У жовтні виповнюється 60 років від початку у Будапешті народного повстання, яке отримало пізніше назву "Угорська революція 1956 року". Це повстання стало першим у повоєнній Європі масштабним виявом незадоволеності радянським пануванням й загрожувало крахом системи у країнах Центрально-Східної Європи.
23 жовтня 1956-го в Будапешті відбулася багатотисячна демонстрація, яка поступово переросла в загальнонаціональну. Марш протесту переріс спочатку в зіткнення, а потім в збройне протистояння між демонстрантами та службою угорської держбезпеки. Під владою повстанців опинилося багато районів Угорщини та кілька урядових організацій.
Радянські війська в Угорщину втручалися двічі. Перший раз війська кинуто «для наведення порядку». Вранці 24 жовтня розпочалося перше введення в країну радянських військ, які захопили найважливіші об’єкти в столиці. На вулицях з’явилися барикади, зав’язалися бої з регулярними частинами.
Перехід значної частини угорських військ на бік революціонерів суттєво ускладнив завдання радянських військ із придушення повстання. Для знищення радянських танків повстанці також активно використовували «коктейлі Молотова». Переломним моментом у розвитку подій в Угорщині був розстріл радянськими військами демонстрації на площі перед парламентом 25 жовтня. Це сприяло поширенню спротиву по всій країні. До речі, велику роль у розгортанні Угорської революції відіграли ідеали антигабсбурзької революції 1848–1849 років.
Радянські війська йшли на Угорщину через Закарпаття. Згадує учасник подій, киянин Ярослав Кузьменко:
"Завантажилися в ешелон. Їхали швидко, ніде не стояли. Перші тривожні сигнали одержали під Львовом: назустріч ішов зустрічний ешелон з пораненими. Стало ясно, що там бойові дії. У Мукачевому вигрузились і своїм ходом, через Берегове, перейшли кордон. Я уявляв, що буде стіна прикордонників. А там один наш солдат в тілогрійці — і на наш бік кордону, й на угорський бік... Люди на вулицю не виходили, дивились у вікна. Бувало, на паркані написано: "Русские, уходите домой!". Ми йшли маршрутом Берегове-Секешфегервар-Сольнок...".
Другий раз радянська армія, узгодивши дії з новим урядом Яноша Кадара, почала артилерійський обстріл та завдала авіаційного удару й піхотно-танкового нападу по Будапешту.
3 листопада комуністи утворили "революційний робітничо-селянський уряд" на чолі з Яношем Кадаром, який звернувся до СРСР по збройну допомогу для придушення "контрреволюційного заколоту".
Уже 4 листопада до країни було введено радянські війська, спеціально підготовлені для ведення вуличних боїв. Каральна операція здійснювалася силами не лише піхоти, але й військовою авіацією, артилерією і танками. Найважче було захопити робітничі передмістя Будапешта, де розмістилися основні центри опору.
Повстання було повністю придушене до січня 1957 року. Органами державної безпеки робочі ради були розсіяні, а їхні лідери заарештовані.
За період з 23 жовтня по 31 грудня 1956 року у зв'язку з повстанням і бойовими діями загинули 2652 угорських громадяни і було поранено 19226. Втрати радянської армії, за офіційними даними, склали 669 убитих, 51 безслідно зниклих, 1540 поранених.
А з середини грудня органи держбезпеки розпочали репресії проти лідерів повстанців. Близько 1200 осіб, у тому числі Імре Надя, було страчено, тисячі потрапили до в’язниць, а більше 200 тисяч угорців утекли за кордон.
Нинішні відносини Росії і України дуже нагадують епізоди історії Радянського Союзу і країн Варшавського блоку... Що казати, якщо згідно останнього опитування "Левада-Центр", більшість росіян (57%) нічого не знають про угорських подіях 60-річної давнини, кожен п'ятий (22%) "щось чув" про ці події. І лише 21% обізнані про те, що відбулося в Будапешті в 1956 році.
Ті, хто щось знає про угорські події, розцінюють їх як "підривну акцію західних країн, спробу розколоти соціалістичні країни" (20%), як "спробу антирадянських і ревізіоністських сил в керівництві Угорщини зробити переворот і відірвати країну від соціалістичного табору" (20%). Ще одна частина респондентів вважає, що в Будапешті відбувся "контрреволюційний мятеж, піднятий опозицією" (16%).
На питання не змогли відповісти 23% учасників опитування, проведеного 23-26 вересня 2016 року у 137 населених пунктах РФ.
