Екологи почали бити на сполох, привертаючи увагу до небезпечної ситуації з відходами, що склалася в Україні, яка погрожує перетворитися на справжню екологічну катастрофу.
Так, за словами доцента Київського національного університету імені Т. Шевченка Валерія Михайленка, площа зареєстрованих сміттєзвалищ в країні становить 12 тисяч квадратних кілометрів, що порівняно з територіями Кіпру (9 251 кв. км.) та Чорногорії (13 812 кв. км). Еколог наголосив, що вирішити проблему шляхом розширення полігонів вже не вийде – потрібно будувати сміттєпереробні заводи та розвивати галузь переробки твердих побутових відходів.
Необхідність останнього вже визнають і урядовці. "Нам потрібні нові сміттєпереробні заводи, тому що ми захарастили звалищами цілу країну. Навколо Києва всі наші мальовничі місця, на жаль, завалені сміттям. Весь цивілізований світ давно навчився отримувати зі сміття тепло, електроенергію, інші продукти переробки. Будівництво сміттєпереробних комбінатів надзвичайно потрібно, і в Києві вони обов'язково будуть будуватися, як і по всій країні", – заявив нещодавно прем'єр-міністр Микола Азаров.
Ми запитали у експертів, чи справді настільки загрозлива проблема сміттєзвалищ в Україні, що її спричинило, які екологічні небезпеки вона в собі криє.
Катастрофічна ситуація
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко розповіла, що сьогодні в Україні переважну кількість побутових відходів зберігають на полігонах – "спеціальних інженерних спорудах, які почали використовувати з 80-х років 20 століття".
"Території полігонів виключають із землекористування на сотні років, а самі полігони стають об'єктами підвищеної екологічної небезпеки протягом тривалого часу. Водночас, понад 40% компонентів побутових відходів є цінною вторинною сировиною, природні запаси якої є обмеженими і невпинно вичерпуються", – зазначила еколог.
За її даними, в нашій країні за 2011 рік утворилося близько 447641,2 тисяч тон твердих побутових відходів. Їх, за словами експерта, захоронюють на полігонах, з яких 22% не відповідають нормам екологічної безпеки, "тобто є осередками забруднення довкілля – підземних і поверхневих вод, атмосферного повітря, погіршення стану земельних ресурсів, що, зрештою, згубно впливає на здоров'я людей". Найбільше їх у Луганській, Одеській, Херсонській, Харківській, Тернопільській, Запорізькій, Вінницькій та Закарпатській областях.
Проблема відходів вкрай актуальна для України, та її, на думку директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, слід було "вирішувати ще вчора". Він зазначив, що слід розрізняти відходи двох видів – отруйні та неотруйні.
"Звалища неотруйних відходів – це просто відбір землі та відсутність естетичності. А ось отруйні відходи (а їх у нас звалюють без усілякого контролю на звичайних звалищах, наприклад, люмінесцентні лампи із ртутними домішками або батарейки) – це серйозна проблема. У підсумку відбувається забруднення навколишнього середовища, ґрунтових вод, ґрунтів, повітря", – наголосив еколог.
Крім того, Борейко зазначив, що 12 тисяч квадратних кілометрів – це територія тільки офіційних звалищ, окрім яких існує купа неофіційних. "Тому цю площу сміливо можна помножити на два-три. Неофіційні звалища ніхто у нас не вимірював", – додав він.
Доволі емоційно оцінив масштаби проблеми заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Заєць. На його думку, ситуація – "катастрофічна", тому що побутовими відходами завалена фактично вся територія країни.
"Якщо ми будемо продовжувати господарювати, як сьогодні, то нам просто не вистачить землі. Ви ж бачите, що кількість сміття зростає лавиноподібно, і полігони для сміття вже давно заповнені", – наголосив депутат.
"Риба гниє з голови"
За словами Володимира Борейка, в Україні існує така "ракова пухлина" як величезні за територіями сміттєзвалища, тому що держава самоусунулася від вирішення проблем зі сміттям.
"Цю сферу у нас контролює кримінальний бізнес. Нею не займається ані держава, ані природоохоронні органи, ані прокуратура, ані інспекція", – вважає еколог. При цьому він зазначив, що за появу та розростання неофіційних звалищ відповідають місцеві органи влади – сільради та райради.
"Якщо звалище знаходиться на їхній території, значить, вони порушують закон, оскільки не ловлять тих, хто туди вивозить сміття, та не прибирають це звалище. Крім того, закон порушують ті, хто скидає туди сміття. А в Україні існує величезна кількість "лівих" фірм, які за гроші вивозять сміття, причому, звичайно, везуть не на офіційні звалища, бо там потрібно платити, а кудись у посадку", – наголосив експерт.
До того ж, за словами Борейка, не сприяють вирішенню проблеми контролюючі відомства, зокрема, прокуратура.
"Прокуратура ж просто цим не займається! Пишеш якісь звернення, листи, а вони кудись це пересилають і на тому заспокоюються. Хоча це їхній прямий обов'язок, адже є у нас підрозділ природоохоронної прокуратури. Але ще жодного разу не чув, щоб вони когось затримали чи покарали, чи оштрафували. Якщо їм не дають вказівок згори, то вони нічого не робитимуть", – обурюється еколог.
Опитані фахівці налаштовані вкрай песимістично щодо перспектив вирішення цієї проблеми. Зокрема, Володимир Борейко вважає, що нічого не робитиметься й надалі. "Остання заява Азарова не сприймається всерйоз. Це пояснюється тим, що в Україні не існує екологічної політики. Міністерство екології розбалансоване, займається тільки видачею дозволів на газ і нафту, все інше його не турбує. Міністри – це тимчасові люди, далекі від екології. Тож і виходить, що риба гниє з голови", – зазначив еколог.
На думку Володимира Борейка, потрібно вводити жорсткі штрафи за самовільні звалища, вивезення сміття, а також слід закріпити як обов'язок контролюючих органів план закриття певної кількості сміттєзвалищ.
Водночас Іван Заєць вважає заяву прем'єра суто популістською. "Аналогічні заяви ми чуємо з року в рік, але потяг з місця не рушає. Не вірю, що люди, у яких відсутнє екологічне мислення, здатні вирішити цю проблему", – додав він.
"Неекологічне" мислення
В результаті такої несвідомої поведінки українців та розростання сміттєзвалищ забруднюються річки, підземні води, зокрема, з багатьох криниць вже не можна пити, розповів Володимир Борейко. До того ж в Україну повернулися захворювання типу холери, про які вже багато років не чули.
"Під звалища відводяться природні території, де могли б бути зелені зони, рілля тощо. І це стає місцем для розмноження інфекцій – холери, кишкової палички тощо. Бо там мухи, щури – адже ніхто там дезінфекцій не проводить", – додав еколог.
Отже, у підсумку розростання площ звалищ виникають три основні проблеми: забруднення підземних вод та ґрунтів, погіршення санітарної та епідеміологічної ситуації, а також відведення території під невиробничі потреби, підсумував Борейко.
Водночас Тетяна Тимочко наголосила, що накопичення відходів та їх урізноманітнення не може тривати довго та у підсумку "призведе до "сміттєвого" колапсу регіонів та населених пунктів, якщо не будуть знайдені дійсно ефективні шляхи розв'язання цієї проблеми".
"Органи місцевого самоврядування та місцеві райдержадміністрації не вживають реально дієвих заходів щодо збирання і переробки ресурсно-цінних відходів, зокрема: не відкривають додаткові пункти прийому вторинних ресурсів; не організують пересувні пункти прийому вторинних ресурсів у місцях, де немає стаціонарних; недостатньо інформують населення про місця розміщення цих пунктів через засоби масової інформації; не впроваджують сучасні технології комплексної переробки та утилізації ресурсно-цінних компонентів побутових відходів", – розповіла експерт.
Причину того, що Україна поступово перетворюється на величезне сміттєзвалище, народний депутат Іван Заєць вбачає в "неекологічному мисленні" влади.
"Можновладці мислять не екологічно. Поняття сталого розвитку, сучасних методів утилізації відходів, сучасних управлінських моделей, які дозволяють вирішувати цю проблему, не стали робочими категоріями для нинішньої влади. Тож вирішення проблеми слід організувати по всіх напрямках. Зокрема, нарешті потрібно налагодити роздільний збір побутових відходів. Це – дуже цінна сировина, йдеться про мільйони тон різних речей, з яких можна мати великий зиск", – наголосив член профільного комітету.
Заєць вважає, що "екологічні імперативи мають розглядатися на одному рівні з економічними і соціальними", оскільки якщо не буде чистого довкілля, говорити про здоров'я людини та соціальні аспекти її життя просто не доведеться.
Крім того, Іван Заєць наголосив, що чимало у вирішення проблеми зі сміттям залежить від наших громадян.
"Відомий приклад: виїжджають люди відпочити на Десну, а після себе залишають купи сміття (пластикових пляшок, кульків, харчів). І це – масово. Річки у підсумку забруднені: підмиваються береги або приходить велика вода, і це все потрапляє у воду й пливе суцільною масою по Дніпру", – розповів депутат. Тож слід починати з мислення, з себе, адже чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять, підсумував він.
