Чи не вперше одразу два високопосадовці – міністр МНС Віктор Балога та Голова державного агентства водних ресурсів України Василь Сташук приїхали до нашої області не ліквідовувати наслідки паводків, а уточнити, що робити, аби їх не боятися. У п’ятницю, 1 квітня, на Закарпатті відбулася виїзна нарада міжвідомчої робочої групи представників центральних органів виконавчої влади.
Начальник Закарпатського обласного управління водного господарства Володимир Чіпак доповів, як виконувалася досі державна програма протипаводкового захисту «Тиса», які інструменти та ресурси маємо для передбачення руйнівних наслідків повеней і запобігання їм. Зокрема, програма ухвалена за наполяганням Віктора Балоги, ще під час його першого керування Міністерством із надзвичайних ситуацій 2006 року, тільки у рік прийняття була профінансована повністю. 2007-го з передбачених 96,86 млн гривень виділили тільки 70,9 млн; наступного року – 124,9 із планових 204 млн. 2009-го дали 164,2 з 214 мільйонів і торік лише половину – 100 зі 198. Останнім часом 6 місяців і більше втрачалося на очікування, коли ж перерахують гроші, і роботи починали в другій половині року.
Проте виділені кошти спрацювали: на сьогодні 83 населені пункти краю виключені з сумної статистики, велика вода їм не страшна. Так, наприкінці минулого року грудневий паводок, зокрема на Боржаві, перевищив історичні рівні 2001-го. Проте збитки від нього були вже далеко не такими катастрофічними. Якщо повінь-98 нашкодила Закарпаттю на 810 мільйонів гривень, 2001 – на 317, то вже 2008 – на 169, а торік – на 73 мільйони гривень.
Завершено реконструкцію лівобережної частини Виноградівщини, поблизу Кривої в басейні Боржави, дуже багато зроблено для захисту Великого Бичкова, жителів Берегівщини тощо. Як ішлося на нараді, є нагальна потреба збудувати правобережну дамбу біля села Вари Берегівського району, спорудити польдер між селами Вари й Четово.
До речі, через те, що ми не даємо розливатися воді й затоплювати села, тепер від паводків страждають угорці – закарпатські дамби змушують шаленіти стихію на їхньому боці. У ході наради Віктор Іванович запропонував вирішення цієї проблеми. Оскільки він має доручення Кабміну координувати міжурядові комісії зі співпраці України з Угорщиною й добре знає чільників сусідньої країни, то вже до травня сподівається на результативні переговори з ними. Угорцям запропонують співфінансувати спорудження польдерів та акумулювальних місткостей на українському боці, тоді менше води надходитиме до них. Віктор Іванович попросив підготувати розрахунки, скільки води можна таким чином затримати, щоб вона не шкодила угорським населеним пунктам.
Протягом дії програми «Тиса», як повідомив Володимир Чіпак, використано понад 23 мільйони гривень із коштів гуманітарної допомоги інших держав. Зокрема, цього року за кошти ЄС триває реалізація проекту реконструкції Берегівської осушувальної системи.
Облводгосп похвалився нашою автоматизованою інформаційно-вимірювальною системою контролю за рівнем річок і прогнозування паводків АІВС – «Тиса». Працюють 44 автоматизовані пости по всій області, радіозв’язком та через супутник вони передають усю інформацію в Ужгород. Розроблено градацію ступенів небезпеки, всі відомості в онлайн-режимі доступні угорській стороні. В Облводгоспі навіть є веб-камера, яка весь час дає «картинку» Ужа біля транспортного мосту (пл. Б. Хмельницького).
Заплановано за рахунок ґрантів запровадити в роботу мережі стандарти ISO-9001, модернізувати 7 станцій, автоматизувати одну з помпових станцій. Торік зроблено цифрову модель місцевості Тячівського й Рахівського районів, яка дає можливість проектувати, коли й де вода може підмити інфраструктурні об’єкти – дороги, мости, залізничну колію, житлові масиви тощо.
Поскаржилися посадовцям закарпатські гідрометеорологи – обладнання в них ще з далеких радянських часів. Із 2006-го року, відколи діє протипаводкова програма, у розвиток служби вкладено лише 200 тисяч гривень. На цей рік передбачено робіт, закупівлю обладнання на 2,3 млн грн, але нізвідки ці гроші взяти. При тому, що у Європі загальна тенденція до зміни клімату – прогнозується, що найближчими роками всі явища будуть максимальні – грози, особливо шквалисті, зливи, град – завбільшки з куряче яйце. Крім того, для прогнозування паводків гідрологи потребують точних даних, а метеорологи можуть їм надати тільки імовірний діапазон.
Ніби на підтвердження, що нашим синоптикам треба терміново допомагати, стався невеличкий казус: провідний спеціаліст запевнив, що протягом ближчих трьох днів на Закарпатті стоятиме чудова погода, а тоді підуть дощі й зниження температури. Проте коли учасники вийшли з наради... стало накрапати.
В. Балога тут же на нараді обіцяв, що потрібні 2,3 мільйона закарпатські метеорологи отримають, тому можуть готувати тендерні пропозиції. Так само допоможуть центрам прогнозування погоди, насамперед Львівщини, Буковини, Прикарпаття. У цих же областях планують створити і такі ж, як на Закарпатті, автоматизовані системи відслідковування рівнів води й прогнозування паводків.
Буде Україна включена й до міжнародного цифрового консорціуму «Алладін», який відстежує погодні явища. Наразі тільки Закарпаття може користуватися їхніми даними. «Дайте доручення міністру МНС, – сказав Балога напівжартома, – і до 1 травня я його виконаю».
Ще одна революційна ідея Віктора Івановича, яка приголомшила навіть його колег, – задіяти мобільних операторів, щоб кожен в Україні, хто користується їхнім зв’язком, щодня безплатно отримував смс-повідомлення з прогнозом погоди!
Журналісти цікавилися, чи розширення протипаводкової програми на весь західний регіон, не призведе до розпорошення коштів, а відтак – до зменшення обсягів робіт у нас, як у краї найбільш захищеному. В. Балога запевнив, що є доручення Президента й Прем’єра розбудовувати захисні споруди в усіх областях. Треба тільки, щоб обласна влада Закарпаття не сиділа склавши руки. Наші керманичі мають не вилазити з кабінетів міністерств, адже якщо не просиш, то й не отримаєш. Голова державного агентства водних ресурсів України Василь Сташук додав, що нині розробляється загальнодержавна програма розвитку водного господарства. Будуть ухвалені зміни до закону, й комплексний протипаводковий захист у басейні Тиси стане однією з його програм – так само як програми захисту Прикарпаття, екологічного поліпшення меліорованих земель, водозабезпечення тощо. Програма розрахована до 2025 року, загальне фінансування передбачається на рівні 61 мільярда гривень.
Після наради Віктор Балога, Василь Сташук, фахівці МНС, Обводгоспу, екологи вирушили на огляд протипаводкової інфраструктури у Вари Берегівського району, Бобове, Текове – Виноградівського, Криву та Хуст.
А розпочалася нарада з привітань із 60-літнім ювілеєм ветеранові закарпатського Облводгоспу Миколі Литвинову. Василь Сташук вручив йому іменний годинник, а Віктор Балога – відзнаку МНС і цінний подарунок. Бо що не кажи, а головне – люди. І людяність...
