Ця прикра історія трапилася з моїм близьким знайомим. Хочеться розповісти про неї, щоб попередити, застерегти інших від таких небажаних ситуацій.
Мій товариш, йдучи в ногу з часом, швидко опанував мережу інтернет з різного роду послугами і відзначив для себе найбільш прийнятним інтернет-магазин. Дуже зручно – і купити що завгодно можна, і продати. Спокуса — нехитра справа. Сподобався йому телефон, новіша моделька від тої, що має. Вирішив свій викласти на сайті на продаж, з вирученого купити бажане.
Незабаром зателефонували з приводу телефону, що продається. Говорив молодик російською — жваво, енергійно, впевнено. Так ведуть розмову банківські експерти. Клієнт цікавився деталями, знижкою, як годиться в базарних стосунках і обговорював варіанти оплати. Покупку хотів придбати для одного зі своїх підопічних і перерахунок грошей бажав би провести через фірму на рахунок продавця. Розмова проходила ввічливо і толерантно, тож мій знайомий погодився на умови.
Недавно відкрив розрахункову картку у Приватбанку, де йому запропонували заодно і кредитну картку з сумою кредиту тисяча вісімсот гривень (1800). За умовами цього кредиту гроші можна знімати з рахунку, та в певний термін поповняти, щоб не накладалися відсотки.
Клієнт розмовляв легко, швидко, з явним зацікавленням придбати телефон. Уточняв чомусь паспортні дані, ще якісь реквізити. Щоб провести оплату, мій знайомий мав переслати sms-повідомлення такого-то порядку.
Угода відбулася швидко. Та через мить мій товариш отямився, спохватився. Раптово подзвонив у сервіс банку, де повідомили, що з його кредитної суми знято п`ятсот гривень і є зипит на зняття решти. Він попросив заблокувати картку і пояснив, що ці гроші зняті не ним. Вони навпаки мали поступити на рахунок.
Ось вам і афера! Його кредитний фонд в одну мить міг поповнити кишеню хакера-афериста. Добре, що на розрахунковій картці було пусто і інтуїція спрацювала вчасно. Заспокоював себе тим, що втратив лише частину.
Банк розвів руками. Органи безпеки банку, про яку хотілося б сказати окремо, відіслав мого товариша до міліції, бо це не в їхній компетенції (а що тоді в їхній компетенції мій знайомий так і не вияснив). В міліції, вислухавши постраждалого теж розвели руками. Власне сам винен, а знайти інтернет-невидимку неможливо. Та це було наступного дня, коли мій товариш наважився хоть щось прояснити в своїй справі ідеального пограбування. А того дня, вірніше вечора( подія відбувалася о двадцятій і це непросто так...) оговтавшись, набрав номер з якого телефонували. Пішли гудки, значить аферист не відключився.
"А, это ты, старик. Ну, Здраствуй еще раз! Вижу ты росторопный и умный человек", - не даючи розпочати розмову, клієнт спокійно,, базарив”на іншому кінці невідомо де.
Мій товариш теж набрався терпіння і спокійним тоном почав просити повернути гроші, адже це кредит на всяк випадок, а на даний час в нього не має чим покрити борг.
"Извини, это невозможно. Очень маленькая сумма, такое непривык делить. У тебя же на другой карточке пусто, вот пришлось с кредита тащить. Понимаеш, ты и так обошел меня на шаг вперед, но только потому, что деньги с твоего счета можно снимать по полтысчи, а то…
Ну, еще раз извини. Я понимаю, что тебе обидно, но у меня такая работа, проффесия такая. Я могу знать все обо всех сидя вот здесь в кресле возле компа. Ты для меня розвлечение, потому что взламываю крупняк посолиднее. Но иногда такая скукота бывает… Вот я и нашел тебя. Телефон твой мне нафик не нужен. Ты и не представляеш какой мощности у меня комп и какие проделки с ним делаю.Я этому учился сам, долго просиживая за его пультом. Но зато мои старания оправдались. Я могу взламывать любые коды, заходить на любые сайты. И у меня все есть – две крутые тачки, шикарный дом.Я обедаю в престыжном ресторане и тусуюсь с девочками-моделями… На это все нужны большие деньжата.
Тебе навернека охота меня обругать. Но ругать можеш ты только свою страну с ее законами и примитивним существованием. Меня не найдут никогда. Ты можеш завтра обратится в милицыю, где от тебя в лучшем случае, примут заявление и, кривя рожами обьяснят, что ты-то сам во всем виноват и никаких причин искать виртуального вора у них нет. Безопасность банка даст задний ход и направит туда же. Между прочим, эта безопасность такая сопля. Ну, попробуй их сискать. (Дійсно служба безпеки банку,як потім з`ясувалося, знаходиться так, що знайти її вяжко) Они же фиктивные и до вас, клиентов, им никакого дела. В этой стране обдирать человека проще-простого. Так, що старик, извини еще раз. Мне, правда, тебя немножко жаль. Ты все-таки кльовый…
Я ждал твоего звонка, потому не отключался. В другом случае этот номер валялся бы где-то в мусорке. Завтра он будет недоступен. А к утру ты ничего сделать не сможеш. Таких номеров у меня уйма. Больше я тебя не потревожу. Прощай!!
Ось так, замість того, щоб виказати свій гнів, обурення, претензії – мій товариш вислухав сповідь хакера-афериста і не міг зрозуміти до кінця, що все це з ним відбулося,а не в кіно... ,, На ночь глядя” у нього перемішалося все в голові вже не так від втраченої півтисячі, як від відвертої розмови з віртуальним злодієм.
