялося використовувати артилерію та авіацію за лінією розмежування.

Зі свого боку, міністр оборони Угорщини Карол Барта наказав скасувати диверсійні акції «Собот Чопоток» на чехословацькій території. Це однак не припинило повністю угорську дестабілізаційну діяльність у регіоні. Напади озброєних угорських груп й перестрілки у прикордонній смузі тривали ще до кінця лютого 1939 р. Внаслідок певної нормалізації ситуації 15 лютого 1939 р. чехословацьке командування навіть скасувало постійну бойову готовність своїх прикордонних загонів у Карпатській Україні. Такий стан протримався до середини березня 1939 року, коли Карпатська Україна була окупована угорськими військами.

Коментарі

І
історик

Уточнення: Карпатську Україну проголосили 14 березня 1939 р, а не в жовтні 1938 року. Тоді були ще чехи, і називалася Підкарпатська Русь. "впродовж всього періоду існування автономної Карпатської України (жовтень 1938 – березень 1939) "

.
...

обісраний діду сікоро яккщо ти нічого не тямиш то схаменися

С
Смішно

Необразованные люди написавшие комментарии против украины должны не забыть как начинался Донбасс 2014. Теперь там руины, их дома без окон, сами стали беженцами. Как бы и у вас это не повторилось. Собственно, как и было в 1939. Да и язык смешной, пишите уж лучше по-английски, по-русски. Украинский не такой.

M
Mikki

Господин Пагиря, мне кажется, ваши утверждения метафизические. Я бы промолчал, но знаете, вы не знакомы с венгерскими данными. В этом бою 2 венгерских пограничника погибли геройской смертью и были награждены высшими солдатскими наградами венгрии. Знаете, почему тот броневик съехал в канаву? а потому, что солдат Руж Йожеф выпрыгнул на капот и застрелил водителя. а другой метким винтовочным огнём подавил целое пулемётное гнездо, добив его гранатой. Господин Пагиря, обратитесь к венгерским коллегам, настоятельно Вас прошу

0
08,11

Єден пише за Волошина,дожив із фашистами свій вік.Насправді закатований у Бутирськів тюрьмі у Москві в 1945 освободителями.Другий пише за міфічних масонів.Кіть штось ни так,вічно они винні.Могла Прага тих часів потистояти биз допомоги світу Берліну.Так само як тепер Киїїв проти Москви.Розтріл січовиків гонведами був пролог Другої Світової,яка забрала 50 000 0000 млн життів.Ни дочекались допомоги уд Європи ,ни чехи ,ни поляки.Крутила,хитровала Європа тих часів,запалив і її Гітлер.

А
Айно

Не дивлячись на Мюнхенську змову, Чехословаччина могла дати відсіч Німеччині, бо мала другу за потужністю армію на континенті. Але не дала, тому що цю країну зрадила верхівка, заздалегідь сформована з масонів.

Ц
Центровський

до Правда, підтвержую, мої бабка з дідом, 90 їм років, в житьови себе не считали якимись там "украінцями", а слово Україна перший учули вообще у 45-му коли сюда зайшла совкова власть

СЗ
Студеный Звур

до 19:27 ( М.В ) не смішіть . Книга вийшла в перекладі Наталії Кирчів , і нафарширована коментарями від Лесь Белей і Олександр Пагіря .....

МВ
Майкл Вінч

"Одноденна держава" вийшла друком у видавництві Темпора, 2012,

К
кури,когути

справний адрес https://www.youtube.com/watch?v=OdA-c6orjos&t=1123s

К
кури,когути

Hranica (Hatar) - teljes film туй мож порозуміти перевод по словенськи https://www.youtube.com/watch?v=OdA-c6orjos&index=82&list=PLjbTWquncKwP8vQum1Sv3mFkuX-rqECJr&t=0s

ДП
До правди

Дай п’ять !! Хоч одна людина думае так, як Я про цього паскуду волошина ( пишу з малоi лiтери), оскiльки набiльше не заслужив священник , мать його ...!

П
Правда

Націоналісти нам завжди навязують свою тупу псевдоісторію.Пам’ятаєте,як вони сюди налізли і як біснувались,коли Облрада хотіла прийняти наш Гімн і Прапор!?Це іго самоназвалось “свідомими”,“культурними”,а по суті злобні невігласи! З такими в свій час спліхся пройдисвіт Волошин,який мав намір стати тут Президентом.Не мав людяності і кинув дітваків проти регулярної армії,а сам втихаря накивав пятами і зблизившись з фашистами спокійно прожив свій вік! Карпатська Україна-це фейк,який пару верховинців із бандерівцями рішили заштовхати в Пудкарпатську Русь!Ніколи тут люди,пересічні руснаки того часу, і не чули про Україну!

D
Dmytro

Моє невігластво. Я не вважаю історію наукою в такому виді, в якому її зараз розглядають по багатьом причинам. Я все свідоме життя скептично відносився до історії, але вчив, бо не було іншого виходу. Навіть займав призові місця на олімпіадах і вікторинах. В той момент, коли закінчилась ця необхідність - одразу припинив збагачувати ці знання. Відноситись серйозно до історії в такому ключі для мене рівносильно тому, що приймати за реальність кадри історичного кіно - наприклад Другої Світової Війни, відзнято в HD. Більше схоже на спекуляцію думками мертвих людей, працюючих на відповідний тому часу режим. Навіть в наш час важко знайти правду, наприклад Донбас. Для чого сперечатись на минулому? Тексту не читав, так я це чиясь особиста думка з приводу думок не живих людей. На рахунок фотографій - бракує фактичного підтвердження приналежності їх до певних років, але можна припустити, що люди на фото тепло одягались, носили шапки, будували з цегли ...

1
13.57

Розумне зауваження.А на Ильку ся нішто творити.У нього принцип,і вашим ,і нашим.хитрий ото є цоловік.Мадяри хвости пудняли із рузрішення АДОЛЬФА ГІТЛЕРА,ув уті часи.

СЗ
Студеный Звур

Пане Степан Ілліч абсолютно вас пуддержую у ваших дописах ! Ни творіться на обзивання .Вас обзивають або неуки інфіковані ще радянською пропагандою , яку тепер підхопили і хоснують ненависники історії нашого Краю .Друга категорія яка вас обзиває , це неошовіністи які використовують патріотичну риторику . Але правду їм уже не сховати . На жаль керівництво держави йде в них на поводу . Але думаю влади поміняються і наш народ буде визнаний ... За часів радянського союзу всіх чесали під оден грибінь , називали совецкими людьмі , або всіх русскімі .... дале буде ...

СС
Сікора Степан Ілліч

Повторяю, що Чехословацька республіка дала автономію Підкарпатській Русі, а не Карпатській Україні. Чехословаччина вже була на межі розвалу і тому, практично, нічого немогла зробити проти переіменування автономії Підкарпатської Русі в Карпатську Україну, яке буле зроблено соймом автономії Підкарпатської Русі. Чехословаччина офіційно ніколи не визнавала зміну назви та саму самопроголошену Карпатську Україну. Навіть Волошин у всіх документах писав дві назви Підкарпатська Русь (Карпатська Україна). Ще одне, панове, дотримуйтесь толерантності в дискусії. Обпльовувати інших легко, сховавшись за ніком. Ніякої відповідальності за свої слова. Панове, вчіть історію.

СІ
Сікорови і другим сліпим маразматикам

Ви побзирайте вирізку з газети і січня 1939. Там чітко пише - Карпатська Україна. Така назва була затверджена ще восени 1938 року, коли Прага автономію дала. І чехи молодці, дали все таки мадярчукам по зубам, не лем прхали із ген. Прхалом гет.

Т
ТЕ

Народ не спиричайтеся між собою. Всім гарного дня.

Д
до-McMurphy

А Ти -Вийди До Ратуші, і Подивися Хто Її Постройив! Друже Не Проганяй! і не Заступася за Окраїну, Бо із За Неї Ти Такий Тупий і Голодний!

І
Історик

Ви Окраїнці! Покажіть Хоч Одну Історичну Будівлю Великої-(Карпатьської Окраїни!) Ви Показати Не Зможете! Чому?- Бо Такого Ніколи Не Боло! За Трицять! (30) Років!! Стільки існує Лише Україна!!! Ні Одної Дороги-Ні Одного Даже Моста Не Було Построєно- В Цій «Великій Державі»

Ц
Центровський

до ТЕ, кааанєшно, "не любиться вали з Українушки ко ко ко..." - класика у дураків. Вот люди то якраз валять , і не от ліпшої жизні, і се лишніх балів твоїв Укрїношці нияк не добавлять....

Ц
Центровський

Правдорубу, ти вообще роздумовуєш над тим шо ти пишеш, чи тобі ослови тупому главноє венігрет із слів настрочити і уставити ся дурньом? Вижу шо так оно і є))

ГШ
гірська школа

цікава і водночас маловідома історія нашого краю.

ПД
Правдоруб до "ТЕ"

Не мерегуйтеся, "Сергій" тото марга дурна, вшиткі ся вертауть з тих "заробітків" думу в Україну. Се ипен такі надолугі "громадяни" повтікали на тот Майдаун, думаючи ош наступить РАЙ та не треба буде робити А ТИПЕРЬКА РЕВАННЯ ЇХ ЧУТИ ош треба кредити вертати...

Т
ТЕ

До Сергія. Чемодан-поїзд якщо тобі тут так не добре). Держава -це люди, які в ній живуть. Що ти корисного для держави чи людей зробив?

С
Сергій

До правдоруба...йой неборе були вже такі казали що СРСР то вічно буде ,і де зараз СРСР?А то була сила,А не ся недодержава яка живе за рахунок кредитів і заробітчан,кредит віддавати 19 треба пів бюджету,населення валить за кордон массовой, Україні років 4 залишилося

П
Правдоруб

Нащо писати дурню, харкати один в одне??? Зараз Закарпаття то є територія УКРАЇНИ!!! І якісь-те би ВИ не хотіли НІЧ НЕ ЗМІНИТЬСЯ, бо не стане туй-ка Чехії, Мадярщини. Сесе УКРАЇНСЬКА ЗЕМЛЯ!!!!

Р
рок

Редактор майже упав з дуба, ци перекачулявся із-за перевала. Якого у фраса закарпатські українці? Оно майже вятрович ци фаріон кончена.

П
Правда

Олег,передивився вашу рек.книгу, бігло,осилити майже 400ст.за такий короткий час неможливо!Червона Русь-це міфологія,ну не існувало такої.Гучно названа Карпатська Украіїна,це сміх.В ті буремні часи,коли влади,держави мінялися погодинно,створити можна було купці людей і Україну Всесвітню.Я читав публікації тих часів,народ навіть не знав про події в Хусті,навіть про події на Красному Полі.Люди в Іршаві,а це поруч,на слідуючий день вийшли на базар і навіть не догадувались,що там відбувались військові зіткнення.Махно таких Україн будував кожен день.Я тут автохтон,я поосякнутий духом Пудкарпаття,ну різні ми з вами.Без обід.Ну різні,це відчувається на підсвідомості!У всіх договорах,після Першої Світової ми фігуруємо,як Подкарпатська Русь.Совети з нас зробили Закарпаття і приєднали до УРСР.Це факти,це історія.Все іньше-маніпуляції!

Ц
Центровський

Сергійові. То сто процентів, лем шось сися недострана живуча падла, но нич, ми почекаєме...

К
куруц

цікаво, що угорці зі свого боку називали "Рондош Гардьо" добровільними загонами, а після Битви на Водохреща - героями-ополченцями, навіть був встановлений памятник біля "Венеції". ВІдповідно, конфлікт, на їх думку, був спровокований чехами. щодо останнього фото - хіба то "Зірка"?

ОБ
Олег, Берегово

Правді: раджу вам скачати й прочитати книжку "Одноденна держава". Написана британцем, і гарантую - вам має сподобатись. Скачати можна тут: http://chtyvo.org.ua/authors/Vinch_Maikl/Odnodenna_derzhava_svidchennia_anhliiskoho_ochevydtsia_pro_podii_Karpatskoi_Ukrainy/

С
Сергій

До центровського.Почекай неборе ще прийде до Закарпаття добре життя недовго залишилося цій недодержаві розпадеся Україна все іде до того.

МП
місний пока

правдиву історію треба знати но не комуністичну або бендерівську

Н
Ната

Ви подивіться який якісний тротуар біля входу у готель"Зірка" (Чіллог) був у 1939 році і чудові фонарі. Гарне місто Мукачево.

Ц
Центровський

Ех, шкода шосьме ся не лишили у чехословаках, такоє би нись життя боло, ЄС, НАТО і зарплати 1000 євро як у Словаках

1
1

прикро, що фахівець скурвився і все частіше починає писати ідеологічно заангажовані речі :(

П
Правда

Історик Пагиря, молодец! Поясню чому. Він пише історію нашого Краю, чітко, достеменно, але він зараз, як Гоголь в часи Російської імперії, мусів писати по російськи, щоб цензура пропустила, так і наш Пагиря мусить підспівувати бандеровцям, щоб хоч щось про наш Край пропустили. Тим паче він у галіції захищав дисертацію. Тож земляки, читаймо труди Олександра і відкидуємо шелуху! Олег,ти вже пиши і номер палати. Скоро напишеш про одногодинну ДЕРЖАВУ! Сікора С.І. велика подяка за правду!

Ы
Ыстык

Хоть раз Степан Ильич против бандеру

ОБ
Олег, Берегово

Раджу всім, хто цікавиться історією Закарпаття, прочитати згаданого у тексті Майкла Вінча, "Одноденна держава", книгу можна вільно скачати в інтернеті. Тверезий поляд на події, позбавлений пафосу вітчизняних істориків-учнів школи Історії КПСС, які не можуть не брехати

СС
Сікора Степан Ілліч

Історія передбачає точність у фактах, а не підтасовку до сьогоднішніх політичних реалій. У січні 1939 року Карпатської України ще не було. Була Підкарпатська Русь. Терміну "карпатський українець" в січні 1939 році теж не існувало, згідно всіх переписів, які проводились в Чехословацькій республіці, в Підкарпатській Русі проживало від 400 до 600 тисяч русинів. Тільки в 1946 році, коли, згідно договору між Чехословаччиною, Підкарпатська Русь була приєднана до УРСР, як Закарпатська область, всіх русинів переписали українцями. Такі історичні факти.

G
gumi

супер, чехи втратили тільки двох... але чомусь чехи у себе пишуть, що втратили п'ятьох... але напевно брешуть

Ч
Читач

Вижу, шо серйозні чуваки колись чеперали містом. Думаву, шо можна боло получити у бубен як не так видивлявся у чийсь бік.

КК
кури,когути кажете ?

"...кури були угорськими, а когут – чеським (!)" Тут не худобу поділили , а братів-сестер! https://www.youtube.com/watch?v=sfyYTgVYjKQ Шкода, шо не перевели фільм на українську мову, але пропоную подивитись, побачите багато знайомих облич.

Ы
Ыстык

Уже бандероль незнавуть Як блатувати у нас хочет шо пишут. А Мукачево Нет суфлюе

M
McMurphy

Вийди у город до ратуші і подивися на флагшток !!! А потом можеш башку свою тупу розбити от того шо увидиш і будеш бачити до кінця своїх днів

П
Правда

Но,як мош так брехати!?Такого даже поняття не существовало,як “Карпатська Україна”.Даже Україна не фігурувала!Най кальницький історик Пагіря приведе хоч один документ,де говориться про “Карпатську Україну”.

М
Мукачово

Но та се не за той бій шо був пару років тому коли шмаляли по поліціянтам та й у центрі Мукачево? Тоді не цікаво. Бо в наші дні май запеклі бої у славному Мукачовому відбуваються.

Читайте також